О.Турчинов: Обличчя Луценка стало схоже на обличчя Кушнарьова

Януковичу слід подбати про закон про опозицію, бо за цим законом йому дуже скоро доведеться жити... Поки Луценко - міністр, злочинці можуть спати спокійно...Інтерв’ю

Янукович з комуністами виграли вже тоді, коли Ющенко відправив Тимошенко у відставку... “Регіонам” слід подбати про закон про опозицію, бо за цим законом їм дуже скоро доведеться жити... Сподіваюся, Президент прийме правильне рішення й розпустить парламент... Обличчя Луценка схоже на обличчя Кушнарьова?..

Заступник голови фракції БЮТ, один з найближчих соратників Юлії Тимошенко, колишній голова СБУ відповів на запитання УНІАН.

ЯНУКОВИЧ З КОМУНІСТАМИ ВИГРАЛИ ВЖЕ ТОДІ, КОЛИ ЮЩЕНКО ВІДПРАВИВ ТИМОШЕНКО У ВІДСТАВКУ

Олександре Валентиновичу, з яким відчуттям Ви зустрічаєте другу річницю Майдану?

Для кожного, хто тоді був на Майдані, це, безумовно, подія всього життя. Люди в нашій країні вперше відчули, що саме вони роблять історію. Вони відчули, що є нація, є Україна, і саме від кожного з них залежить майбутнє нашої держави. Тому хай би хто що казав, це, безумовно, історична подія. І не ми зараз, а наші нащадки зможуть її оцінити. БЮТ вийшов з ініціативою не робити ніяких шоу, жодних трибун з нагоди річниці.

Я вважаю, що політики виявилися не зовсім гідними тієї довіри, яку їм тоді авансували люди. І що не можна спекулювати на почутті мільйонів людей, котрі сподівалися, що це буде не тільки їхньою власною перемогою, а й стартом прискореного розвитку країни.

На жаль, не всі склали іспит. І тому, як на мене, у це свято людям, котрі вважають себе політиками, варто замислитися.

Чи могли б Ви пригадати якийсь цікавий епізод, пов’язаний з Майданом?

Пам’ятаю, як довго радилися – чи займати приміщення на Майдані, чи ні. Мороз насувається, людей приїжджає все більше і більше. Одні кажуть, що треба займати, інші – що нас звинуватять у мародерстві. Триває кількагодинна дискусія. Тут до нас приходять та кажуть: усі приміщення біля Хрещатика вже зайняті. Мені доручають прийти та призначити в них командирів, забезпечити порядок. Я приїжджаю, а там уже обрано командирів та встановлено військовий порядок. Я їх тільки легалізував. Уписав прізвища в готові накази. Ось так народжувалася історія.

Чи бере БЮТ на себе якусь відповідальність за те розчарування, яке панує в суспільстві?

Мені не соромно дивитися у вічі людям, з якими я стояв на Майдані. І не тільки тим, хто був на трибуні, а й тим, хто лежав на асфальті, хто ночував у наметах. Із багатьма ми підтримуємо тісні зв’язки. Не наша провина, що у вересні 2005 відбувся злам. Янукович і комуністи виграли не на цих виборах і не за рахунок зради соціалістів. Вони виграли, коли Президент Ющенко відправив уряд Тимошенко у відставку без зрозумілих пояснень. Пояснення про те, що хтось комусь відмовився руку потиснути, доречні у пивничці, але несерйозні для державних діячів.

Саме тоді відбувся злам, який призвів до сьогоднішніх проблем. Ми як протистояли тим, хто фабрикував справи, фальсифікував вибори, пробував запровадити тиранію, так і зараз протистоїмо.

Ми з ним не підписували ні Універсалу, ні жодних інших угод. Наших людей немає в їхньому уряді. І я вважаю, що на сьогодні є одна політична сила, здатна захистити демократичний, європейський вибір нашої країни. Це – наш блок. І тим, хто поділяє такі погляди, слід позбутися будь-яких ілюзій, у тому числі й Президентові, та єднати зусилля саме навколо нас. 

Учора ми сиділи з Олександром Третьяковим. Він гарно згадував той час, розповідав, що під час Майдану сидів з Вами в одному кабінеті. Чи немає у Вас жалю, що Ви не разом?

Я згадую салюти в період Майдану. Вони були не лише в небі, але й у серці. Згадую інавгурацію, коли всі співали разом і в багатьох на очах були сльози радості. Такі сподівання, така колосальна енергія звелися врешті-решт до подання Віктора Януковича на посаду прем’єра. І це замість того, щоб розпустити парламент, який покрив себе зрадою. Але життя не зупиняється, головне – зробити правильні висновки. І, вибачте, не наступати на граблі, які набили стільки ґудзів, що вже і обличчя в дзеркалі не впізнаєш.

Чи вважаєте правильним, що Юлія Володимирівна поїхала в Європу саме зараз, у період святкування? (Юлія Тимошенко перебуває у Брюсселі.)

Вона проводить плановий візит, зустрічається з керівництвом європейських країн. Усе-таки в Європі повинні знати, що ті позиції, які були підтримані мільйонами наших співгромадян, – у надійних руках, і є політична сила, яка є носієм цивілізованих, демократичних, європейських ідеалів.

І не слід поспішати ставити хрест на європейській перспективі України. Це символічно, що Тимошенко в Європі саме зараз.

І що, навіть келишок вина на піднімете за перемогу?

Я – баптист. І  взагалі не вживаю спиртного. Це мені непритаманно. Свято воно є або в душі, або його немає. Алкоголь тут ні до чого. У мене вся родина була на Майдані. Мама обіди на Майдан носила, дружина відстояла біля Адміністрації Президента від початку до кінця. І навіть син, якому тоді було одинадцять років стояв там з однокласниками.

“РЕГІОНАМ” СЛІД ПОДБАТИ ПРО ЗАКОН ПРО ОПОЗИЦІЮ, БО ЗА ЦИМ ЗАКОНОМ ЇМ ДУЖЕ СКОРО ДОВЕДЕТЬСЯ ЖИТИ

Зараз політики аналізують причини, так би мовити, неуспіху помаранчевих сил. Одна з них – серпнева зрада СПУ (коли соціалісти утворили “антикризову” коаліцію з Партією регіонів та комуністами). Чи Вам не здається, що вчинок Мороза, був породжений поводженням БЮТ? Ви настійливо підгодовували його спікерські амбіції, і він так звик до мрії про посаду, що вирішив посісти її за будь-яку ціну.

Не можна вчинок пояснювати обставинами. За кожен вчинок повинна відповідати людина, яка його робить. Це і за законом людським і за законами Божими. Пояснювати обставинами, що ось хтось плекав гординю, хтось амбіції підтримував, хтось спонукав, хтось підкуповував... Олександр Мороз – доросла людина, він не новачок у політиці, і це його фініш, його життєве досягнення, і, на жаль, саме таким він увійде в історію.

Чи вже формує БЮТ тіньовий кабінет міністрів?

У чому нюанс: ми б дуже хотіли не просто декларувати, що потрібне єднання. Єднання має бути не на словах, а під час спільної справи. І ми тримаємо вакансії для тих, хто вважає себе опозицією. Ми не хотіли б, аби було три чи чотири опозиційних уряди. Тоді ця справа взагалі паплюжиться виконавцями. Ми хочемо дочекатися хай не всіх, але бодай якоїсь частки людей, здатних працювати на Україну. Хоча, безумовно, я розумію, що цей час не надто легкий і для “Нашої України”, бо багато людей виходить з лав цієї політичної сили. Є протистояння і в межах фракції. І ми не зловтішаємося, ми ставимося з розумінням до їхніх проблем.

А де гарантії того, що новий кабінет не повторить долю першого тіньового кабінету Тимошенко зразка 1997 року? (Тоді Тимошенко перебувала в опозиції до Президента Кучми.) До речі, деякі експерти кажуть, що є тяжіння до шоуменізації опозиційної політики.

Це був перший опозиційний кабінет. У нас не було такого впливу, такого потужного потенціалу. Це була перша спроба, вона була достатньо локальна, і не мала впливу на всю країну. Але щоб досягнути результату, потрібно робити перший крок. Майдан також відбувався не за один день, спочатку були акції “Україна без Кучми”, “Повстань, Україно!” І тільки потім вийшли на Майдан.

Сьогодні є можливість забезпечити не факультативність, а реальність впливу опозиційного уряду. Взагалі стосунки між владою та опозицією не повинні нагадувати громадянську війну. Потрібно прийняти закон “Про опозицію”. Це зробить реальним контроль опозиції за владою. Необхідно виховати серйозне ставлення до опозиційного уряду не тільки як каналу інформації, а як до можливості серйозної підготовки кадрів. І ми не поспішаємо з урядом.

Бо опозиційний уряд на 90 відсотків має відповідати реальному урядові, який повинен прийти, коли опозиція та влада знову поміняються місцями. Це може бути вже на початку наступного року. Чекати не так довго. І я б радив нашим політичним опонентам більш серйозно придивлятися до закону про опозицію, бо за цим законом їм дуже скоро доведеться жити.

СПОДІВАЮСЯ, ПРЕЗИДЕНТ ПРИЙМЕ ПРАВИЛЬНЕ РІШЕННЯ Й РОЗПУСТИТЬ ПАРЛАМЕНТ

А яким це чином у наступному році влада та опозиція поміняються місцями?

Я сподіваюся, що в нас вистачить конституційних механізмів, і Президент, пройшовши шлях ілюзій, все ж таки зможе прийняти правильне рішення і розпустити парламент.

А які правові механізми для розпуску?

Сьогодні уряд не має юридичної легітимності. У серпні місяці всі акти щодо його призначення втратили чинність. Члени уряду відповідно до закону мали за двадцять днів скласти мандати. А коли прем’єр не склав за двадцять днів мандат, то акт про його призначення втрачає силу. А та політика, яку вони реалізують під час прийняття бюджету, запуску опалювального сезону тощо, призведе до того, що на кінець зими, максимум – весни, у них не буде й політичної легітимізації.

Чи могли б Ви прокоментували протистояння в Київраді?

Сьогодні процес єднання опозиції відбувається не лише на шпальтах газет. Київрада – тому приклад. ПРП приєдналася до нашого блоку. Спочатку ми почали з ними працювати в Київраді. До цього долучилась і фракція “Нашої України”. Я думаю, що в нас буде більшість, яка дасть змогу скасувати рішення Черновецького щодо підвищення тарифів, заборони продажу землі без прозорих аукціонів. І це буде реальним прикладом, що разом можна досягти серйозних результатів.

У регіонах осередки БЮТ подекуди виступають ініціаторами скандалів. Чи є нормальною ситуація, коли на місцевих виборах по кілька депутатів ідуть від вашої сили, коли звучать взаємні викриття – як це було на виборах у Черкасах?

Сьогодні для всіх зрозуміло, що за нашою політичною силою є серйозні перспективи. І до нас приєднується багато людей. Проте є люди, котрі хочуть, використовуючи авторитет нашого блоку отримати посади, стати мерами. У Черкасах ми чітко заявили: раз багато бажаючих балотуватися від нашого блоку, значить, блок узагалі нікого не підтримуватиме, і нехай мешканці самі оберуть собі мера. Тим більше що це посада більше господарська, ніж політична. Крім того, ми взяли на себе відповідальність за проведення виборів. Я зібрав нараду керівників наших партійних осередків і сказав: мені нецікаво, що хоче місцева влада, прокуратура, але ви особисто відповідаєте, за те, щоб вибори відбулися.

ЛУЦЕНКО – ЯСКРАВИЙ ПРЕДСТАВНИК УРЯДУ ЯНУКОВИЧА

Чи Вам не здається, що допомагаючи зараз “відставити Луценка”, ви ллєте воду на млин Партії регіонів?

Ми не голосували за призначення міністра Луценка в уряд Януковича. Як до речі, ми не голосували за жодного міністра цього уряду й, відповідно, не плануємо голосувати за відставку міністра. Ми плануємо голосувати за відставку в цілому уряду Януковича. Водночас що стосується Тарасюка, Гриценка, яких обрано за квотою Президента, то справді тут можна говорити про політичну розправу, політичне замовлення, і я сам активно виступав і казав, що над міністрами просто знущалися в парламенті.

Як працювати Тарасюкові, коли в Універсалі написано про НАТО, а прем’єр заявляє, що це не наш шлях. Або Гриценко, якого комуністи й “регіонали” звинувачують у тому, що він розвалив армію, а при цьому йому дають бюджет, що знищує армію і зводить її на рівень жебраків. Більше того, створюючи їм спецфонд, їх примушують торгувати зброєю. Це – просто цинізм.

А щодо пана Луценка, то він яскравий представник уряду Януковича. Бандитизм підняв голову, і злочинці, поки цей міністр на посаді, можуть спати спокійно. Одна справа говорити красиві слова та проводити прес-конференції, інша – скрупульозно займатися справою. Якби замість того, щоб проводити прес-конференції, він займався кримінальними справами, зокрема, того ж Щербаня, то Щербань відпочивав би в іншому місці. Замість того, щоб тихо зібрати докази, потім оформити справу та довести до суду, ми чуємо піар-акції, котрі зводяться до виконання політичних замовлень. “Регіони” нас стільки брудом не поливали, як поливав пан Луценко. Бо він вважав, що це подобається Президентові. Водночас давайте подивимося результати... У нас щотижня вбивають когось у регіонах з наших активістів...

За статистикою кількість убивств скоротилася саме за Луценка...

Ми ж живемо не у віртуальному світі статистики. Іде відстріл наших активістів, у Львові внаслідок вибуху поранено заступника голови фракції і вбито ні в чому не винну дитину, наступного дня застрелено у власній квартирі в Донецьку помічника нашого народного депутата. Наступного тижня вбивають людину у Львівській області – активіста нашої партії. Я можу продовжити цей список. Бандити, відчуваючи свою безкарність та розуміючи, що єдина політична сила, яка їм протистоїть – наш блок, просто розв’язали проти нас війну. І таким шляхом хочуть нас залякати.

А за Джиги (імовірного наступника Луценка на посаді міністра внутрішніх справ, представника Партії регіонів) вам буде веселіше, ніж заЛуценка?

З ворогами якось розберемося. Борони нас Боже від таких друзів, як Луценко.

Ви почали з Майдану. Так ось некоректно прикривати нездатність працювати своїм «героїзмом» на Майдані. Знаєте, там були і більш серйозні герої. Я пам’ятаю, як було сформовано так званий підрозділ польових командирів. Тимошенко закликала брати в облогу Адміністрацію Президента, потрібно було вести людей, і тих, хто стояв під сценою і чиї обличчя їй були знайомі, вона призначила польовими командирами. Так люди стали героями.

Високопосадовці навіть з уряду Януковича повинні відповідати за свої слова. Я, наприклад, минулого тижня виграв суд у Луценка, який під час виборів брехав, що під моїм керівництвом СБУ займалася незаконним прослуховуванням. Я звернувся до Генпрокуратури з проханням надати мені підтвердження цієї справи, а мені сказали: ні, це політичні заяви. Я звернувся до суду й суд аж півроку зволікав, і за півроку вони жодного доказу своєї брехні не навели.  

ДЛЯ БОРОТЬБИ З ОПОЗИЦІЄЮ, ЯК І ПРИ КУЧМІ, ВИКОРИСТОВУЮТЬ СИЛОВІ СТРУКТУРИ

А чим завершилася справа зі зниклою текою “по Могілевичу”? (О.Турчинова звинувачували в тому, що за його керівництва СБУ в Службі безпеки начебто зникла справа щодо міжнародного злочинця Могілевича, якому приписують зв’язки з РосУкрЕнерго.)

Досвід Кучми, на жаль, нікого нічого не навчив. На жаль, знову намагаються використовувати силові структури для боротьби з опозицією. І під час виборів вони намагалися сфабрикувати не лише справу про “прослуховування”. Людей зі служби звільняли, щоб зупинити розслідування резонансних справ. Далі потрібно було пояснювати, чому не ведуться розслідування щодо РосУкрЕнерго, які ініціювалися в Службі безпеки під моїм керівництвом. Потрібно було загальмувати, а згодом закрити цю та інші справи, і для цього вигадали, що пропала якась загадкова справа Могілевича, яка там нібито десять років перебувала. Звинуватили найпоряднішого професіонала, генерала Кожем’якіна – начебто він там знищив щось, коли я написав заяву про відставку. Це – брехня. І суд ці всі сфабриковані справи закрив.

Брехня та фабрикація справ – це стара формула поливання опонентів брудом і формула, за допомогою якою прикривають власні корупційні відносини. Я і зараз переконаний, що без даху на самій горі влади енергетичні зловживання такого масштабу ні тоді, ні зараз були б неможливі. Саме тоді й виникають такі вигадки, як справи Могілевича, та інші просто фантастичні речі. А за ними ховаються корупція, невиконання обов’язків, політичні замовлення.

Якою Ви бачите співпрацю з “Нашою Україною” в опозиції?

З багатьма чесними політиками фракції “Нашої України” ми співпрацювали та будемо співпрацювати. Але не над побудовою якихось міфічних конфедерацій, федерацій тощо. Це буде конкретна робота на результат, на перемогу. Що стосується розмов, згадок про героїчне минуле... Це – без нас.  Зневірених людей можна переконати не балачками, а реальними діями.

І все-таки, який момент Майдану Вас вразив найбільше?

Я згадую, як стукало серце, коли прийшла інформація, що внутрішні війська отримали наказ іти на Київ і що їм було видано бойові набої. Весь штаб тоді вночі не спав, і саме тоді не всі виявили себе героями. Але знайшлися чесні генерали, офіцери – такі як генерал Петрук, генерал Скибинецький, Кожем’якін, керівник ГУР Галака та інші, – які сказали, що армія та чесні офіцери спецслужб будуть з народом і не дадуть розстріляти беззахисних людей. Тут відбувся злам, і саме тоді всі зрозуміли, що є в Україні справжні офіцери. Справжні генерали. Справжні герої. І центром тих подій, до речі, була Юлія Тимошенко, яка тримала зв’язок у тому числі з генералами. І коли при цьому Луценко каже, що хтось у гарних туфельках пройшов по спинах вчорашніх побратимів... Це – гидко.

А звідки Ви знаєте, що він мав на увазі туфельки Юлії Тимошенко?

Тому що його обличчя під час цього спічу стало схоже, як дві краплі води, на обличчя Кушнарьова, який захоплювався також туфлями та намистом Тимошенко.

Медведчук казав, що жодного наказу йти на Київ не було...

Наказ був. Колони внутрішніх військ виїхали з місць дислокації. Детальніше цю історію може розповісти Петрук, який тоді командував сухопутними військами, і ще кілька генералів та офіцерів СБУ й Головного управління розвідки. І якби вони не зайняли тверду позицію і не сказали, що шлях внутрішніх військ буде перекрито, то я не виключаю румунського варіанта та якихось інших страшних сценаріїв.

 Бесіду вела Лана Самохвалова

УНІАН в Google News