Луценко зазіхнув на електорат Тимошенко?

Уже давно не є секретом новий проющенківський проект під умовною назвою „Українська правиця”. Проте аналітики доводять, що вузько позиціонуватися у правій частині політичного спектру Луценку не слід...

Уже давно не є секретом новий політичний проющенківський проект під умовною назвою „Українська правиця” (Володимир Стретович озвучив інший варіант назви – „Громадянський вибір”). Ним опікуються нині і Петро Ющенко, і Юрій Єхануров, і Іван Васюник, і Микола Катеринчук (який нібито об’їздив мало не всі регіональні осередки НСНУ, тихенько пояснюючи керівникам, що скоро буде новий, „чистий” проект, без „любих друзів”). А на чолі списку нової „своєї” правої сили Президент, за впертими чутками, бажає бачити міністра внутрішніх справ, колишнього польового командира Майдану та акції „Україна без Кучми” Юрія Луценка.

Між тим, з оточення самого Юрія Луценка надходить інформація про те, що міністр плекає власні масштабні політичні плани. Аналітики Юрія Віталійовича підготували йому документ, у якому вигадливою аналітичною мовою розповідається про „втому та зневіру” правого, націонал-орієнтованого електорату й доводиться, що вузько позиціонуватися у правій частині політичного спектру харизматикові Луценку не слід. Натомість він повинен створювати не обмежений якимись політичними стереотипами блок власного імені, побудований на більш притаманних для Луценка суто популістичних гаслах на кшталт „Бандитів – у тюрми! Донів – у Донецьк! Юлю – до Паші!” А „правиця” має увійти в іменний блок Луца однією зі складників. Або ж піти куди подалі. Оскільки іншого потужного харизмата-популіста, який би очолив окрему „правицю”, у Ющенка просто немає. Скільки б не задивлявся на себе в люстерко Микола Катеринчук.

У штабі Луценка розрахували, що на посаді міністра він у кращому разі затримається до нового року. Для багатьох керівників Партії регіонів він став чимось на зразок червоної ганчірки для злих биків після „маски-шоу” з БТРами, відсидок за гратами та чаєпиття. І зняття Луценка для них – справа принципу. Якщо не „понятій”. Тому якраз із нового, 2007 року б і стартонути йому в політичному сенсі. У зв’язку з цим начебто уже йдуть переговори про купівлю задешево однієї з карликових напівмертвих партійок, яка стане елементом майбутнього іменного блоку.

А брат Юрія Луценка Сергій тим часом, як стверджують джерела в оточенні міністра, мотається по регіонах, створюючи обласні осередки ще однієї блокотвірної сили – громадської організації „Антикримінальний вибір”. Не обходиться і без раблезіанських перехльостів – у кількох областях до осередків громадської організації з такою характерною назвою нібито позаганяли десятки офіцерів міліції. Невже вони лише після багатьох років служби в МВС зробили свій вибір?

Паралельно створюється інформаційно-аналітичний центр на основі редакції однієї з газет, покликаний стати свого роду зародком майбутнього виборчого штабу блоку. У фінансовому та організаційному плані створення структур блоку курирує начебто наближений до Луценка журналіст Дмитро Степанов, який полюбляє представлятися колишнім офіцером розвідки. Він курирував раніше медіа-проекти „Грани +” та „Укрінформбюро”. Після призначення Луценка на посаду міністра Степанов ледве не став начальником ДАІ. Але тут уже стали на вуха його колеги-журналісти. Посада пролетіла повз Степанова.

Невідомо, до якої міри поінформований про наполеонівські плани Юрія Луценка сам Віктор Ющенко та його найближче оточення. І якою може бути реакція Віктора Андрійовича.

Зате достеменно відомо, що штаб БЮТ цілковито в курсі того, що готується. І сама Юлія Тимошенко дуже серйозно оцінює загрозу з боку Луценка, оскільки електорат двох талановитих ораторів та піарників популістичного штибу значною мірою перехрещується. Мало не на 70%. Поки Юля була єдиною у своєму роді, вона перебирала на себе маргіналізований протестний електорат мало не повністю. Але ситуація може змінитися. Наскільки відомо авторові, аналітики БЮТ уже розробили спеціальний план дискредитації Юрія Луценка, щоб зарубати його проект „на корню”.

Адже під загрозою опиняється омріяна Юлією Тимошенко двопартійна система політичного устрою України, яка б гарантувала їй одну з провідних ролей в українській політиці на багато років.

Щось підказує авторові, що не в захопленні від планів Луценка будуть і „регіонали”. А це обіцяє напружену політичну інтригу – і теми для майбутніх публікацій.

Петро Осадчий, спеціально для УНІАН

УНІАН в Google News