Знімати «Зоряні війни» – дуже невдячна робота. За 40 років свого існування франшиза про далеку галактику обросла складною міфологією та суворою фанатською базою, готову жорстоко критикувати кіноробів за будь-яке суперечливе рішення.
Читайте такожСеріал "Зоряний шлях: Пікар" продовжили на другий сезон
На початку двохтисячних віддані фанати саги розпинали її творця Джорджа Лукаса за косяки «трилогії приквелів» (це та, де клони та Еван МакГрегор в ролі Обі-Вана). Сьогодні від них дістається нинішньому власнику франшизи, медійній імперії Disney. Нова трилогія Disney була зустрінута фанбазою холодно – нові персонажі не стали улюбленцями глядачів, а нові ідеї в цілому не спрацювали.
Саме на такому тлі на екран виходить заключна частина трилогії – дев'ятий епізод, який отримав підзаголовок «Скайвокер. Сходження». Вже сьогодні фільм виходить в широкий прокат на екрани українських кінотеатрів. УНІАН побував на прем'єрі, щоб розповісти, чи вартий новий фільм походу в кіно.
Про що нові Зоряні війни
Режисером IX епізоду виступив відомий голівудський режисер, визнаний виробник масової кінофантастики Джей Джей Абрамс. З ним до франшизи повернувся більш динамічний і дружній до глядача стиль оповіді. «Сходження» виглядає набагато простіше, ніж попередній фільм – «Останні джедаї» Райана Джонсона. Це особливо важливо для тих, хто з франшизою не знайомий, і не готовий вислуховувати діалоги про Силу і майбутнє галактики.
Райана Джонсона критикували за надто вільне поводження зі всесвітом і навіть звинувачували у повному нерозумінні матеріалу, з яким він працював. Джей Джей Абрамс, судячи з усього, поставив перед собою завдання вирішити всі гострі кути, якими були незадоволені фанати ЗВ.
Дев'ятий епізод починає старанно перемелювати підсумки восьмого, і робить це не дуже витончено. Зав'язка сюжету з поверненням лиходія із вісімдесятих – імператора Палпатіна – це величезний (величезний!) рояль в кущах. Для боротьби з Палпатіном головні герої шукають прадавні артефакти по всій галактиці і переживають стандартні для франшизи пригоди.
Пояснення логічних проблем восьмого епізоду породжують нові нестиковки, не менш безглузді. Спроба виправляти та переписувати сюжет на ходу в підсумку шкодить всій трилогії, змушуючи її страждати від найгірших «серіальних» хвороб.
Далека галактика жива?
Номінально нові "Зоряні війни" дають фанатам все, чого вони хотіли, і навіть більше. В уяві постає сцена того, як креативщики Disney уважно читали коментарі до сьомого і восьмого епізодів на Youtube, складаючи «список речей, які обов'язково повинні з'явитися у фільмі».
Приємно бачити розширення кіновсесвіту ЗВ за рахунок елементів, які раніше з'являлися у відеоіграх, коміксах та книгах (нові здібності Сили, наприклад). Тим більше, що ці елементи органічно вписані і відіграють важливу роль в сюжеті.
Водночас, кількість фансервісу на квадратний сантиметр екрану часом досягає занадто великої концентрації і викликає роздратування. Сьомий епізод саги, також знятий Абрамсом, критикували рівно за те ж саме.
При всьому цьому, «Восход» страждає від спільних для всієї трилогії Disney проблем з атмосферою. Джордж Лукас був зовсім не ідеальним режисером і посереднім сценаристом, але він приділяв дуже багато уваги тому, щоб дати глядачам відчуття величезних масштабів його фантастичного світу. Так глядач знав, що стоїть на кону, а боротьба світла і темряви уявлялася епохальною та чарівною.
«Сходження» відчуття масштабності не дає. Після трьох фільмів ми усе ще нічого не знаємо про реалії всесвіту, на яку дивимося. Глядачеві майже нічого не говорять ані про співвідношення сил, ані про залученість галактики в боротьбу між злим «Першим орденом» та добрим «Рухом опору».
Навіщо йти на Зоряні війни
В одному новим «Зоряним війнам» дорікнути важко – це все ще дуже видовищне кіно, на яке сміливо можна йти в IMAX. Космічні битви, батальні сцени, поєдинки на світлових мечах – все виконано дуже якісно. За рівнем продакшну фільм цілком може посперечатися з фінальними «Месниками» нинішнього року і навіть позмагатися за «Оскар» за спецефекти.
Актори роблять відмінну роботу. У головної героїні Рей у виконанні Дейзі Рідлі нарешті з'явилася індивідуальність, хоча найбільшої похвали як і раніше заслуговує виконавець Ролі Кайло Рена – талановитий Адам Драйвер.
Крім того, фільм непогано написано. Гумор дозований набагато краще, ніж у перших двох частинах трилогії, а другорядні персонажі виглядають набагато більш живими і активно взаємодіють між собою.
Як окремий продукт, «Епізод IX: Скайвокер. Сходження» – абсолютно компетентне розважальне кіно. Водночас, воно дозволяє оцінити всю трилогію ЗВ від Disney як єдине ціле. Зараз стає зрозуміло, що це найбільш непослідовна і проблемна серія франшизи. Наче Disney не знали, що з нею робити, і намагалися догодити одразу всім.
«Сходження» цілком гідне походу в кінотеатр. Зрештою, якщо фільм не сподобається, завжди можна повернутися додому і подивитися нову серію «Мандалорця».
Дмитро Захаров
