А хіба українські дипломати займалися провокаціями?

“Не можна порівнювати реакцію України на діяльності так званих російських дипломатів із тим, що Росія намагається у відповідь вислати двох українських дипломатів”...

“Не можна порівнювати реакцію України на діяльності так званих російських дипломатів із тим, що Росія намагається у відповідь вислати двох українських дипломатів”...

Наймасштабніше в історії дипломатії висилання співробітників посольств відбулося у 1971 році між Радянським Союзом та Великою Британією. Об’єднане Королівство тоді вислало зі своєї території 105 радянських дипломатів, а також співробітників інших офіційних установ і журналістів. Радянський Союз відповів видворенням 18 британських громадян. Це взагалі вважається найбільшим прецедентом за мирного часу.

І ось такого роду скандал, хоча, на щастя, не такий масштабний, торкнувся “стратегічних” українсько-російських відносин.

Володимир Лисенко

Нагадаємо, що минулого тижня Міністерство закордонних справ України відкликало акредитацію російського співробітника Посольства Росії в Україні Володимира Лисенка, який курирував діяльність Чорноморського флоту РФ. Також 27 липня в ЗМІ з’явилася інформація про те, що Київ висилає з країни ще одного російського дипломата – генерального консула РФ в Одесі Олександра Грачова.

У свою чергу, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що висилка російських дипломатів з України та Грузії (там теж вдалися до таких кроків) “не залишиться без відповіді”. «Це чистої води провокація, я просто зараз не можу це по-іншому схарактеризувати», – сказав Лавров. За його словами, у Києва та Тбілісі начебто «не було щонайменших підстав, щоб ці заходи застосовувати». «Природно, дипломатія – це мистецтво взаємне, тому без відповіді подібні недружні кроки залишитися не можуть», – висловився він.

Тож 29 липня МЗС Росії заявило, що у зв`язку з “недружніми діями” української влади щодо російських дипломатів ухвалено рішення достроково завершити місію генерального консула України в Санкт-Петербурзі та одного з радників посольства України в Москві.

«У нас уже є офіційна інформація про те, що вчора ввечері статс-секретар МЗС Російської Федерації Григорій Карасін на зустрічі з послом України в Росії Костянтином Грищенком сказав, що у зв’язку з такою ситуацією вони вчинять відповідним чином», – повідомив сьогодні в.о. міністра закордонних справ України Юрій Костенко. Він пояснив, що українська сторона, ухвалюючи рішення про висилання російських дипломатів, діяла виключно в рамках Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.

До речі, про конвенцію, яка вважається “Біблією” кожного дипломата...

Принципи та порядок висилання небажаних дипломатів виписані в статті 9 Віденської конвенції. Там, зокрема, зазначено (переказую популярно), що держава може в будь-який час, не будучи зобов’язаною мотивувати своє рішення, довести до відома іншої держави, що її дипломат є persona non grata або є неприйнятною. У такому випадку держава зобов’язана відізвати цю особу та припинити її функції в дипломатичному представництві.

Юрій Костенко

«Це для нас головне. Для нас головне, щоб у наших відносинах була транспарентність, розуміння, були відносини взаємовигідні… Не можна поєднувати діяльність професіонала-дипломата з іншою, наприклад, втручатися у внутрішні справи країни», – пояснив позицію українського МЗС Юрій Костенко.

Він також повідомив, що українське зовнішньополітичне відомство не отримало від російської сторони будь-якої інформації щодо конкретних звинувачень українських дипломатів, які висилаються з Росії.

«Завжди бувало так у дипломатичній практиці – це як відповідь, без всяких пояснень», – зазначив Костенко.

А ось екс-міністр закордонних справ, а нині перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Володимир Огризко, висловився категоричніше. Він наголосив, що держава має жорстко реагувати на протиправну діяльність на своїй території осіб, котрі прикриваються дипломатичним статусом.

Володимир Огризко

«Не можна порівнювати те, що відбувається в діяльності цих так званих російських дипломатів із тим, що сьогодні намагаються у відповідь вислати з Росії двох українських дипломатів, які жодним чином не порушили жодних положень Віденської конвенції», – сказав Огризко.

На його переконання, «це така собі давня радянська, совкова, махрова практика реакції на абсолютно законні дії держави».

«Країна, яка висилає шпигунів, діє у відповідності з Віденською конвенцією. У відповідь висилають абсолютно не винних дипломатів, які займаються своєю роботою», – пояснив перший заступник секретаря РНБО.

На його переконання, у такої ситуації Україна має продовжувати неухильно дотримуватися положень Віденської конвенції про дипломатичні зносини, тобто забороняти на території держави діяльність тих людей, котрі, прикриваючись дипломатичним статусом, займаються недипломатичною діяльністю. Водночас, він визнав, що держава повинна розуміти: такі рішення, як прийнято в дипломатичній практиці, викликатимуть відповідні реакції з іншого боку.

Екс-міністр закордонних справ Анатолій Зленко висловився більш дипломатично. За його словами, ситуація, яка зараз склалася в українсько-російських відносинах, і наслідки, до яких вона призвела, знаходять своє віддзеркалення в дипломатичних кроках, до яких сьогодні вдаються обидві країни.

“Я не хочу аплодувати з нагоди загострення цих відносин та доведення їх до крайнощів, у результаті чого відбуваються такі вже крайні речі, як висилання дипломатів з однієї та іншої сторони. Це, звичайно, не сприяє тому, щоб наші добросусідські відносини розвивалися на передбачених і прогнозованих засадах”, – сказав дипломат, додавши, що “звичайно, є речі, які не можна допускати, проходити повз них”.

Водночас екс-міністр зауважив, що йому важко давати оцінку – чи все зроблено для запобігання таким крайнощам, як висилання дипломатів.

Анатолій Зленко

“Проте як дипломат вважаю, що в будь-якому разі має бути застосований той дипломатичний інструментарій, який ще можна застосувати. Ідеться про переговори, бесіди, обмін нотами та інші заходи, які могли б запобігти тим діям, які вже вчинили дві сторони, – сказав Зленко. – Але відбулося те, що відбулося. І це не сприятиме подальшому взаєморозумінню, це не відповідає статусові стратегічного партнерства, який установлено між Україною та Російською Федерацією, а також це не відповідає настроям більшості самих українців і росіян”.

На думку Зленка, застосування таких засобів сьогодні є поверненням до стереотипів періоду гострого протистояння між Заходом і Сходом, зокрема між Радянським Союзом та західними країнами.

“Ми пам’ятаємо події, коли Велика Британія, Сполучені Штати та деякі інші країни партіями висилали радянських дипломатів, й у відповідь СРСР вживав такі самі заходи”, – нагадав екс-міністр.

“Держави мають використовувати зовсім інші засоби, а не такі, що віддзеркалюють період “холодної війни” та гострого протистояння, – резюмував він. – Сьогодні ми повинні вписуватися в ті демократичні принципи, на яких будується сучасний світ”.

...Відомо, що терпець в українського МЗС лопнув після декількох випадків хамського поводження російських моряків у Криму. Нещодавно вони піддали небезпеці населення Севастополя, коли перевозили по місту крилаті ракети без дотримання належних умов, відмовлялися надавали для інспектування військові літаки, які можуть нести ядерні боєприпаси, і врешті дійшло до того, що роз’їжджали по місту, як хунта – на бронетранспортерах з російськими атрибутами, демонструючи зневагу до країни перебування.

Андрій Лавренюк