Несподіванкою виборів президента України є голосування в зоні ООС. В Центральній виборчій комісії повідомили про «два безумовних лідери, так само, як і по всій Україні». Очевидно, мова йде про Зеленського й Порошенка.
Навіть попередні результати волевиявлення призводять до питання: «Чому за Верховного Головнокомандувача не голосувала більшість?». Та особливо здивували новини про слабку підтримку військових.
Втім, це свідчить про дві важливі речі. По-перше, адмінресурс та голосування «по дисципліні» не спрацювали, можливо, вперше в історії України. По-друге, принцип демократичності та прозорості виборів має бути всюди, навіть серед військових.
Водночас можемо говорити й про те, що чинний президент і Верховний Головнокомандувач влаштовує не всіх. А причиною цьому могли стати журналістські розслідування в «оборонці». Зловживання «любих друзів» серйозно підкосило репутацію Порошенка. І якщо суспільство та військові не побачать результатів розслідування, коли винні будуть покарані, це може закласти фундамент прихованої недовіри та репутаційних ризиків до Верховного Головнокомандувача, якщо ним далі буде Петро Порошенко.
Цікаво, що прямо протилежні результати від результатів в ООС Порошенко отримав в закордонному окрузі. Як не старались деякі опоненти розхитувати тему «тотальної еміграції» українців за кордон в пошуках роботи, заробітчани все-таки підтримали Порошенка, хоча, логічно, ситуація могла бути протилежною.
Тут слід зазначити, що більшість заробітчан, які голосували за кордоном, із Західної України. Для них Європа як «земля обітована», в якій вони заробляють «на майбутнє своїм дітям». Тому вони, схоже, змогли пробачити Порошенку промахи в економічній сфері задля збереження європейського вектора України. Або, відірвані від вітчизняного інформаційного простору, не помітили найгучніших скандалів.
У цьому сенсі на користь Порошенка зіграла й історія з безвізом. Адже діти українських заробітчан можуть зараз безперешкодно відвідувати своїх батьків у країнах їх проживання.
І попри те, що між двома аудиторіями – військовими та заробітчанами – існує відмінність у виборі, який вони зробили у першому турі президентських перегонів, у них є і багато спільного. Як би вони не голосували, всі вони працюють, хоч і на різних фронтах, для України і заради майбутнього своїх дітей. Заробітчани відстоюють інтереси своєї країни в гібридній війні шляхом «народної дипломатії», яка розпочалась з часів Революції гідності, щодня спілкуючись за кордоном з іноземцями і розповідаючи їм правду про те, що відбувається. Військові – захищають Україну від російської агресії зі зброєю.
Тарас Семенюк, аналітик KyivStratPro
