Дослідники розповіли, що це посилює кліматичну кризу.
Вчені зафіксували скорочення площ хмарного покриву на нашій планеті, який допомагає відбивати сонячну енергію назад у космос. Це посилює накопичення надлишкового тепла на Землі, викликаного кліматичною кризою.
Результати нового дослідження можуть дати ключ до розгадки різкого стрибка глобальних температур у 2023 і 2024 роках - цей стрибок побив усі рекорди і шокував учених, пише The Guardian.
Вчені з NASA і двох університетів проаналізували два типи супутникових даних, що фіксують хмарність і зміни в кількості сонячної енергії, утримуваної планетою. Хмари, що найбільше відбивають сонячну енергію, - щільні хмарні покриви - найчастіше трапляються на більш високих широтах, ближче до полюсів. Саме в цих регіонах площа хмар за останні 24 роки зменшилася на 1,5-3% за десятиліття.
Професор Крістіан Якоб з Університету Монаша в Австралії, один з авторів дослідження, пояснив, що великі вітрові системи зміщуються в бік полюсів, внаслідок чого хмарність "стискається". Ці зміни, за його словами, відповідають прогнозам комп'ютерних моделей, що моделюють наслідки зростання концентрації CO₂ в атмосфері - в основному через спалювання викопного палива.
"Моделі передбачали такі зміни в основних вітрових системах, тож сам факт зміщення не став сюрпризом", - зазначив Якоб.
Хмари можуть як відбивати сонячну енергію назад у космос, так і сприяти утриманню тепла біля поверхні Землі. Наприклад, теплі ночі часто супроводжуються суцільною хмарністю. Але, за словами Якоба, загалом хмари охолоджують планету, тому їхнє скорочення справляє "нагрівальний ефект".
Професор Метт Інгленд, один із провідних кліматологів з Університету Нового Південного Уельсу (не брав участі в дослідженні), додав: "Хмари - ключовий елемент енергетичного балансу Землі. Будь-яка зміна хмарності буде сильно впливати на те, як розвиватиметься антропогенна зміна клімату".
Він зазначив, що дослідження, опубліковане в журналі Geophysical Research Letters, допомагає пояснити рекордні температури на суші та в океані у 2023 і 2024 роках, які, за його словами, "вийшли за всі рамки".
Кліматологи досі намагаються з'ясувати причини події. Дехто припускає, що причиною стало зниження викидів діоксиду сірки від міжнародного судноплавства - частинок, які теж відбивають сонячне випромінювання і сприяють освітленню хмар.
Серед інших можливих чинників: зменшення кількості пилу, що переноситься вітром над північною Атлантикою, який може охолоджувати регіон, а також підвищення вмісту водяної пари в атмосфері - потужного парникового газу - після підводного вулканічного виверження біля Тонга у 2022 році.
Доктор Мартін Джукер (також з UNSW), який вивчав наслідки виверження, зазначив, що кліматичні моделі насилу відтворюють реакцію хмар на потепління, і тому нове дослідження буде корисним для їхнього доопрацювання. Це приклад так званого "кліматичного зворотного зв'язку", коли хмари реагують на зміни, викликані зростанням концентрації парникових газів.
Однак Джукер сумнівається, що зміна хмарності за останні 20 років може повністю пояснити різкий стрибок температури у 2023 році.
Раніше УНІАН повідомляв, що рівень світового океану зростає вдвічі швидше, ніж у минулому столітті. Прискорення різке, але в межах того, чого очікували вчені. Вони заявляють, що ситуація хоч і очікувана, але вона продовжує погіршуватися.
Крім того, раніше ми розповідали, що Єврокомісія порадила країнам ЄС почати потихеньку заощаджувати воду. Країнам-членам ЄС рекомендується скоротити використання води щонайменше на 10% протягом п'яти наступних років.