Тимошенко стала жертвою «синдрому Медведчука»

Нервову реакцію Ющенка по-людськи можна зрозуміти: кому сподобається, що його вчать жити наступного дня після 55-ліття... Тимошенко прогавила рейтингове зростання Яценюка...

Нервову реакцію Ющенка по-людськи можна зрозуміти: кому сподобається, що його вчать жити наступного дня після 55-ліття... Тимошенко прогавила рейтингове зростання Яценюка...

Наближення весни мільйони людей чекають з надією, а деякі політики - з тривогою. Певно, прогнози про можливість зміни політичної ситуації в країні протягом найближчого року стають все більш реальними. І можновладцям від усвідомлення їх реальності  не дуже комфортно.

Перший - третьому: «Пора йти»

Леонід Кравчук

«Першою ластівкою» став Леонід Кравчук, який зі всією прямотою першого президента, закликав діючого главу держави піти у відставку. Політикум оперативно розділився на тих, хто вважає Леоніда Макаровича «совістю нації», і тих, хто запідозрив у його виступі спеціальну операцію БЮТ. Дійсно, виступ практично ідеально лягає на свіжі дріжджі протистояння між Президентом і прем`єром. Ющенко і Тимошенко примиритися не зможуть - це констатував в інтерв`ю «Комсомольській правді в Україні» і ще один екс-президент, Леонід Кучма. Отже естети від політики можуть констатувати залучення до політичної боротьби колишніх президентів, а майбутні учасники сутички за горезвісну булаву - робити необхідні висновки.

Нервову реакцію Віктора Андрійовича, який висловився проти витягування з нафталіну політиків, які віджили свій час, по-людськи можна зрозуміти: кому сподобається, що його публічно вчать жити наступного дня після 55-ліття. Не можна сказати, що Кравчук завдав потужного удару по рейтингу Президента (популярність останнього давно зависла в рамках соціологічної погрішності), але по улюблених мозолях колись найпопулярнішого політика країни Леонід Макарович пройшовся уміло. Любителі конспірологічних теорій одержали чергове підтвердження своїх припущень про прагнення Юлії Тимошенко затоптати рейтинг Ющенка і по можливості заасфальтувати місце поховання.

Війна на два фронти

Юлія Тимошенко

Втім, і сама Юлія Тимошенко переживає не кращі часи. Прем`єру за декілька останніх місяців так і не вдалося сформувати в суспільній свідомості свій образ «захисниці України від кризи». Нестримний оптимізм Юлії Володимирівни відносно збирання податків і наповнення Пенсійного фонду контрастує з реальною економічною ситуацією в країні. Тимошенко постійно мелькає на екранах телевізорів, вказує на ворогів, погрожує їм карами небесними і земними - але в нинішній ситуації це не рятує від серйозних рейтингових втрат.

До того ж Юлія Володимирівна дуже захопилася боротьбою з Ющенком. Прагнучи нейтралізувати діючого Президента і опинитися до осені 2009-го сам на сам з Віктором Януковичем (скандали усередині Партії регіонів допомогли б леді Ю), лідер БЮТ прогавила рейтингове зростання Арсенія Яценюка. Екс-спікер, примусово позбавлений свого крісла, активно вояжує в західних областях, які ще недавно були електоральним заповідником «сердечників». Арсеній Петрович не боїться робити різкі заяви, критикувати владу і натякати на свою майбутню участь у президентській кампанії. Народу, що цікаво, подобається. Хоча Яценюка важко назвати «тефлоновим» політиком, але в потоці компромату він, швидше за все, не потоне. Принаймні, не найближчим часом.

Тимошенко ж фактично розміняла міжвікторіанський простір на проблему «два Я». Хоча Віктора Януковича складно назвати активним і енергійним політиком, у нього вистачить досвіду не кидатися з розгону в політичні обійми Юлії Володимирівни для спільного написання і ухвалення нової редакції Конституції. Регіонали направлятимуть зусилля на збереження власного рейтингу в умовах кризи і чекати осені, коли переговори про те, як і з ким гарантувати майбутній розвиток України набудуть реального сенсу. І якщо Яценюк хоче замінити Тимошенко за столом цих переговорів, йому необхідно створювати структури на місцях і роздобути сильниго орговика, здатного вести виборчу кампанію. Фінансові і медійні ресурси екс-спікер має.

Схоже, лідер БЮТ стала жертвою «синдрому Медведчука». Останній голова адміністрації президента Кучми настільки лякав і супротивників, і ситуативних союзників системністю і невтомністю, що у результаті вони об`єдналися для його витискання з великої політики. Ось і Юлія Володимирівна дуже звикла бути на авансцені політичного театру, не витрачаючи часу на вихід за лаштунки, навіть коли із залу кричать «Не вірю!»

Фальстарт для прем`єра

Ющенко, Тимошенко

Юлія Тимошенко так і не зуміла відмовитися від ідеї перетворення Кабінету Міністрів на гібрид клубу шанувальників її політичного таланту і виборчого штабу. Уміння Тимошенко шанувати вчорашніх супротивників зіграло злий жарт: правляча коаліція виявилася нездатною не тільки приймати рішення без участі комуністів, але й перетворила ротацію уряду на затяжний процес, що супроводжується з`ясуванням стосунків. Можливий провал переформатування Кабміну стане неприємним сюрпризом для Юлії Володимирівни. Її збереження за собою прем`єрського портфеля все більше нагадує піррову перемогу - вага відповідальності за ситуацію в країні незмінно лягає на уряд, в якому немає яскравішої фігури, ніж Тимошенко. Ухилятися від критичних випадів стає все складніше. Єдине виправдання таких дій: в умовах кризи леді Ю вважала за краще залишатися прем`єром і притягувати голоси тих, хто традиційно підтримує владу, на тлі загального падіння рейтингів політиків.

Тимошенко підвели два чинники: економічна криза і власна самовпевненість. Її команда не зуміла оцінити всієї глибини проблеми, що насувалася, і порекомендувати піти у відставку, щоб повернутися у владу з опозиційної, звичної і зручної для Юлії Володимирівни, ніші. До того ж висока популярність, можливість впливати на рішення судів (що підтвердив зрив ініціативи президента щодо проведення дострокових парламентських виборів) породили впевненість, що в країні «все буде так, як скаже Тимошенко». Граючи як кішка з мишкою з Ющенком питанням про імпічмент, леді Ю не помітила падіння рейтингу і зміни обставин.

Достовірно спрогнозувати, наскільки сильним буде «чинник вулиці» у найближчі декілька місяців, думаю, не візьметься ніхто. Та варто визнати, що «гвардія Майдану» - середній клас - сьогодні здебільшого стурбована проблемами з виплатою кредитів. Це може як стати каталізатором її участі в протестних акціях, так і привести до політичної апатії. З іншого боку, ситуація, коли партії і блоки привозили в столицю «біомасу» для тиску на опонентів, навряд чи повториться - дуже неконтрольованою може бути «ланцюгова реакція».

Євген Магда