Посол ЄК в Україні: лише подолавши внутрішню кризу, Україна зможе забезпечити майбутнє з ЄС

Коли в Україні проходитиме Євро-2012, туристів тутешні ціни можуть налякати. Жартую, але за таких умов, більшості фанатів доведеться робити “тормозки” і приїжджати з ними в Україну... Інтерв`ю 

Це перше інтерв’ю новопризначеного голови Представництва Європейської Комісії в Україні Посла Жозе Мануела ПІНТУ ТЕЙШЕЙРИ для українського ЗМІ.

Довідка УНІАН. 16 жовтня 2008 року новий Посол Європейської Комісії та Голова Представництва Єврокомісії в Україні Жозе Мануел ПІНТУ ТЕЙШЕЙРА вручив вірчі грамоти Президенту України Віктору Ющенку.

Пан ПІНТУ ТЕЙШЕЙРА служив офіцером у Португальському військово-морському флоті, був керівником міжнародних проектів у Південній Африці та на Середньому Сході.

Посол працював у представництвах Європейської Комісії у Свазіленді та Анголі, відповідав за гуманітарну допомогу Єврокомісії на Кавказі (у Вірменії, Азербайджані, Грузії, а також Чечні та Інгушетії), очолював Місію гуманітарної допомоги Європейської Комісії у Боснії, Герцеговині та Хорватії.

З 1998 по 2002 рік пан ПІНТУ ТЕЙШЕЙРА був Послом Європейської Комісії у колишній Югославській Республіці Македонія та у Мозамбіку – в 2002-2005 роках.

Перед призначенням в Україну працював у штаб-квартирі Єврокомісії у Брюсселі, де відповідав за відносини з країнами Південної Африки.

Посол закінчив Лісабонський технічний університет і отримав післядипломну освіту у Норвезькому технічному університеті та Лондонській школі економічних і політичних наук.

Пане Посол, не так давно Ви розпочали діяльність в Україні на посаді Голови Представництва Європейської Комісії. Які завдання Ви ставите перед Представництвом ЄК в Україні?

Дуже радий, що працюватиму в Україні упродовж цього особливо відповідального етапу її відносин з Європейським Союзом. Це також час великих викликів, з якими зустрівся сьогодні український народ. Лише подолавши внутрішню кризу, Україна зможе забезпечити свої майбутнє з ЄС.

Пріоритети діяльності Представництва Єврокомісії в Україні звичайно лежать у площині розвитку відносин між Євросоюзом і вашою державою. Ці стосунки ґрунтуються на низці угод. Головними з них є Угода про партнерство та співробітництво, що реалізується через План дій Україна – ЄС. А в рамках Європейської політики сусідства також передбачена програма співпраці, яка визначає надання допомоги Україні у здійсненні процесу реформ, розвитку інституційної спроможності держави. На тлі цього особливої актуальності набули переговори між Євросоюзом і Україною щодо укладання нової широкої Угоди про асоціацію. На даному етапі вже досягнуто значного прогресу у переговорах щодо більшості аспектів цієї угоди, і зараз ми спрямовуємо основну увагу на створення зони вільної торгівлі.

Представництво також відіграє важливу роль у зв’язках з українською громадськістю, поширенні інформації про процес євронтеграції. Необхідно зрозуміти, що європейська інтеграція – це не слогани, заяви і заклики, а суттєві реформи соціально-економічних реалій країни.

Дуже радий за більшість українців, адже усі опитування громадської думки свідчать про їхню підтримку європейської інтеграції держави.

Як Ви оцінюєте виконання Україною Плану дій з Євросоюзом? В яких сферах можна відзначити прогрес, а в яких питаннях держава, можливо, не дотримується взятих зобов’язань?

Україні важливо досягнути прогресу у сфері судової системи – забезпечити її незалежність, неупередженість і ефективність. Актуального загострення набуло прийняття антикорупційного законодавства, реформування державної служби, покращання умов утримання у закладах пенітенціарної системи, а також ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

У галузі економічних перетворень необхідно провести комплексну реформу податкової системи. Особливої уваги заслуговує реформування сектору надання фінансових послуг. В контексті питань торгівлі і регулювання ринку, хочу зазначити, нинішнє законодавство України у сфері державних закупівель не відповідає міжнародній, європейській практиці та не забезпечує достатньої прозорості і стабільності.

Також не спостерігається прогресу в реформуванні державної системи забезпечення якості товарів, продуктів і послуг, включаючи створення незалежного національного органу із стандартизації та контролю якості.

Певного прогресу Україна досягнула у дотриманні санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм у сільському господарстві і харчовій промисловості. Але існуючий порядок із забезпечення контролю за якістю продукції не дозволяє здійснювати експорт більшості продуктів тваринництва до країн Євросоюзу.

Також незначного прогресу було досягнуто у реформуванні порядку створення нових приватних підприємств, і цей процес все ще залишається забюрократизованим і корупційним.

Викликає стурбованість й слабке забезпечення прав інтелектуальної власності – “піратська” продукція має значне розповсюдження на території України.

Що стосується питання свободи та безпеки, то тут дуже важливим є впровадження захисту персональних даних і, зокрема, ратифікація Конвенції Ради Європи “Про захист осіб у зв`язку з автоматизованою обробкою персональних даних”.

Недостатність бюджетного фінансування для створення належних умов прийняття і утримання біженців, а також той факт, що шукачі притулку дуже часто ставали жертвами ксенофобії і расової нетерпимості, спричинили створення досить жорстких, негостинних умов для таких людей в Україні.

Говорячи про підвищення ефективності українського євроінтеграційного процесу, хочу зазначити, що такі шляхи визначені саме у Плані дій Україна-ЄС. І чим швидше і глибше державні органи зосереджуватимуться на виконанні цих вимог, тим ці перспективи будуть ближчими і чіткішими.

Україна і Європейський Союз проводять консультації щодо нової Угоди про асоціацію, складовою частиною якої повинно стати створення зони вільної торгівлі. Чи готовий ЄС відмовитися від запроваджених квот на українські товари, зокрема, на зернові і метал? Наскільки тривалим, на Вашу думку, може бути перехідний період з моменту підписання угоди про зону вільної торгівлі до її реального запровадження?

Щодо кількісних обмежень на експорт, то наявні квоти для України застосовуються лише у виключних випадках. Сьогодні вони введені лише на деякі види сільськогосподарської продукції. Але ці квоти важко вважати обмежувальними, тому що за останні декілька років Україна їх навіть не використала повністю, зокрема, це стосується експорту зернових. А квоти на ввезення металопродукції взагалі були скасовані після вступу України в СОТ. Україна зі свого боку встановила квоти на ввезення деяких видів продукції з країн ЄС, наприклад, цукру. Євросоюз, у свою чергу, таких обмежень не застосовує. Тому, хочу підкреслити, експорт товарів з України до ЄС є переважно лібералізованим, і ваша держава входить у групу найактивніших користувачів системи глобальних преференцій, запровадженою Європейським Союзом.

Зараз Україна особливо зацікавлена у покращенні свого доступу до продуктових ринків Євросоюзу. Але просування українських товаровиробників не завжди залежить від економічних важелів регулювання імпорту. Україна у цьому питання має певні проблеми із дотримання санітарних і ветеринарних стандартів. Так, у травні 2008 року ЄС призупинив імпорт української соняшникової олії через її забруднення домішками мінерального походження. Це було серйозним ударом для української промисловості, адже ЄС є найбільшим імпортером української соняшникової олії, а Україна – одним з найбільших експортерів цього товару в світі. Однак, реакція української влади в цій ситуації була швидкою, і імпорт було незабаром відновлено разом із запровадженням процедури систематичної перевірки партій олії перед їх відправкою. Місія інспекторів з ЄС відвідала Україну у другій половині вересня. Україна може експортувати соняшникову олію за умови надання відповідного сертифікату, зміст якого був раніше погодженний з європейською стороною.

А заборона на ввезення продукції українського тваринництва викликана її невідповідністю санітарним і ветеринарним вимогам. І це є однією із сфер, де ми активно співпрацюємо, щоб через створення належної правової й адміністративної системи покращити експортну спроможність держави. Тут певного позитивного прогресу вже досягнуто. Наприклад, це стосується молочних продуктів. Загалом, для ЄС питання якості і безпеки товарів мають особливу важливість. Отже, Україні ще необхідно досягнути відповідних критеріїв якості у багатьох видах продукції. Стосовно продукції, імпорт якої до ЄС дозволений, країна повинна забезпечити дотримання встановлених вимог, адже у випадку їх порушення потік експорту з України до ЄС може бути призупинений.

Україна і ЄС розпочали консультації про перехід на безвізовий режим як перспективної, довгострокової мети. Чи вимагатиме Євросоюз від України завершення демаркації кордонів з Росією, Молдовою і Білоруссю, введення віз для громадян цих держав, якщо останні не матимуть до того часу безвізового режиму з ЄС, та включення біометричних даних громадян у їхні паспорти?

У вересні на саміті Україна – ЄС було ухвалено рішення про початок діалогу щодо встановлення безвізового режиму. Перший раунд цього діалогу відбувся 29 жовтня у Брюсселі, а другий – 8-9 грудня в Києві. Переговори відбуваються навколо чотирьох основних груп питань. Перша стосується безпеки документів, що також може передбачати включення до них біометричних даних власників. Друга група стосується питань нелегальної імміграції. Третя пов’язана із громадським порядком і безпекою. Четвертим предметом переговорного процесу є зовнішні зносини.

Щодо вимоги потенційного запровадження візового режиму з Росією, Молдовою і Білоруссю, на сьогоднішньому етапі про це важко говорити, адже невідомо, які висновки зроблять відповідні робочі групи. Але якщо проводити паралелі з країнами Західних Балкан, з якими ми також ведемо візовий діалог, то в ході цього процесу немає вимоги відповідності національної візової політики візовій політиці Європейського Союзу. Вимога відповідності в цих питаннях постає лише в процесі вступу до ЄС. Але важливим є наявність ефективного прикордонного контролю.

Процес демаркації кордонів є важливим механізмом забезпечення їхньої ефективної охорони. Однак, в ході діалогу з країнами Західних Балкан, питання демаркації кордонів з сусідніми країнами не є передумовою такого діалогу, але безперечно, прикордонний контроль та охорона кордонів мають бути ефективними та дієвими.

Що стосується запровадження паспортів з біометричними даними, то, з урахуванням попереднього досвіду, це може бути однією з вимог до України з боку ЄС. Наприклад, запровадження таких паспортів є однією з вимог в ході діалогу з країнами Західних Балкан.

Взагалі, запровадження паспортів з біометричними даними є важливим засобом у попередженні та боротьбі з нелегальною міграцією, а також у підвищенні безпеки та ефективності прикордонного контролю. Такі паспорти є також обов`язковими для покращання боротьби з тероризмом та організованою злочинністю. Для більшого розуміння в українському суспільстві сутності цього питання, хочу наголосити, що запровадження безвізового режиму з країнами Європейського Союзу не означатиме автоматичного приєднання України до Шенгенської угоди. Це може бути предметом окремого переговорного процесу.

Дуже важливе питання розвитку відносин України і Євросоюзу лежить у площині залучення в економіку країни прямих іноземних інвестицій. Серед країн ЄС найбільшим таким інвестором виступає Кіпр: станом на 1 жовтня 2008 року з цієї держави в Україну надійшло більше 8 млрд. доларів США, що становить більше 20% усього обсягу. Як в Євросоюзі пояснюють цей феномен, і що необхідно зробити для розширення географії інвестування в Україну?

Той факт, що найбільша частка прямих іноземних інвестицій в Україну надходить з Кіпру, пояснюється офшорним статусом цієї країни. Але необхідно наголосити, частка інших країн ЄС, з яких в Україну надходять прямі іноземні інвестиції, є також значною і складає більше 70% загального обсягу. Ці інвестиції спрямовуються на реалізацію різноманітних проектів, які роблять чималий внесок у модернізацію економіки України.

Але й у цій сфері Україні також багато чого необхідно зробити. Основним перешкодами розширення європейської географії інвестування в Україну є нестабільне, непередбачуване законодавство, слабка судова система, забюрократизований порядок ліцензування, сертифікації і надання дозволів на господарську діяльність, складна система оподаткування, затримки із поверненням ПДВ і в цілому непрозора система щодо цього податку.

Нещодавно розпочався переговорний процес про приєднання України до Європейської енергетичної спільноти. Що необхідно зробити Україні, аби він проходив успішно, швидко і ефективно?

Є попередня домовленість завершити ці переговори до наступного засідання Ради Європейського енергетичного співтовариства, яке відбудеться у червні 2009 року. Якщо усе проходитиме за планом, Україна зможе приєднатися до цього проекту на початку 2010 року – це найоптимістичніший прогноз.

Якими є перспективи інтеграції України в Єдиний авіаційний простір ЄС? Що заважає якнайскорішому підписанню документу щодо цього?

Входження до спільного авіаційного простору вимагає гармонізації правил і технічних стандартів, погодження політики у сфері конкуренції, посилення науково-технічної і промислової взаємодії.

Переговори про інтеграцію України до єдиного авіаційного простору ЄС, які розпочалися у грудні 2007 року, тривають досить повільно. Євросоюз й досі очікує від української сторони пропозицій щодо тексту угоди...

Сьогодні особливої актуальності набуло питання безпеки на Європейському континенті. Після подій навколо грузино-російського воєнного конфлікту багато говорять про необхідність створення нової архітектури безпеки у Європі. Якою є Ваша позиція у цьому питанні, який шлях у забезпеченні національної безпеки є оптимальним для України?

Україна повинна жити у мирі, стабільності і процвітанні. Ці три елементи завжди були рецептом забезпечення безпеки – спочатку у Західній Європі, а після завершення “холодної” війни – у Центральній та Східній.

А ось залучати когось іззовні для вирішення своїх безпекових питань, що не схвалюється переважною більшістю населення, не завжди є найкращим рішенням, особливо, в нинішніх непростих для України умовах.

Нещодавно Ви мали відрядження до Одеси, де зустрічалися з членами Південного відділення Європейської бізнес-асоціації. Які Ваші враження від поїздки українським регіоном?

Це була перша поїздка за межі Києва з часу мого перебування в Україні. Мене вразило, що Одеса, яка є одним із основаних центрів туризму в Україні, має слабо розвинуту готельну інфраструктуру. У місті, зокрема, не представлені провідні світові готельні мережі, які обов’язково повинні бути в таких туристичних регіонах. Це свідчить про недостатню відкритість України. Держава повинна активізувати розвиток сфер, які є ключовими для туризму.

А що можна сказати про інфраструктуру для туризму в Києві?

У Києві готелі, ресторани та інші привабливі для туристів місця переважно є надзвичайно дорогими. Застерігаюся, але коли в Україні у 2012 році проходитиме чемпіонат Європи з футболу, туристів такі ціни можуть налякати. Жартую, але за таких умов, переважній більшості пересічних іноземних вболівальників доведеться готувати їжу вдома, робити такі собі “тормозки” і приїжджати з ними в Україну. Футбол сприяє розвитку саме масового, а не бізнесового туризму. Чимало європейських уболівальників, особливо молодих людей, аж ніяк не зможуть собі дозволити скористатися існуючими київськими готелями.

Андрій Лавренюк