Неприємний запах чи надмірне потовиділення змушують більшість людей користуватися дезодорантами та антиперспірантами. Але чи всі вони безпечні та однаково ефективні? Дерматовенеролог Наталія Попова у коментарі УНІАН розповіла, який найкращий дезодорант від поту, чим вони відрізняється, чи є різниця між "чоловічими" та "жіночими" засобами та до наявності яких компонентів у складі варто проявити насторогу.
- Яка різниця між дезодорантом і антиперспірантом
- Який дезодорант кращий кульковий або стік, спрей чи гель
- Який дезодорант кращий і безпечніший - чоловічий або жіночий
- Які шкідливі інгредієнти містяться в дезодоранті
Яка різниця між дезодорантом і антиперспірантом
За словами Попової, дезодорант нейтралізує або маскує запах. Він не впливає на потовиділення, а працює з бактеріями, які розкладають піт і створюють запах. Антиперспірант же саме зменшує кількість поту, адже містить солі алюмінію, які тимчасово блокують потові протоки.
Тому зрозуміти, який тип дезодоранту кращий, можна, якщо орієнтуватися на проблему - людям, яких турбує неприємний запах поту, якого треба позбутися, достатньо дезодоранта. А от у випадку надмірного потовиділення, який завдає незручностей - краще підібрати антиперспірант.
Який дезодорант кращий кульковий або стік, спрей чи гель
Фахівчиня пояснила, що вибір форми антиперспіранту чи дезодоранту залежить насамперед від типу шкіри та особистих уподобань, а не від ефективності засобу. Вона розповіла, який дезодорант кращий - кульковий або спрей. Перший забезпечує рівномірне нанесення та є економними, проте таким засобам потрібно більше часу, щоб увібратися. Другий тип, спреї, зручні у використанні, швидко висихають та вважаються більш гігієнічними, однак через вміст спирту можуть пересушувати шкіру й викликати подразнення.
Стіки, каже Попова, зазвичай мають щільнішу текстуру, але можуть залишати сліди на одязі. Гелеві формули комфортні у використанні й рідше залишають білі плями, тоді як кремові текстури найкраще підходять для чутливої шкіри.
"При атопії, подразненні, після лазерної епіляції я рекомендую кремові або гелеві текстури без спирту", - додала медик.
При цьому, якщо засіб підібраний правильно, його не треба поновлювати кожні декілька годин, лише при необхідності. "Антиперспірант працює 24-48 годин, якщо наносити ввечері на суху шкіру", - підсумувала лікар.
Який дезодорант кращий і безпечніший - чоловічий або жіночий
Дерматолог вважає, що у більшості випадків це маркетинг, адже базові активні компоненти в засобах обох типів однакові, тому немає остаточної відповіді на питання про те, який дезодорант найбезпечніший. Втім, фізіологічно піт у чоловіків може бути більш інтенсивним, але водночас шкіра пахв не відрізняється залежно від гендеру, тож різниця зазвичай в ароматі, концентрації ароматизатора та іноді у вищій концентрації солей алюмінію у чоловічих лінійках.
Які шкідливі інгредієнти містяться в дезодоранті
Попова також відповіла, чи правда, що алюміній в дезодоранті шкідливий та яких складників варто уникати.
"Не існує універсального забороненого переліку складових, але я рекомендую уникати в складі таких засобів високих концентрацій Alcohol Denat, бо він може провокувати контактні дерматити, посилювати сухість чи чутливість шкіри", - зазначила лікар.
Також, за її словами, краще не робити вибір на користь засобів, які мають агресивні ароматизатори та потенційні алергени, як linalool, limonene, citral, якщо є схильність до дерматиту. Для чутливої шкіри вона радить обирати засоби без спирту, без ароматизаторів і ті, що містять з пантенол, алантоїн, цераміди - це безпечний склад дезодоранту на думку фахівчині.
За словами лікарки, на сьогодні немає переконливих доказів зв’язку солей алюмінію в антиперспірантах із раком молочної залози чи іншими захворюваннями. Алюміній діє локально і практично не проникає системно у клінічно значущих кількостях. Але при пошкодженій шкірі (наприклад, після гоління) можливе подразнення. Водночас при гіпергідрозі його високі концентрації можуть викликати свербіж.
Працює з різними дерматологічними захворюваннями, зокрема акне, розацеа, пероральний дерматит, контактні дерматити, атопічний дерматит, мікози тощо.
