В автомобіль «Морди» випустили 19 куль

Володимир Дідух лише одного разу, в 2001 році, був засуджений на умовний термін за вимагання у підприємця Богдана Близнюка $5 тисяч (надання кримінального «даху»), відсидів кілька місяців і, загалом кажучи, «зону не топтав».

Володимир Дідух лише одного разу, в 2001 році, був засуджений на умовний термін за вимагання у підприємця Богдана Близнюка $5 тисяч (надання кримінального «даху»), відсидів кілька місяців і, загалом кажучи, «зону не топтав». З другого боку, ніхто (в тому числі й сам бізнесмен В. Дідух) не стане заперечувати, що його вплив у кримінальному середовищі Львова й України є чималим, а слово при розподілі часток у багатьох сферах бізнесу – авторитетним. Саме тому за Дідухом, само собою, і закріпився статус «кримінального авторитета»…

ТіХтоПройшлиКрізьВогонь
Після пострілів у День Незалежності, 24 серпня 2012 року, близько 14.00 на розі вулиць Князя Романа – Фредра, напроти піцерії «Челентано» у чорне «Вольво» багато хто був щиро переконаний, що цього разу «Морда» вже точно вирушить до того судді, який стовідсотково не бере хабарі. Але й цього разу доля виявилась прихильною до людини, на яку, за одними даними, робили замахи тричі, а за іншими – аж чотири рази!!!

За спогадами оперативників, у Вову і його друзів стріляли біля церкви Юра, згодом – чи то в Тернополі, чи то у Франківську, врешті, 1 липня 2004 року на вулиці Йосифа Сліпого, 21 (куля з «Аграма» важко поранила Дідуха в руку), і ось через вісім років – ще одна невдала спроба позбавити Володимира Дідуха життя.

Треба сказати, що цього разу кілери підготувалися краще: з 19-ти куль, які були випущені з чеського пістолета – кулемета «Скорпіон» калібру 7,65 (злочинці їхали на світло-синьому «Деу Ланосі», яке потім, за традицією, спалили біля села Підберізці, Пустомитівського району), усі 19 досягли цілі: дві потрапили в шию і голову кримінальному авторитету – вони пройшли через водія і тоді увійшли в «Морду» – а ще 17 фактично зрешетили машину і тіло її водія Михайла Миляна (безпосередньо в нього поцілили сім), серед друзів відомого на прізвисько «Йожик».

Михайло Милян. Біографія везіння останнього теж вельми цікава. «Йожику» вдалося вижити 3 липня 1998 року, коли в барі «Східна кухня» на вулиці Дорошенка розстріляли кримінального авторитета Олександра Пстигу «Птєнца».  Кілер вбив «Птєнца», а кремезному Миляну, який був у нього водієм, куля тоді лише поранила руку. Другого разу «Йожику» пощастило під час стрілянини на вулиці Театральній. Цього разу кулі, призначені босу, позбавили життя водія позашляховика з номером ВС28-28АІ. Серед друзів Михайла цінували за меткий розум і вміння дати влучну і вчасну пораду. Добре забезпечений, хоча жив скромно. Не був ані жадібним, ані кровожерливим. 

Не поспішайте його ховати

Одне із київських Інтернет-ресурсів поспішив повідомити, що «Дідух помер від кульових ран у львівській лікарні». І збрехав. Незрозуміло, щоправда, навіщо те саме зробили керівники львівської міліції, котрі повідомили, що «життю пораненого нічого не загрожує». Нейрохірурги, котрі витягли з шиї і голови (!) «Морди» дві кулі, так не вважали і не вважають. Цікава деталь: по периметру корпус 8-ї лікарні охороняли бійці спецпідрозділів і «мордівська» «братва».

Згодом усю цю блатну гвардію  «пов’язали» за допомогою елементарної комбінації. Аби не хапати всіх, хто вештався біля лікарні, міліціонери підіслали чоловіка, який поінформував «мордівських», що зараз почнеться облава. Хто в цей момент кинувся тікати – того і «закрили». Усього таких набралося зо два десятки, трьом вдалося зникнути…

Володимир Дідух. Цивільна професія в кримінального авторитета – швець. Ще у 1994 році «Морду» вперше взяли під варту правоохоронці Пустомитівського РВ за статтею «вимагання». Та невдовзі його було звільнено, згідно з статтею 7 КПК (у зв’язку зі зміною обставин).

Потім «Морда» тривалий час «ходив» під кримінальним авторитетом «Птєнцом», але після вбивства у 1998 році останнього в барі «Східна кухня» на вулиці Дорошенка, утворив власну «бригаду». Правоохоронні органи намагалися інкримінувати членам «мордівського» угруповання розстріл у ніч з 3 на 4 листопада 2000 року на вулиці Романицького у Львові кримінального авторитета Артура Козьміна, його матері Таміли Бебех і п’ятьох членів артурівської «бригади».

Зокрема, заступник міністра внутрішніх справ Михайло Корнієнко на прес-конференції називав прізвища двох кілерів із «мордівського» ОЗГ і навіть показував їх фото. Але згодом Вова-«Морда» сам прийшов у прокуратуру і вийшов звідти без кайданок – очевидно, докази виявились непереконливими. У Львові авторитет курував будівельний бізнес, торгівлю нерухомістю, володіє кількома нічними клубами.

На рівні області й міста 45-річний Дідух має серйозні впливи на низку депутатів різноманітних політичних векторів, а його син від першого шлюбу навіть балотувався в місцеві ради від партії Катеринчука. Може, кому цікаво – Володимир Степанович Дідух також є віце-президентом обласної Федерації боксу. Тривалий час він підтримував тісні ділові стосунки з політиками, як-от з Петром Порошенком (Вова навіть був його офіційним помічником) і Євгеном Червоненком. «Морда» ніколи не робив таємниці з того, що хлопці з його «бригади» в часи Помаранчевої революції охороняли Юлю Тимошенко.

В останні два роки він посилено агітував своїх бійців відмовитися від старих кримінальних звичок, аргументуючи це тим, що можна «непогано заробити, не ворогуючи з ментами, а з ними ділячись». Він та його найближче оточення спонсорували церкви різних конфесій і самі довіряли свої життя не лише охороні, а й освяченим ладанкам та амулетам.

Замовляли?
Версії і факти
Тепер, власне, про самі обставини замаху, які дозволяють дати відповідь на першу версію: чи не було місце скоєння розстрілу надто показовим для втаємничених, адже саме на вулиці Фредра 17 липня 2008 року розстріляли львівського бізнесмена Ігоря Кульчицького.

Дідух прилетів до Львова 19 серпня на святкування дня народження вітчима. Доти авторитет відпочивав у Криму після лікування в німецькій клініці «Шаріте». Вочевидь, ті, хто готував замах, знали, що незабаром він знову має відлітати, і дуже поспішали. Синій «Ланос» (за міліцейською інформацією, куплений у Ходорові за паспортом із вклеєним чужим фото) з кілером, найвірогідніше, почав супроводжувати джип Volvo відразу після виїзду авта з вулиці Йосифа Сліпого.

Першу спробу «притертися» до Volvo справа «Ланос» зробив на виїзді з вулиці Нечуя-Левицького, коли джип мав намір повернути праворуч. Але «Йожик», виконуючи наказ «Морди», несподівано повернув на вулицю Івана Франка, а зробивши різкий розворот, погнав по вул. Князя Романа. Переслідувачі поїхали за ним, догнали позашляховик на світлофорі («Комсомольська правда в Україні» написала дурницю: «Там Вова заснув на світлофорі, тому ніхто й не помітив, як поруч з джипом порівнявся «Ланос», з якого і здійснили постріли»).

Хоча, за офіційною версією, вбивць було двоє, але один зі свідків стверджує, що водій «Ланоса» сам перехилився, через відчинене праве вікно випустив довгу чергу зі «Скорпіона» і зник з місця вбивства на вулиці Фредра. Така влучність свідчить про його високий професіоналізм як кілера. Судячи з того, що автівку вбивць знайшли за Винниками, то з Фредра «Ланос» вулицею Саксаганського через площу Петрушевича виїхав на вулицю Зелену, а потім уже, через Погулянку або попри Личаківський цвинтар, вийшов на Винники.

Милян загинув на місці, а важкопоранений «Морда», логічно розмірковуючи, що його можуть добити, вискочив із салону і сховався за автівкою. Дехто стверджує, що на Дідуху був бронежилет... Юнак (1990 р.н.) із приватної охоронної фірми  (цього дня він просто настроював відеоапаратуру і комп’ютери в помешканні Дідуха на вул. Йосифа Сліпого) просто очманів від цих подій і навіть спершу подумав, що хтось кидає петарди. Дідух викликав по «мобілці» когось зі своїх, і його на алярм повезли в лікарню. Охоронець залишився на місці чекати міліцію і «швидку».

При ньому була лише кобура, що свідчить про те, що цей студент 5-го курсу інфізу, вірогідно, мав на момент нападу при собі травматичний пістолет, котрий забрали зі собою хлопці, які приїхали за «Мордою». Тобто місце злочину було вибрано випадково, що геть-чисто спростовує версію, яка пов’язує цей напад із розстрілом Ігоря Кульчицького.

Друга версія, про причетність до цієї події львівського кримінального авторитета на прізвисько «Пушок», – це, з величезною часткою вірогідності, просто навмисне запущена мильна бульбашка. Так, після кримінальної «стрілки» в Києві «Пушку» справді висловили кілька серйозних «пред’яв»,  «опустили», забрали два автомобілі, так званий «італійський бізнес» і навіть особисті речі, але це аж ніяк не давало підстав цьому чоловікові проводити таку серйозну акцію – кілька з висловлених претензій були явно вигаданими, за ним усе ще залишався іподром і низка грошових «тем».

Та й у списку підозрюваних надломлений психологічно «Пушок» в разі удачі виступав під номером «один». Відверто кажучи, правоохоронці в розпачі – надто з великою кількістю людей «Морда» перебував у конфлікті. В цьому ключі міліція відпрацьовує і «Мопса», і «Злиду», і Бодю «Львівського», і навіть наближеного до «Морди» «Шамана».

А тепер третя версія, яку сьогодні серед правоохоронців чомусь розглядають як основну. Але для того, аби почати її аналізувати, треба запам’ятати кілька кримінальних нюансів. Окрім політичних зв’язків, сам «Морда» був у хороших стосунках з донецькими (це – для любителів міфів про «донецький слід»), добре знався з українськими «злодіями в законі» Льорою «Сумським» і «Мамедом» з Горлівки (Пархоменко Сергій у 2011-му помер природною смертю). Ба більше, Вова був у “шоколаді” з новою зіркою кримінального небосхилу України – кримінальним авторитетом, вихідцем із Самбора на прізвисько «Нєдєля» (щоправда, дехто зі столичних кримінальників і правоохоронців образливо називає нашого земляка «Рагуль»). 

За оперативною інформацією, власне Вова долучився до викуплення останнього з неволі Лук’янівського СІЗО. Щоб розуміти, наскільки серйозно стоїть «Нєдєля», достатньо буде зазначити тільки те, що саме він керує так званим «угольком» Києва (кримінальний «общак», який йде на “грів” місць позбавлення волі). 26 травня 2012 року «Нєделю» на «сходці» в «Прем’єр-Палаці» поважні у кримінальних колах особистості навіть зробили «смотрящім» по Києву, а цей титул багато про що говорить. Самого Андрія Н-го («Нє-дєлю») спостерігачі характеризують як спрута, який не душить свою жертву, а проникає якомога ближче до серцевини, а потім розриває довірливого «лоха» на шматки.

Без права на помилку

І ось, несподівано для всіх (передусім для самого «Морди»), в міліцейських донесеннях раптом почала проскакувати інформація, що шановані люди пропонували «Нєдєлі», який зараз перебуває в Греції, корону «злодія в законі» (це дуже дивно, бо за традиційними «понятіями», «Нєдєля» — звичайний «барига»). Але виникли певні ускладнення: власне, «Морда» знає про «Нєдєлю» багато такої інформації, оприлюднення якої робило отримання цього атрибуту злодійської влади неможливим. За домінуючою версією, і навіть у разі її отримання «Нєдєля» ставав для «Морди» ніби «прирученим злодієм у законі». Й, аби уникнути прикрих несподіванок, було вирішено відрядити «Морду» туди, звідки ще ніхто не повертався. Того, хто саме схвалив таке рішення, сьогодні вираховують і міліцейські опери, і сам «Морда». Помилитись тут не можна. Особливо останньому…

Микола Савельєв, «Ратуша»

УНІАН в Google News