Керівниця відділу клімату ГО "Екодія" Євгенія Засядько / фото УНІАН, Віктор Ковальчук

Кліматолог Євгенія Засядько: Війна посилює зміни клімату в Україні

14:20, 30.08.2022
10 хв. 3884

Керівниця відділу клімату ГО "Екодія" Євгенія Засядько в інтерв’ю УНІАН розповіла, чи чекати українцям на холодну зиму, які ризики існують для врожаю у наступному році через війну, та як адаптація до глобальних змін клімату може змінити українські міста після деокупації.

Після останніх заяв від влади про підготовку до зими й очікуване зниження температури в оселях українців, одне з головних питань: чи буде ця зима дуже холодною, або ж нам пощастить не побачити сильних морозів та снігу?

Цього року у нас була досить м'яка зима. Лише в лютому були досить сильні морози. Але ситуація може повторитись, а може бути й зовсім іншою.

З одного боку, зими в Європі зараз м'які. У минулому опалювальному сезоні ЄС навіть змогли трохи зекономити газу. Проте, коли почалась спека, люди почали користуватись кондиціонерами. Через це збільшення викидів в атмосферу знову зросло. Ситуація знову погіршилась…

Тобто наразі, на жаль, ніхто не може точно сказати, якою буде зима: дуже морозною, чи м'якою та безсніжною.

Холодний період в зимові місяці буде скорочуватись / фото УНІАН, Юрій Годован

Якщо дивитися, яка зараз у Європі посуха, не віриться, що зима може бути лютою.

Як я вже сказала, в умовах зміни клімату важко прогнозувати. З 2015-го року науковці всього світу говорять, що кожен рік стає спекотнішим за попередній. Тобто, щороку у визначені дні фіксуються нові температурні рекорди. 

Зараз ми бачимо, що у Франції пересохла одна з найбільших річок. А весь південь Європи страждає від сильної посухи та пожеж. На жаль, це означає, що зміни клімату ніколи не відбувались так швидко. Тобто, через дії людства, температура піднімається так швидко, як досі ніколи не було в історії планети.

Цей процес відбувається і в Україні. Вже навіть існує приказка, що цей рік був найхолоднішим, адже кожен наступний рік буде спекотнішим. 

Такі коливання температури не означають, що взимку будемо ходити взимку в майці. Проте холодний період в зимові місяці буде скорочуватись. Ми вже можемо спостерігати це у різних містах країни, коли взимку у нас майже немає снігу. 

На жаль, це негативно впливає на кількість води в річках. Наприклад, декілька років тому взимку випало настільки мало снігу, що річки не наповнились водою. Тоді ситуацію врятували весняні дощі. Але, якби цього не сталось, "Київводоканал" вже збирався частково перекривати воду для споживачів через ризик її нестачі. 

Україна займає одне з останніх місць у Європі щодо забезпечення водними ресурсами / фото УНІАН

Коли в Україні випадає замало дощів, аграрії одразу говорять про ризик втратити врожаю. Наслідком нинішньої посухи може бути голод в Європі та в Україні?

Я б не прив’язувалась саме до спеки в Європі, адже такі посухи були і в попередні роки. Проте це не означає, що нам не потрібно подумати, що з цим робити.

Наприклад, у 2020-му році в Україні були сильні суховії, пилові бурі. Навіть Київ накривало. Однак така ситуація сталась не вперше в історії Україні. Подібне відбувалось у 60-70-х роках. Саме тоді науковець Докучаєв почав висаджувати лісосмуги, які могли затримати сніг на полях. Це дозволило втримати воду для врожаю та розв’язати проблему. Сьогодні, на жаль, ніхто не опікувався лісосмугами. Зараз їх почали вирубувати й ситуація повернулась. 

Шляхи розв’язання питання існують. Згадайте, що, попри спеку, продукти сьогодні вирощують навіть в Сахарі. У нас все ж таки краща ситуація. Але необхідно почати використовувати нові технології та правильно користуватись ресурсами. 

Зокрема, подумати про скорочення споживання води. Адже наразі виглядає так, що у нас багато річок, але, у порівнянні з європейськими країнами, Україна займає одне з останніх місць щодо забезпечення водними ресурсами. У нас досить високе споживання води. І, при цьому, ми мало користуємось ґрунтовими водами, а беремо саме воду з поверхні.

Тобто, з точки зору використання води, шляхи знайти можна. Наприклад, впровадити крапельне зрощування і тому подібне.

В Україні не можна буде засаджувати поля одразу ж після завершення війни / фото УНІАН

І все ж, ризик не отримати врожай в Україні у наступному році, реальний?

Розмірковуючи про врожай, моя пересторога стосується скоріше забруднення землі через війну. Наприклад, якщо подивитись на мапу якісних ґрунтів, найродючіша земля України - це південь, схід та трохи центр. Це ж якраз ті території, на яких зараз тривають бойові дії. Тому ґрунти та ґрунтові води на цих територіях будуть забруднені. 

Наші колеги з Української природоохоронної групи оприлюднили інформацію, що у Франції досі існують землі, які були законсервовані після Другої світової війни. Напевно, і нам не можна буде засаджувати поля одразу ж після завершення війни. Доведеться або проводити якісь роботи з очищення чорнозему, або залишити ці ґрунти, щоб земля там самостійно відновлювалась. 

Тобто, на жаль, нам не вдасться просто засадити ці території кукурудзою або соняшником одразу після завершення обстрілів. Я більше хвилююсь саме про це. 

Простими словами, якщо бойові дії зараз тривають на півдні України, то існує ризик, що після деокупації, наступного літа херсонські кавуни буде небезпечно вживати в їжу?

Такий ризик існує. Але ми маємо поїхати на ті поля та перевірити. Можливо, саме ті поля не обстрілювали. Тобто, перед вирощуванням нового врожаю, ми маємо зрозуміти, чи в ґрунті немає важких металів та якихось канцерогенів.

Мене нещодавно вразило фото з Харківщини, де на Ізюмському напрямку зелені поля вкриті чорними плямами — воронками від розривів снарядів. Чи зможемо взагалі обробляти ті поля?

По-перше, треба буде поїхати на ці території та перевірити рівень забруднення. В районі Ізюму просто постійні обстріли, тому рівень забруднення там може бути вищим, ніж в якомусь іншому місці. На жаль, сьогодні таких виїздів та аналізів ніхто не робить. Активні бойові дії тривають, тому поки що це небезпечно.

Однак я сподіваюсь, що Міндовкілля скоро розпочне розробляти методики щодо того, як відновити ці землі. Адже світового досвіду відновлення після війн, на жаль, не існує. Нам доведеться все самостійно проходити після  перемоги. 

Зупинка ЗАЕС може призвести до того, що Україні доведеться шукати, чим замінити цю енергію / фото ua.depositphotos.com

В цілому війна, розв’язана Росією, завдає великих екологічних проблем Україні?

Україна перебуває в абсолютно нових умовах. Росія руйнує нашу промисловість на сході та на півдні країни. Це призводить до суттєвого забруднення навколишнього середовища. 

Також РФ руйнує нашу енергетичну систему. Наприклад, зупинка ЗАЕС може призвести до того, що Україні доведеться шукати, чим замінити цю енергію. Можливо, доведеться більше використовувати газ чи вугілля, тож викиди будуть зростати. 

Крім того, глобально можна говорити про радіаційну небезпеку. Якщо щось відбудеться на Запорізькій або Південноукраїнській атомних станціях — це величезний виклик для всього світу. 

Фахівці кажуть, якщо щось відбудеться на ЗАЕС, це означатиме другий Чорнобиль. Єдина різниця полягає в тому, що ЗАЕС ближча до Чорного моря, яке також може бути забруднене. Катастрофу на атомній станції, якщо щось станеться, відчує весь світ. Хмара після вибуху може піти й у бік країн Європейського союзу, й у бік РФ або Туреччини, чи Молдови. Радіаційне забруднення буде дуже високим… Саме тому за ситуацією на ЗАЕС слідкують всі країни Європи, намагаючись вплинути на РФ. Та з таким сусідом важко щось прогнозувати…

Чи може вплив війни на навколишнє середовище в Україні спровокувати виникнення кислотних дощів? 

Я не думаю, що це можливо саме від обстрілів. Але коли російська ракета підриває нафтобазу або якесь підприємство хімічної промисловості в Україні, це може призвести до кислотних дощів. В цьому контексті логічно подумати про забруднення річок. Наприклад, нещодавно читала, як в районі Києва з річки дістали збитий російський гелікоптер. А забруднення наших річок впливає на якість води…

Однозначно можна сказати, що війна посилює зміни клімату. Наприклад, маємо постійний рух військової техніки, яка використовує в рази більше пального, ніж звичайні автомобілі. Це впливає на забруднення атмосфери викидами парникових газів.

Якою сьогодні  повинна бути кліматична політика в Україні? 

У 2015 році Україна, як майже всі країни світу, долучилась до підписання Паризької угоди, а у 2021-му в Україні був прийнятий Національно-визначений внесок (про скорочення викидів парникових газів до 2030 року). Ми могли б покращити ситуацію з урахуванням  розвитку відновлюваних джерел енергії, енергоефективності та модернізації промисловості. 

Також ми маємо подумати про адаптацію до зміни клімату. Сьогодні це актуально в процесі відновлення деокупованих територій. 

Через зміну клімату літо в Україні стає спекотнішим / фото УНІАН, Володимир Коваль

Про що саме йде мова?

Для кожного окремого міста потрібно розробляти окремий план. Елементарні приклади — це збільшення зелених зон. Вже відомо, що на асфальту без тіні температура може досягати 40-50 градусів. Але в затінку, де є дерева, температура в тому ж самому місці може бути близько 20 градусів.

Крім того, маємо розуміти, що через зміну клімату літо в Україні стає спекотнішим, а взимку змінюється розподіл опадів. Якщо раніше опади розподілялись між днями впродовж місяця, тепер за день може випасти місячна норма дощів.

Коли відсутні зелені насадження, енергоефективні будівлі, старі каналізаційні стоки, міста "плавають". Тому під час відбудови важливо врахувати ці моменти, щоб мати комфортне житло у майбутньому. 

Крім того, ми маємо стати енергетично незалежними та в процесі відбудови брати до уваги енергоефективність. На мій погляд, навіть не постраждалі від війни міста також мають імплементувати цей підхід. Це дозволить всім скоротити споживання та стати менш залежними.

Проте зараз ми не зможемо зробити усе це швидко. До холодів лишилося кілька місяців.

Як ми будемо проходити зиму — великий виклик і для України, і для Європейського союзу. В нинішніх умовах важко давати якісь рекомендації. 

Ми, як екологи "Екодії", звісно, радимо використовувати нові технології. Проте розуміємо, що це відбувається не швидко. В умовах війни нам треба пережити зиму максимально комфортно. А вже у наступні роки подумати про майбутнє.

Анастасія Світлевська

завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся