Інна Цимбалюк: Я дуже сподобалася голлівудському фотографові

Мені надсилали багато квітів. Одного разу я отримала конверт з листівкою від одного шанувальника. Він написав, що я йому дуже сподобалася, справила на нього сильне враження. Я, у свою чергу, надіслала йому подарунок...

Українська учасниця конкурсу “Міс-Всесвіту” Інна Цимбалюк повернулася із Лос-Анджелеса. Модель агенції “Карін” Інна Цимбалюк увійшла до двадцятки красунь. Учасниця конкурсу дуже задоволена поїздкою. Інна зізнається, що в Америці була вперше, і їй там бракувало “гарячого маминого борщику”. Своїми враженнями від поїздки вона ділиться в інтерв’ю УНІАН.

Інно, як вас зустріли в Америці?

В Америці мене зустріли як одну з вісімдесяти шістьох учасниць конкурсу. Нам допомогли нести валізи, бо в кожної дівчини був чималий вантаж. Усе було дуже організовано – я б із своїми трьома валізами не дала собі ради. Поселили нас в п’ятизірковому готелі в Лос-Анджелесі. Усі дівчата жили в цьому готелі.

 

Який у вас був режим дня? 

 Перші два дні ми розкачувалися, це було добре для того, щоб перелаштуватися на час (різниця в часі – десять годин). Ми трохи розслабилися, але потім було дуже важко. Лягали пізно, вставали рано. Графік був дуже напружений.

Змалюйте, будь ласка, ваше помешкання в готелі...

У кімнаті було два ліжка, туалетний столик. Я дуже переживала, щоб було місце, де б я могла приводити себе щоранку в порядок. У кімнаті я жила з дівчиною з Хорватії. Але кімната була велика і ми помістилися.

Ми з хорваткою відразу знайшли спільну мову – спілкувалися англійською. Проте спочатку було трохи важко, бо вона весь час переходила на хорватську... Потім ми подружилися і спілкуватимемося далі. Ми навіть одна одну називали сестрами.

Якби ще не відчувати підтримки “вдома”, тобто в номері, то було б ще тяжче. Я в номері відпочивала.

З кожним днем у кімнаті було дедалі більше квітів – наближався фінал і зростав інтерес до конкурсу. Щовечора ми отримували квіти від своїх шанувальників, фанів.

Мені надсилали багато квітів. Одного разу я отримала конверт з листівкою від шестирічного шанувальника. Він написав, що я йому дуже сподобалася, справила на нього сильне враження. Я, у свою чергу, надіслала йому іграшковий мотоцикл.

Як ви харчувалися?

Американська їжа... Звичайно, бракувало маминої кухні. Часом нас годували просто в автобусі. Це, звісно, позначалося на здоров’ї деяких дівчат. Було досить смачно, але не вистачало гарячого маминого борщику.

Сніданок – це була основна їжа за весь день. Давали яєчню, бекон, овочі, фрукти, солодке.

До вечора дівчата були втомлені й не мали жодного бажання вечеряти, але зобов’язані бути відвідувати як сніданок, так і обід і вечерю.

Під час підготовки до конкурсу, напевне, всі дні були схожі між собою?

Кожний день був дедалі тяжчим, особливо під час конкурсу. Це було непросто – і психологічно, і фізично. Дівчата втомлювалися з кожним днем все більше і більше, навіть спали на репетиціях. Але кожен розумів, що таке буває один раз в житті, тому треба викладатися на всі сто. Кожен день приносив нові сюрпризи. Ми не знали чого чекати від завтрашнього дня: різноманітні зустрічі, заходи, вечори. Багато гарних думок, вражень я отримала від поїздки, а найголовніше – досвіду спілкування з дівчатами. Я ближче ознайомилася з американською культурою.

Між учасницями конкурсу, напевне, дружби як такої існувати не може, адже вони суперниці. А як було у вас?

На конкурсі була дуже інтелігентна обстановка. Усі розуміли, що приїхали на конкурс, відчувалася конкуренція, але все було дуже коректно, інтелігентно і ніхто не дозволяв собі нічого зайвого. У модельному бізнесі я звикла до жіночого колективу. Усюди є свої розходження, проте водночас і спілкування...

Окрім хорватки, я ще спілкувалася з росіянкою, а також із дівчиною з Ізраїлю, яка, до речі, родом з України.

Чи бачили ви Дональда Трампа – господаря конкурсу?

Це легендарна особистість, з ким я мріяла познайомитися. Я читала його книжки.

Коли я з ним познайомилася, то відчула, що доторкнулася до історії, тому що він увійшов в історію Америки. Коли я чую про Америку, перші асоціації в мене чомусь із Дональдом Трампом. Він дуже легкий у спілкуванні, він кожній дівчині приділяв увагу, водночас поводився дуже коректно. До нього вибудовувалася черга, щоб з ним сфотографуватися. У мене не вийшло поспілкуватися з ним так довго, як би я цього хотіла, але я зуміла з ним познайомитися і справити на нього гарне враження.

Чи відчули Ви на конкурсі, що Україну знають?

Звичайно, багато людей говорять про Україну, згадують Помаранчеву революцію, цікавляться політичною ситуацією в Україні.

Дехто знає, що в нас дуже гарна країна, і в нас дуже красиві жінки. Багато емігрантів з Україні спілкувалися зі мною, казали, що дуже скучають, а також чимало іноземців обіцяли приїхати до нас у гості.

Відомо, що на такі конкурси “злітається” багато молодих, багатих хлопців. Чи познайомилися ви з кимось із них?

Можливо, вони і були, але нічого такого я не помітила. У нас була дуже жорстка дисципліна, і не можна було нікуди виходити. На особисте життя там не вистачало часу. І було просто не до того.

Чи знайомі ви з Міс-Усесвіт – дівчиною з Пуерто-Ріко?

Звичайно, ми спілкувалися протягом усього періоду підготовки. Доволі мила дівчина, яка дуже сильно переживала. Їй лише вісімнадцять років.

Як ви вважаєте, чи справедливо вона перемогла?

Звичайно, не мені судити, бо переможців не судять. Вона справді була серед лідерів на всіх етапах. Якби мені сказали назвати п’ять найкращих учасниць, звісно ж, вона була б у цій п’ятірці – вона яскрава дівчина, яка заслуговує уваги.

Щодо деяких учасниць, які увійшли у п’ятірку, то я не згодна. Я б трохи поміняла фіналісток п’ятірки.

Інно, чи надходили вам в Америці якісь ділові пропозиції?

Під час конкурсу нас знімав один відомий фотограф, який спеціалізується на голлівудських зірках, учасницях конкурсу “Міс-Усесвіт”. Я йому дуже сподобалася, і можливо ми будемо співпрацювати. Ми обов’язково ще будемо зідзвонюватися.

А ще мала пропозиції щодо реклами. Ці пропозиції ми ще обговорюватимемо. Можливо, найближчим часом я знову поїду в Америку.

Чи відчули ви, що вже трішки знаменитість?

Я й надалі залишаюся тією Інною, яка була до конкурсу. Я вважаю, що це мій плюс, те, що мені треба берегти. Я не відчуваю себе знаменитістю, а просто щасливою людиною.

Якими видами спорту ви займаєтеся?

Зараз я люблю грати в теніс, кататися верхи, просто відвідувати спортивні клуби, щоб підтримувати форму.

Ви любите читати?

Так, я люблю читати пізнавальну, повчальну літературу.

Якими були останні дні перебування в Америці?

Після конкурсу Саша Ніколаєнко влаштувала мені свято і дала можливість відпочити. Я вперше була в Лас-Вегасі, мене сприймали там як справжню Міс-Україна.

Мені виділили грошовий ліміт... На ці гроші я могла пограти в казино. Я там виграла і купила подарунки батькам.

Розмовляла Ольга Піцишин

Довідка

Інна Цимбалюк народилася 11 червня 1985 року в Чернівцях. Закінчила гімназію. Модельні параметри – 86–60–90, зріст – 175 см. Знімалась у музичних кліпах. Навчається у Національному університеті культури та мистецтв. Кандидат у майстри спорту з художньої гімнастики.