Розповідаємо, чому Горіховий Спас називають Хлібним, Полотняним і Спасом на полотні, а також які традиції збереглися до наших днів.
Горіховий Спас завершує серію трьох літніх Спасів і вважається одним із найважливіших православних свят.
Він має одразу кілька народних назв, кожна з яких пов’язана з історією та традиціями цього дня.
Розповідаємо, коли Горіховий Спас відзначають за новим і старим стилем, а також про головні звичаї та заборони цього дня.
Горіховий Спас - це третє свято в низці Спасів, перед ним відзначають Медовий Спас і Яблучний Спас. У народній традиції це свято відоме одразу під кількома назвами - Горіховий, Третій, Хлібний, Полотняний та Спас на полотні. Церковна назва свята пов’язана з перенесенням з Едесси до Константинополя Нерукотворного образу Ісуса Христа.
Церковна легенда розповідає, що цар Авгар, який правив сирійською Едесою і тяжко хворів на проказу, направив до Ісуса свого посланця з проханням про допомогу та попросив зобразити Його лик. Художник довго намагався, але так і не зміг передати образ Спасителя, який змінювався на очах. За переказами, Ісус вмив обличчя й витер його полотном, після чого на тканині чудесним чином з’явилося Його зображення. Отримавши це полотно, Авгар зцілився від хвороби.
Цей образ вважається першою в історії іконою. У 944 році візантійський імператор викупив реліквію й перевіз її до Константинополя, хоча пізніше, під час хрестових походів, вона була втрачена.
Назву "Горіхове свято" воно отримало тому, що до цього дня дозрівають горіхи – їхній перший урожай традиційно освячували в церкві. Хлібний Спас - тому що до цього часу завершується збирання зернових, і з борошна нового врожаю випікають перший коровай, який теж несуть до храму на освячення.
Дата свята залежить від того, якого календаря дотримується віруючий.
Православна церква України (ПЦУ) перейшла на новоюліанський (новий) календар, тому віруючі, які дотримуються нового стилю, відзначають Горіховий Спас раніше - 16 серпня.
Горіховий Спас за старим календарем зустрічають пізніше - 29 серпня.
Але сама суть і традиції свята залишаються незмінними, змінюється лише дата залежно від того, який церковний календар використовується.
У цей день традиційно прийнято йти до церкви - там освячують горіхи нового врожаю, а також овочі, фрукти та хліб, випечений зі свіжомеленого борошна. Вважається, що людина, приносячи плоди до храму, дякує Богу за врожай і просить, щоб ці продукти пішли їй на користь.
Свято не прийнято відзначати гучно, але деякі звичаї слід дотримуватися. Наприклад, у цей день прийнято пекти хліб і роздавати його малозабезпеченим, пригощати горіхами родичів і знайомих. На стіл цього дня намагаються подати якомога більше різних страв - вважається, що чим багатше й різноманітніше частування, тим вдалішим і врожайнішим буде наступний рік.
Гарною традицією було й дарувати цього дня подарунки - горіхи, домашню випічку або полотняні рушники.
Існує й ворожіння: треба зірвати з дерева молодий горіх і спробувати його на смак. Якщо він виявиться солодким - це на щастя, недозрілим - до новин, гірким - до сліз. Якщо ж вдасться знайти два горіхи, що зрослися між собою, то це справжня удача: такий плід кладуть у гаманець - для грошей і благополучного року.
Чого не можна робити на Горіховий Спас:
Горіховий Спас здавна припадає на час збору врожаю та заготівель на зиму, тому цей день вважався робочим і клопітким, а не святковим.