Наша Україна розлучається з Президентом?

Як комуністи ледве не розвалили антикризову коаліцію... “Наша Україна” міняє Президента на Універсал… У Росії побачили натяк на дострокові парламентські вибори... Хто отримає зиск від підвищення тарифів...

Як і передбачалося, скасування парламентом мораторію на підвищення комунальних тарифів і завершення коаліційних переговорів за участю “Нашої України” збіглися в часі. Буквально – день у день. При цьому обом рішенням сприяв проміжний звіт парламентської слідчої комісії, яка вивчала ситуацію на ринку газу.

Щоправда, “Наша Україна”, пояснюючи своє остаточне рішення про розрив стосунків з антикризовою коаліцією, жодним словом не згадує про газову проблему, а посилається виключно на недотриманий Партією регіонів та комуністами Універсал національної єдності.

Як комуністи ледве не розвалили антикризову коаліцію

Але факт полягає в тім, що голосування за скасування тарифного мораторію, у якому “Наша Україна” участі не взяла, остаточно згуртувало в межах коаліції Партію регіонів з соціалістами та, головне – комуністами.

Нагадаємо, що фракція КПУ виступала проти скасування мораторію, запровадженого за її ж ініціативою.

Вона пручалася ще й після того, як представники уряду поклялись і з цифрами показали, що вони знизять вартість газу для населення бодай на 75 гривень порівняно з попереднім рівнем, запровадять диференційований підхід до платежів і забезпечать бюджетні субсидії... Тоді ці обіцянки комуністів не розчулили.

Погодились комуністи голосувати лише після тривалих консультацій з Партією регіонів. І погодились тоді, коли впевнились: “Наша Україна” потрібної кількості голосів на підтримку скасування мораторію не подасть. А отже, настав зірковий час для їхньої, комуністичної, “золотої акції”, яка може зберегти, а може й розвалити антикризову коаліцію...

Президента поставили до відома

“Наша Україна”, у свою чергу, офіційно мотивувала відмову  голосувати за скасування мораторію суто юридичними міркуваннями. По-перше, бажанням, аби мораторій дістався Конституційного суду з рук Президента. По-друге, порушенням регламенту під час схвалення постанови, яка скасовувала простою більшістю попереднє рішення в 340 голосів, причому рішення, процедурно бездоганне.

Водночас політичні мотиви з боку “Нашої України” полягали не тільки в тім, що вона залишила наодинці з питанням тарифів саму антикризову коаліцію й дала змогу комуністам чи то хизуватися своїм впливом, чи то виконувати попередні зобов’язання.

Ключовий тест для НУ у відмові голосувати щодо тарифів полягав у тім, що її не змусив до цього навіть звіт слідчої комісії Деркача. Уся без винятку фракція абсолютно спокійно поставилася до викриттів, що в ньому прозвучали, правда, без прізвищ.

Виявилося, що ані “любі друзі”, ані навіть особи в президентській фракції, з якими досі ЗМІ пов’язували деякі структури, котрі зловживали на газовому ринку (і які навіть були названі у звіті Деркача, як от загадковий “Петрогаз”), – не зреагували на не дуже прихований шантаж... Хіба що сам пан Івченко трохи понервував, але його торкнулися звинувачення не в прямих крадіжках, а в безгосподарності та безпорадності...

Саме цей тест довів: якщо хтось і має якісь мотиви для укладання нерівної коаліційної угоди з ПР, – то це не парламентська фракція “Наша Україна”. Можливо, ці люди десь і є, але вони знаходяться поза межами фракції...

Витримавши цю перевірку, “Наша Україна” стала почуватися більш упевнено і самостійно. Навіть коли Президент Ющенко після оголошення офіційного рішення про вихід в опозицію запропонував не поспішати й ще поговорити про розширення коаліції, лідер фракції Безсмертний публічно запевнив Ющенка, що блок уже зробив усе, що міг. 

Більше того, Безсмертний повідомив, що блок не лише просить Президента відкликати з уряду міністрів-“нашоукраїнців”, а й готовий виключити їх зі своїх партій, якщо з тих чи інших міркувань вони залишаться на посадах. Очевидно, ішлося про міркування самого Президента.

Про твердість позиції “Нашої України” говорив не лише Безсмертний. Навіть представник “партії миру” в блоці пан Кінах підтвердив таку можливість лише за умови, що ПР та комуністи повністю включать до угоди Універсал.

Особливо переконливим був пан Оніщук, який запевнив, що в переговорах про єдність країни існує не лише межа компромісу, а й межа збереження суб’єктності учасників перемов, за якою наступає дифузія політичних сил. А це вже – межа відповідальності...

І це все – після зустрічі з Президентом, якого просто поставили до відома про відхід в опозицію.

“Наша Україна” міняє Президента на Універсал?

Власне, якщо твердість “Нашої України” протримається хоча б до кінця тижня, – можна говорити про сенсацію. Вона полягає в тім, що “Наша Україна” починає розлучення з Президентом Ющенком, якщо той задля співпраці з урядом зречеться ...Універсалу. А така можливість, як це не парадоксально, міститься в останніх словах Ющенка про те, що в коаліційну угоду мали б бути закладені основи Універсалу. Не весь до єдиної букви Універсал національної єдності, а саме “основи”...

Адже ця гра слів означає те саме, на чому стоять нині “регіонали” та комуністи: основи – це щось таке часткове і дуже загальне, яке можна тлумачити, як завгодно, а також постійно звужувати всілякими застереженнями.

І якщо Ющенко стає на цей шлях, то “партія Універсалу національної єдності”, на яку перетворилася “Наша Україна” з “партії Майдану”, може зробити ставку саме на Універсал, а не на Президента. Побіжно перехоплюючи у “двох Вікторів” монополію на саму “національну єдність”.

Цікаво, що політологи та “антикризовики” досі не бачать можливості такого розриву, а тому застерігають “Нашу Україну” з приводу незручності, у яку вона поставила Президента, у тім числі й у питанні про міністрів. БЮТ, навпаки, дражнить потенційних партнерів по опозиції – мовляв, вони досі в роздумах.

Але чомусь із “Нашої України” лунають лише твердження про “спалені мости”.

Звісно, це ще може бути гра разом з Президентом у “доброго та злого поліцейського”, аби справити сильніше  враження на уряд та коаліцію. Окрім того, формальний перехід фракції НУ в опозицію зі збереженням бренду блоку стає стартом того довгоочікуваного процесу  перетікання до коаліції 30–40 депутатів...

У Росії побачили натяк на дострокові парламентські вибори

Але не варто скидати з терезів і те, як серйозно поставилися до виходу “Нашої України” з переговорів російські парламентські віце-спікери Сліска та Бабурін, у той час як їм через грузинські події зовсім не до політтехнологічних жартів. Вони одразу розгледіли натяк на швидкі дострокові вибори в Україні – усупереч намаганню Президента Ющенка переконати весь світ у незаперечному збереженні стабільності.

То невже це Ющенко сам так підводить стратегічних партнерів у період складних газових переговорів, ризикуючи зірвати останню надію Януковича на ціну в 130 доларів?

Ні, це “Наша Україна” демонструє байдужість до тонких газових переговорів.

Хто отримає зиск від підвищення тарифів

Різні експерти, а серед них головний – пані Тимошенко – сперечаються: який з господарських комплексів раніше дійде до штучного банкрутства й приватизації після підвищення комунальних тарифів і ціни на газ – житлово-комунальний, газово-розподільчий чи ГТС загалом. А відтак – хто в цьому зацікавлений. Шукає відповіді на це й парламентська слідча комісія.

Але, як ми вже згадували, “Наша Україна” не демонструє жодного хвилювання, що ця комісія знайде інтереси когось із її складу в отриманні зиску від цих ганебних афер.

Натомість комісія Деркача обіцяла до Нового року зробити суспільству подарунок у вигляді остаточного звіту, у якому мають бути названі імена тих, хто начебто доклався до створення нестерпних умов очікуваної зими.

А оскільки в попередньому висновку комісії сказано, що всі зловживання на газовому ринку пов’язані з тим, що контролювали НАК “Нафтогаз України” не уряди, а президенти – як колись Кучма, так тепер і Ющенко, – то залишилось тільки отримати офіційні висновки та зізнання виконавців процесу щодо зловживань з боку нинішнього Президента чи його зовсім близьких і рідних.

І якщо переважна більшість фракції “Наша Україна” до цього вузького кола не належить, то не виключено, що на момент офіційних викриттів вона воліє дистанціюватися від Президента.

Тож лише приводом для цього буде жорсткість чи м’якість ставлення до Універсалу, більша, ніж у самого Ющенка, прозахідна орієнтація тощо...

Президент, призначаючи голову Секретаріату та проводячи в СП інші кадрові реформи аж ніяк не прагнув задовольнити фракцію “Наша Україна” та її ключових гравців. А ще ці розмови про можливість надання пані Тимошенко посади секретаря РНБО – з подачі колишнього “директора парламенту” пана Волкова...

Так чи інакше, схоже, що “Наша Україна” намагається вийти з усієї мішанини останніх часів більш-менш цілісною, а головне – самостійною політичною силою. Незалежною навіть від Президента, чий рейтинг, мабуть, уже вичерпав себе для подальшого колективного використання. Як вичерпали себе і ресурси, доступ до яких був відкритий через нього...

У цьому разі сценарій наступних подій буде складнішим і важчим, ніж досі вважалося.

Але ніхто і не обіцяв, що буде легко.

Ірина Погорєлова

УНІАН в Google News