"Я не знаю слова Україна, я знаю "Малоросія"

“Усі ті козачки – рекетири, ряджені”, – сказав Луценко... Вони отримали якийсь наказ і почали співати “частушки”, підтанцьовуючи при цьому... Репортаж "навколо" візиту Кирила

“Усі ті козачки – рекетири, ряджені”, – сказав Луценко... Вони отримали якийсь наказ і почали співати “частушки”, підтанцьовуючи при цьому...

В Україні перебуває глава РПЦ Патріарх Кирил. Яка мета візиту московського патріарха? Може, він прибув на Володимирову землю, аби зняти анафему з Івана Мазепи? Ні. Поговорити про єдину помісну церкву? Теж – ні. Він приїхав, як сам сказав, щоб “помолитися і набратися благодаті”...

Але навіть для цього в Україні його чекали далеко не всі. Ще заздалегідь деякі організації попереджали, що пікетуватимуть заходи з Кирилом на українській землі.

Пікетування в перший день проходило у два етапи: під час богослужіння на Володимирській гірці та під час вечірнього богослужіння в Києво-Печерській Лаврі.

Віряни – прибічники Кирила – реагували на мітингувальників по-різному: хто плювався, хто хрестив їх, хто кидався камінням.

Один активіст УНА–УНСО вилив воду на хлопця, який ішов із богослужіння на Володимирській гірці, натомість молодиця кинула в нього каменем. Щоправда, не влучила.

Хотіла було взяти інтерв’ю в облитого, проте “жертва” заявила, що благословення на інтерв’ю нема.

Жіночки тим часом кричали: «Кіріл – наш патріарх» і широким жестом хрестили всіх підряд.

– Ми чим більше живемо в Україні, тим нам страшніше, – каже настоятель храму Різдва Богородиці Баришівської благочинні київської єпархії Ієрей Євгеній Смалько. – Як у тій казці… Те, що ми бачимо зараз – це саме те, що ми бачимо по всій Україні. Оці розділення, як сказав патріарх Кирил, базуються не на канонічності, не на якихось церковних догматах, а на звичайному політичному шовінізмі. Це ви можете побачити своїми очами.

Я тим часом спостерігаю за енергійною молодичкою. Її звуть Ольга Лазарєва, вона, як з’ясувалося, з Харкова, з видання «Рускій мір». На моє запитання, звідки вона приїхали – з України чи з Росії, – відповідає:

– Я взагалі не знаю слова «Україна», я знаю «Малоросія». Я перебуваю зараз на російській землі, я православна віруюча, нормальної православної церкви, Московського патріархату.

– І вам комфортно жити в Україні з таким поглядами?..

– Ах ти, бандеровка…

Молодики з УНА–УНСО стверджують, що ніяких провокацій не планували.

– Ми стоїмо на тому, що українська помісна церква має бути підпорядкована Київському патріарху. Ми зі священиками не воюємо, от якби привели козачків (членів організації «Православноє казачество»), то б можна було щось робити, – каже голова Київської організації УНСО Ігор Мазур.

Козачків таки привели, але скупчення міліції повоювати хлопцям не дало. Їм просто не дозволили наблизитися одне до одного.

– Ми не намагаємося прорватися до Кирила... Якщо козачки хочуть, то нехай собі моляться на свого Кирила. Ми громадяни України і маємо право висловлювати свою думку. А багато з них приїхало з Росії як супроводжувальний елемент. Кажуть, наїхало близько тисячі бойового братства.

Мітинги радикальних правих сил контролював особисто міністр внутрішніх справ Юрій Луценко.

При появі міністра мітингувальники стихають. Міністра зустрічають радо, поручкалися, і Юрій Віталійович відзвітував:

– Ось із 9-ої ранку перевіряю порядок. Був там, тепер тут. Мені здається, усе доволі цивілізовано. Ці люди мають свої переконання, вони їх висловлюють. Інші зустрічають патріарха, нехай собі зустрічають. Усе як у європейській країні. Сподіваюся, так буде й далі.

– Перепрошую, представники «Козацтва» нагайкою били наших людей, – гукнув хтось із натовпу.

– Я знаю. Його затримали.

– Але й швидко відпустили. Наступного разу ми їх затримуватимемо, а не міліція.

– Поки все добре. Дай Боже, усе так буде до кінця, – каже міністр... – Розумієш, заводитися з тими “казаками”… З них такі козаки… Усі вони в основному рекетири. Ряджені...

– Україна матиме єдину українську помісну церкву! – каже міністрові Ігор Мазур.

– Я не проти... Я вам щиро вдячний, що все спокійно.

– Хлопці з УНА–УНСО вас слухаються? – поцікавилася я в міністра.

– Що значить, слухаються? Я – міністр, вони – громадяни. Ми з ними просто спілкуємося. У нас немає підлеглості, у нас просто гарні спогади про минуле.

Мітингувальники обурююся, що Кирил проїхав на Володимирську гірку «заднім проходом».

– От бачите, які москалі герої! – вигукнув хтось. – Україні незалежну церкву!

Протилежна сторона тицяла дулі, дехто кричав: «Кинь у них каменем!» Священики в рясах демонстративно хрестили мітингувальників.

Увечері перед богослужінням у Києво-Печерській Лаврі навколо давньої української святині зібралися черниці, представники якихось радикальних промосковських церковних організацій, а також козачки з нагайками. Спілкуватися вони особливо не бажали. Тільки-но один насмілися розповісти мені про свою організацію, як хтось старший крикнув: «Що там за разговори!»

Коли я намагалася щось запитати, усі просто відверталися.

Козачків і активістів ВО «Свобода» біля Лаври розділяли дві шеренги “беркутівців”. Патріарх затримувався, обом сторонам було нудно, усім набридло вигукувати одноманітні фрази, тож почали імпровізувати, обмінюючись образами (наголос в останньому слові – на другому складі).

– “За Збруч!” – волали козачки “свободівцям”, – «Наша вєра славная – вєра православная». 

– «Козачки – прокладки Москви», – вторили їм тягнибоківці, – «Смердючі московіти», «Геть московського попа!»

Козачки отримали якийсь наказ і почали співати “частушки”, підтанцьовуючи при цьому.

– До Києва зігнали якихось ряджених, скоріш за все, з Росії привезли, –  каже заступник голови київської організації «Свободи» Андрій Іллєнко. –Вони створюють масовку, аби зобразити начебто радість українського народу від приїзду Кіріла. Ми всі розуміємо, що цей візит має суто політичну мету, аби перед президентськими виборами перевірити готовність московських церков в Україні до боротьби за російські інтереси. Ми всі розуміємо, що ця церква в Україні проводить антиукраїнську політику. Сам цей патріарх теж робив антиукраїнські заяви, тому сьогодні ми влаштовуємо йому такий прийом. Якщо він хоче тут бути, то лише як гість, а не верховний куратор...

Коли “свободівці” скандували «Кирило – генерал ФСБ», священики в тойотах, мерседесах і бентлі посміхалися...

Віруючих також представляли молоді люди з навколоцерковної організації «Руна».

– Чому ви нічого не скандуєте? І чому не молитеся? – поцікавилася я в них.

– Мы, это самое, на работе, у нас тут люди. Это самое, наши люди тут розставлены по своих местах, – недорікувато пояснив молодик у чорних окулярах.

…Патріарх прибув до Лаври в супроводі представників Партії регіонів. З чорних мерседесів було створено захисний щит – тож віряни так і не змогли побачити свого духовного отця...

Я так і не зрозуміла, навіщо до Києва поприїздили тисячі людей з усіх регіонів України. Вони не мали змоги ні послухати свого патріарха, ні взяти в нього благословення, ні побачити його – десь на площі чи на стадіоні.

Невже оці призначалися лише для того, щоб продемонструвати Кирилу (чи Москві?) всенародну любов до нього?

Ксеня Лесів

УНІАН в Google News