Американські вчені модифікували структуру антибіотика ванкоміцину таким чином, що він почав знищувати мікробів, які виробили стійкість до оригінальної версії цих ліків, пише PNAS.
Читайте такожСвітові загрожують супербактерії-вбивці - вчені
"Лікарі можуть використовувати цю версію ванкоміцину без остраху того, що мікроби вироблять стійкість до його молекул. Він діє на бактерій трьома різними шляхами, завдяки чому його "живучість" зросла у багато разів. Мікроби просто не можуть одночасно шукати шляхи вирішення трьох різних завдань - навіть якщо вони впораються з одним механізмом дії, два інші його обов'язково вб'ють ", - заявив Дейл Боуджер з Інституту Скріппса в Ла-Хойя (США).
Серед них є як рідкісні збудники інфекцій, так і дуже поширені і небезпечні патогени, такі як золотистий стафілокок (Staphilococcus aureus) або пневмокок (Klebsiella pneumoniae).
Головними "інкубаторами" таких мікробів, як вважають вчені, є лікарні і тваринницькі ферми, де антибіотики використовуються для прискорення росту м'ясних порід худоби.
І на фермах, і в лікарнях зосереджені великі кількості і потенційних носіїв інфекції, і самих бактерій, і антибіотиків, які змушують їх еволюціонувати і не дають "звичайним" бактеріям витіснити менш плідних супермікробів.
Як заявляють Боуджер і його колеги, їм вдалося знайти потенційне рішення для цієї проблеми, модифікувавши один з антибіотиків останньої надії, ванкоміцин, до якого деякі мікроби вже почали виробляти стійкість через те, що він використовується в медичній практиці вже близько 60 років.
Читайте такожСвітові загрожують супербактерії-вбивці - вчені
Як очікують вчені, нова версія ванкоміцину повинна прожити не менше, аніж її прабатько - близько 50 років, перш ніж мікроби почнуть виробляти стійкість до неї.
Боуджер і його колеги вважають, що бактерії не зможуть пристосуватися до подібної "потрійної" атаки в принципі, за умови, якщо похідні ванкоміцину з одним з трьох подібних змін не будуть використовуватися в майбутньому. Головною проблемою вдосконаленої версії антибіотика є складність його виробництва - воно включає в себе 30 різних стадій і досить складних реакцій.
На думку Боуджера, це не є проблемою, і їх число можна скоротити вже сьогодні до 26 або навіть 18 кроків, а в майбутньому - до ще менших чисел..
