Як передає кореспондент УНІАН, про це заявила сьогодні координатор парламентських виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська на прес-конференції в Києві, на якій були представлені результати проведеного дослідження.
Ситуація вивчалася в період з 31 серпня по 9 вересня. В рамках дослідження проведено 7 фокус-групових дискусій з виборцями в таких локаціях: м. Київ, м. Дніпропетровськ і м. Павлоград Дніпропетровської області; м. Херсон, с. Дар'ївка Херсонської області; м. Рівне і м. Дубно Рівненської області. Фокус-групи у обласних центрах проводилися з чоловіками і жінками у віці від 20 до 70 років, у районних центрах і селах - з чоловіками і жінками у віці від 50 до 70 років. Зокрема, учасникам фокус-груп пропонувалося пройти у тому числі тестування процедури голосування.
Дослідження проводилося Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення громадянської мережі ОПОРА.
"Багато хто з учасників не знає, що виборча система, за якою голосування проводиться за партійними списками, називається "пропорційною". Багато респондентів також зазначили, що якщо б не опитування, то дізналися б про зміни лише на виборчій дільниці. Зокрема, це стосується виборців у невеликих населених пунктах", - сказала Айвазовська.
За її словами, більшість учасників дослідження припускають, що у них буде можливість вибирати як партію, так і кандидата. Не всі розуміють, що партія може висувати одного кандидата чи не висувати жодного. Хтось чекає "систему з відкритими списками, коли вони зможуть вибирати окремо партії, окремо кандидатів".
Читайте такожВ ОПОРІ відзначають серйозні відхилення у кількості виборців у округах
Як зазначила керівник проектів Громадянської мережі ОПОРА Ірина Швець, "перше знайомство" виборців з новим бюлетенем показало, що він інтуїтивно незрозумілий для переважної більшості учасників дослідження. "Попереднє очікування респондентів щодо бюлетенів полягало в тому, що вони будуть схожі на вже знайомі: з можливістю вибрати окремо партії, і з можливістю вибрати окремо кандидата", - уточнила вона.
Швець зазначила, що багатьом учасникам було важко пояснити, що саме означають прізвища, які перераховуються в бюлетенях до місцевих рад після назв партій. Наявність декількох прізвищ замість одного викликали у респондентів дещо негативні емоції. Якщо частина опитаних зазначили, що при вигляді такого бюлетеня в день виборів вони підійшли б до членів виборчої комісії за роз'ясненнями, інші в аналогічній ситуації просто закреслили б бюлетень, щоб не голосувати за незрозумілою їм системою.
За словами Швець, тих, хто брав участь у дослідженні, хвилювало і те, що від їх округа не пройде жоден кандидат, оскільки вони сприймають це як відсутність "власного представника" у місцевій раді. Частина виборців не чекає і не розуміє, як таке може статися, а тому вважають, що депутат від округу все-таки буде представлений.
Айвазовська зазначила, що переважна більшість учасників досліджень вважають вкрай важливим активне інформування виборців про зміни виборчої системи.
"Легітимність виборів є найбільшою цінністю навіть у порівнянні з законністю. Тому що легітимність - це сприйняття результату суспільством як такого, який виражає волевиявлення громадян. І якщо, наприклад, відбуватиметься виборчий процес в рамках закону, але виборцям не буде зрозуміло, яким чином був досягнутий цей результат, то сприйняття особливо тією соціальною групою, яка не буде мати своїх представників в органах місцевого самоврядування, або від територіального округу, або від політичної групи, може призвести до незворотних наслідків для сприйняття в якості законної, легітимної новообраної місцевої ради", - зазначила Айвазовська.
"Але позитивом є те, що всі виборці - учасники фокус-групових досліджень знали, що місцеві вибори відбудуться 25 жовтня. І всі планували прийти на виборчі дільниці і проголосувати", - додала Швець.
