Віхи тижня: безцінна Тимошенко, публічний Фірташ і Україна без Європи

Війну нервів українська сторона, схоже, виграла... Банковій взагалі якось не щастить цього року... Янукович заїкається про можливість імпічменту Президента...

Європа з неприхованим роздратуванням чекає розв`язки російсько-української газової війни. Верховна Рада формально відмовилася від зимових канікул, а Віктор Янукович в черговий раз підняв на щит ідею відставки уряду Тимошенко. Політики, які колись були «любими друзями» Ющенка, займають антипрезидентські позиції. 

Віктор Ющенко і Дмитро Медведєв

Україна минулого тижня була в центрі уваги європейських ЗМІ. Ще б пак - і спостерігачі з Європейського Союзу на стратегічних вузлах вітчизняної газотранспортної системи розмістилися, і бадьорі обіцянки відновити подачу газу з Москви лунають, а в Старому Світі ні краплею блакитного золота, видобутого в Сибіру, не стає більше. Пробні подачі палива «Газпромом» носили скоріше психологічний, ніж практичний характер. Війну нервів українська сторона, схоже, виграла, хоча остаточні результати поки не зрозумілі. Судячи з провалу спроб Віктора Ющенка і Дмитра Медведєва провести представницькі енергетичні саміти зі споживачами російського газу, Європа вже втомилася від розмов і вважає, що дії - кращі за слова. Роздратування в коментарях європейських політиків прямо пропорціональне часу очікування вирішення російсько-українського конфлікту.

Віктор Ющенко скористався ситуацією, щоб нагадати, що ніколи не мав відношення до «вонючих газових справ», а високопоставлені співробітники президентського Секретаріату активно розвивали тезу про взаємозв`язок прагнення Росії встановити контроль над українською газотранспортною системою і можливою спробою імпічменту глави держави. Мовляв, у цьому інтереси Кремля і Тимошенко співпадають. Поки важко сказати, наскільки мають рацію професійні критики прем`єра з Банкової, але реалізація домовленості глав урядів Росії і Німеччини Володимира Путіна і Ангели Меркель про створення групи експертів для перевірки якості роботи вітчизняної ГТС стане першим тривожним дзвінком для України. Заради перспектив інтернаціоналізації контролю над газотранспортною системою нашої країни в Кремлі готові на деякий час відступити від тактики лобових атак на нашу «трубу».

Прем’єр-міністри Юлія Тимошенко та Володимир Путін перед початком зустрічі у Москві, 17 січня 2009 р.

Юлія Тимошенко перед вильотом до Москви на газові переговори офіційно заявила, що уряд бере на себе відповідальність за їх результати, попросивши Президента хоч ненадовго вгамувати своїх клерків. Прем`єр пообіцяла відсутність будь-яких посередників при постачанні газу, його вигідну ціну і відмову від приватизації ГТС. Про остаточні результати багатогодинних переговорів Тимошенко і Путіна країна і світ дізнається 19 січня, і більшість українських посадовців поки утримуються від заяв. Російський прем`єр лише оголосив про 20-процентну знижку від європейської ціни для України в обмін на збереження ставки транзиту газу на рівні 2008 року. Тому очевидне одне: якщо тисяча кубометрів газу коштуватиме під 300 доларів, багато хто захоче запитати Юлію Володимирівну, за що вона боролася?

Російсько-українська газова війна примусила Дмитра Фірташа відкрити карти і вийти на люди. Раніше небагатослівний співвласник компанії RosUkrEnergo набирає публічності просто на очах. З усього видно, йому є що втрачати, тому Україну чекає новий виток інформаційної громадянської війни. Втім, раз парламентську комісію з розслідування функціонування ГТС очолила представник Партії регіонів Інна Богословська, уряду так чи інакше потрібно готуватися до виклику до парламенту для словесної екзекуції. Засмаглі законодавці, які повернулись після відпочинку, захоплено шукають винних у кризових явищах в економіці країни, і питання тільки в тому, яка схема покарання винних буде втілена в життя. Віктор Янукович традиційно наполягає на звільненні уряду і чомусь боязко заїкається про можливість імпічменту Президента. 15 січня 408 парламентаріїв проголосували за закон про тимчасові слідчі комісії, показавши гнітючо низький рівень підтримки Президента в парламенті. Мабуть, Віктор Федорович чекає, що йому піднесуть владу на тарілочці, і забуває, що співвідношення сил у депутатському корпусі не на користь Партії регіонів. Зате Володимир Литвин, звичний до маневрування між різними центрами сили, відставку Кабміну не підтримує, зате не виключає окремі ротації у виконавчій владі. Логіка зрозуміла - Блоку Литвина теж необхідно увійти до складу уряду, хай як би скромно не поводився Володимир Михайлович.

Петро ОЛІЙНИК

Президентові ж доведеться шукати нового постпреда в парламенті - Петро Олійник вирішив добровільно залишити посаду після того, як його уміло прив’язали до найвідомішого на сьогодні судді-хабарника Ігоря Зварича. Банковій взагалі якось не щастить цього року: Олійник звільнився, а шеф президентського Секретаріату Віктор Балога разом із сім`єю мало не згорів у шале на одному зі швейцарських курортів. Таке враження, що високосний рік для президентської команди ще не закінчився. Адже фракцію НУ-НС, до інших неприємностей, очолив Микола Мартиненко - представник групи «любих друзів», який порозумівся з Юлією Тимошенко. Заява Миколи Володимировича про те, що «Наша Україна - Народна самооборона» більше не буде власністю Президента, навряд чи підніме настрій на Банковій. Мабуть, така у Ющенка доля - перетворювати на опонентів давніх друзів і соратників.

Євген Магда