Ілюстрація / REUTERS

Голова підкомітету з державної безпеки та оборони Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Верещук заявляє, питання розблокування Угорщиною засідань Комісії Україна-НАТО може бути вирішене на засіданні Парламентської асамблеї у травні цього року.

Читайте такожЗагороднюк: вже у жовтні Україна може очікувати на підвищення статусу в НАТО

Як передає кореспондент УНІАН, про це Верещук сказала під час виступу на публічній дискусії «Річниця внесення змін до Конституції: результати та досягнення органів державної влади та громадських організацій на шляху України до НАТО».

«Я нещодавно була в Брюсселі і особисто спілкувалася з представниками НАТО. Хочу усіх запевнити, у НАТО є розуміння, як нас прийняти», - заявила вона.

При цьому, Верещук сказала, що проблемне питання проведення засідань Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні, які блокуються Угорщиною буде вирішене.

«Ті слабкі місця, які наприклад, на сьогодні нам заважають, а саме це Комісія Україна-НАТО, яка на жаль, поки що заблокована, але ми питання вирішуємо. Уже є розуміння у країн-членів НАТО як вийти з цього стану», - заявила вона.

«Ми сподіваємося, що у травні поточного року, коли відбуватиметься Парламентська асамблея членів НАТО в Україні, а це буде безпрецедентне дійство... Ми зможемо вирішити питання, які нас турбують. Головне, що ми бачимо практичний вимір, як це зробити через законодавче поле», - сказала Верещук.

Вона заявила, що Україна має політичну волю і має запас енергії, які приведуть її до успіху.

Як повідомляв УНІАН, Парламентська асамблея Організації Північноатлантичного договору (НАТО) відбудеться у Києві 22-25 травня 2020 року.

Довідка УНІАН. Відносини України та Угорщини погіршилися після ухвалення восени 2017 року Верховною Радою нового закону про освіту.

Угорщина блокує проведення засідань Комісії Україна-НАТО, заявляючи про нібито порушення прав угорців, які живуть в Україні, через положення закону, яким визначено, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.

Згідно з висновком Венеціанської комісії від 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті закону «Про освіту».

16 січня Верховна Рада ухвалила закон про повну загальну середню освіту.

У Міністерстві освіти і науки повідомили, що законом передбачено три моделі вивчення української мови у школах. У МОН запевнили, що мовні положення нового закону були написані за результатами численних консультацій з представниками нацменшин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.

Зокрема, друга модель передбачена для шкіл з навчанням мовою нацменшин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі: материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі; у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою. Разом з тим зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.

Водночас, міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорської Республіки Петер Сійярто заявляє, що Угорщина пропонує не збільшувати кількість предметів викладання українською мовою для нацменшин, що передбачено новим законом про середню освіту.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram