Макарів-1: заховане місто в поліських нетрях (фоторепортаж)
Макарів-1: заховане місто в поліських нетрях (фоторепортаж)

Макарів-1: заховане місто в поліських нетрях (фоторепортаж)

19:55, 29.05.2009
5 хв.

“Щовечора нас вишиковують і наказують роздягтися по пояс, – розповідає військовослужбовець Микола, який щойно прийняв присягу. – Перевіряють на наявність тілесних ушкоджень...”

“Щовечора нас вишиковують і наказують роздягтися по пояс, – розповідає військовослужбовець Микола, який щойно прийняв присягу. – Перевіряють на наявність тілесних ушкоджень...”

Марно шукати це загадкове містечко на мапі, адже Макарова-1 досі немає на жодній цивільній карті – через сімнадцять років після розпаду Радянського Союзу. Маленьке військове містечко добре заховане в густих  лісах Житомирської області, знайти дорогу туди досить непросто. На перший погляд, складається враження, що час зупинився тут і місто безлюдне…

Моя подорож починається в селищі Тетереві. Звідти до Макарова-1 приблизно раз на годину їздить старий, розхитаний автобус. А за 50 гривень туди можна дістатися на таксі. 

Відео дня

У місто пропускають далеко не всіх охочих. На КПП до машини виходить жінка у військовій формі, таксист голосно коментує:

– Поставили на контрольно-пропускний жінок, чекай біди...

КПП на одній із двох військових частин Макарова-1

Дама у військовій формі запитує про мету візиту, просить показати документи. (Я тут не як журналіст, а відвідувач знайомого солдата). Хвилин за п’ять важкі ворота відчиняються, машину пропускають у місто. Їхати до казарм ще кілометрів три. Водій розповідає, що ще кілька років тому так просто не пускали, але потім контроль послабили...

Монумент ”Перемозі жити вічно”

Монумент ”Слава воину победителю”

Нарешті під’їжджаємо до порожньої автобусної зупинки – зеленої будки в оточенні двох пам’ятників – червоного кольору з написом “Перемозі жити вічно” та синьо-жовтого зі словами “Слава воину победителю”. Навколо ні душі... Трохи далі проглядаються панельні хрущовки. Дороги викладені бетонними плитами – без асфальту. Як пояснили мені пізніше, це робилося для того, щоб могли проїхати танки та важка артилерія. У повітрі зависла тиша, стає трохи моторошно. Мабуть, машина часу таки існує…

Мешканка Макарова-1

Макарів-1 побудували рівно сорок років тому як секретне військове містечко за розпорядженням Брежнєва. Усього таких об’єктів в Україні було чотири, розповідає місцева жителька Олена Сергіївна, з якою я розговорилася біля одного з будинків. Вона мешкає в Макарові вже сорок літ – її чоловік раніше служив тут офіцером.

– На території містечка було розташовано дві військові частини – одна займалася протиракетною обороною та обслуговуванням ядерної зброї, у другій розміщались українські космонавти, – каже Олена Сергіївна. – На службу в Макарів-1 посилали молодих офіцерів, разом з ними їхали дружини та діти, багато хто з них живе тут і досі. Стороннім потрапити в Макарів-1 було дуже важко – треба було за місяць до поїздки подавати заявки. Життя в такій ізоляції більше нагадувало ув’язнення. Місто підпорядковувалося лише Москві, дітям у макарівській школі видавали московські атестати.

Типова хрущовка військового містечка
Сьогодні в Макарові-1 мало що змінилося. Продовжують функціонувати обидві військові частини. Щоправда, ядерну зброю, як відомо, вивезли. Тепер діяльність однієї частини засекречена – у ній начебто контролюють  сейсмічну активність. Друга частина займається збереженням і розподілом ракет і боєприпасів. На її території відбувають строкову службу солдати. Кожні півроку прибуває поповнення. Я якраз прибула на прийняття війської присяги новопризваними. Приймають присягу як строковики, так і контрактники – усі в один день.

Процедура освячення військовослужбовців, які щойно прийняли присягу

Весняний призив цього року невеликий – близько 30 чоловік. Кажуть, що більше й не треба. Після присяги молодих солдатів уперше відпустили в місто, але попередили, що за виходити за КПП і порушувати форму одягу не можна.

– Щовечора нас вишиковують і наказують роздягтися по пояс, – розповідає військовослужбовець Микола, який щойно прийняв присягу. – Перевіряють на наявність тілесних ушкоджень.

Солдати, судячи з їхніх слів, більш-менш задоволені службою. Кажуть, служити нескладно, а військова частина хороша, тож рік пролітає швидко.

Військовослужбовець строкової служби приймає присягу
– Солдатів посилено годують, оскільки місто знаходиться в четвертій зоні Чорнобиля, хоча радіації тут нема, – розповів офіцер. – Дідівщини немає. Служать як хлопці, так і дівчата, щоправда, лише на контракті.

До речі, на КПП біля казарм тільки жінки, усі родом з Макарова-1. Місто маленьке, населення становить близько трьох тисяч чоловік, тож роботи в містечку особливої немає. Працюють переважно або у військових частинах, або на місцевому бетонному заводі, або їздять в інші населені пункти.

На сьогоднішні Макарів-1 не має статусу міста, власного самоврядування, підпорядковується власне Міністерству оборони України. За півтора гектара лісових угідь, на яких розташоване місто, досі сперечаються Київська та Житомирська області, оскільки Макарів-1 розташований на стику областей.

Для приїжджих місто виглядає як курорт. Усюди ліс, прямо на вулиці цвітуть конвалії. Усюди ідеальна чистота...

 

У військовій їдальні
День в Макарові-1 промайнув дуже швидко. Солдати кажуть, що так у них пролітає служба, а місцеві жителі – усе життя.

Руслана Ільченко, спеціально для УНІАН

Фото автора

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся