ЄС хоче стабільності в Україні, але не за будь-яку ціну

"Повага до верховенства права, прав людини, демократичних принципів є ключовою у відносинах Україна – ЄС… Янукович висловив відданість реформам та процесу європейської інтеграції…" Інтерв’ю з комісаром ЄС

"Повага до верховенства права, прав людини, демократичних принципів є ключовою у відносинах Україна – ЄС… Янукович висловив відданість реформам та процесу європейської інтеграції…"

21 квітня комісар ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Стефан Фюлє прибув в Україну. Це, по суті, перший візит нового “відповідального” в Європі за Україну, коли проходять переговори з високопосадовцями в Києві щодо майбутнього двосторонніх відносин. Очевидно, що підписання угоди між Росією та Україною про продовження на 25 років терміну перебування Чорноморського флоту в Севастополі стане дещо несподіваним “подарунком” для європейського чиновника. Однак свою оцінку такому рішенню українського президента комісар, скоріш за все, висловить уже в Києві. В інтерв’ю ж УНІАН, записаному напередодні візиту, ми говорили більше про практичний складник співпраці між Україною та ЄС.

Пане Фюле, наскільки відомо, напередодні вашого візиту Єврокомісія та український уряд активно співпрацювали у визначенні пріоритетів подальшого співробітництва. Чи вдалося повністю погодити основні напрямки співпраці і які ці напрямки?

Під час зустрічей, які ми вже мали з президентом Віктором Януковичем та іншими вищими посадовцями, ми підкреслили, що ЄС залишається відданим посиленню відносин з Україною. ЄС також готовий надати конкретну й відчутну підтримку Україні в її зусиллях проводити реформи. Зі свого боку, президент Янукович висловив чітку відданість реформам та продовженню процесу європейської інтеграції.

Що ж стосується основних напрямків співпраці, то більше деталей з’явиться вже після мого візиту, однак я б окреслив три основні сфери: по-перше, допомога Україні у створенні стабільної структури управління, побудованої на досягнутому успіху в процесі демократизації; по-друге, боротьба з економічною кризою та допомога у створенні основ для стабільного зростання; по-третє, підтвердження наших взаємних зобов’язань щодо переговорів про угоду про асоціацію та створення глибокої і всеосяжної зони вільної торгівлі.

Ряд експертів та політиків в Україні вважають, що нова влада вже здійснила ряд кроків, якими порушила Конституцію, зокрема під час формування нової парламентської коаліції. Також відомо, що і європейські дипломати кажуть про “змішані” сигнали з Києва. Чи стурбовані ви певними діями українськими влади, чи, можливо, для ЄС важливіше бачити політичну й економічну стабільність в Україні, навіть якщо вона досягнута з певними порушеннями?

Конституційний суд України назвав такою, що відповідає Конституції, можливість приєднання окремих депутатів до коаліції. Я, звичайно, не коментуватиму рішення найвищого органу країни, в обов’язках якого – інтерпретація Конституції.

Водночас хочу запевнити вас, що “стабільність за будь-яку ціну” – це не наша доктрина. Повага до верховенства права, прав людини, демократичних принципів завжди були й залишаються ключовими у відносинах Україна – ЄС, і громадяни ЄС та України очікують не меншого.

Не секрет, що питання віз є одним з найчутливіших у двосторонніх відносинах. Чи не плануєте ви змінити характер нинішнього візового діалогу між двома країни, бо ж, здається, досі Єврокомісія не виявляла достатньо ентузіазму до цього питання й досить часто навіть намагалася відкладати, часом з надуманих причин, засідання Спільного комітету, створеного в рамках угоди про спрощення оформлення віз?

Єврокомісія веде візовий діалог з Україною дуже інтенсивно від самого початку – з жовтня 2008 року. Були проведені численні засідання експертів в усіх відповідних сферах, таких, як безпека документів, прикордонний контроль, управління міграцією, правоохоронне законодавство, захист персональних даних, боротьба з корупцією, з торгівлею людьми тощо.

Водночас ми продовжуємо обговорювати можливе покращення угоди про спрощення оформлення віз. Спільний комітет, на який ви посилаєтеся, зараз проводить засідання двічі на рік. Наступна така зустріч відбудеться в Києві досить скоро (29 квітня), і ми сподіваємося, що Спільний комітет зможе домовитися щодо деяких конкретних пропозицій для внесення змін до угоди. Після цього потрібно буде провести формальні повторні переговори щодо угод про спрощення віз в цілому.

З 1 січня цього року набула чинності угода про реадмісію між Україною та ЄС. Чи маєте ви на сьогодні якусь статистику щодо кількості нелегальних мігрантів, яких правоохоронці країн ЄС повертають до України?

Так, угода про реадмісію набула чинності з 1 січня 2008 року, однак частина її положень, що стосуються реадмісії (висилки. – Авт.) представників третіх країн, набули чинності лише з 1 січня цього року. Ми поки що не маємо жодних даних щодо кількості людей, які були повернуті в рамках цієї угоди. Європейська Рада доручила Єврокомісії здійснити цього року загальну оцінку європейської політики реадмісії та реалізації відповідних угод з третіми країнами. Сподіваюся, в рамках цієї оцінки ми отримаємо певну статистику.

Боротьба з корупцією – одна з ключових проблем для України. Водночас нещодавно український парламент та президент знову відклали на рік набуття чинності антикуропційного законодавства. Як би ви могли оцінити таке рішення?

Що потрібно справді враховувати в цьому випадку – це якість та застосування законодавства. Я нагадаю своїм українським партнерам, що ця проблема має реальний вплив на здатність України розвивати її величезний економічний потенціал.

У доповідях Світового банку та Transparency International неодноразово зверталася увага на цю проблему. Розв’язувати її потрібно і горизонтально, як етичну та управлінську проблему, і вертикально – через виявлення того, як корупція проявляється...

З 1 грудня минулого року набула чинності Лісабонська угода ЄС, яка принесла багато інституційних змін, у тому числі й у діяльність Єврокомісії. Наприклад, ви як комісар з питань розширення та європейської політики сусідства маєте тісно співпрацювати з віце-президентом і шефом дипломатії ЄС Кетрін Ештон. Чи зрозуміло вже, яким чином будуватиметься така співпраця? Пані Ештон вважатиметься вашим керівником, чи ваші відносини будуть партнерськими?

Роль Верховного представника з питань зовнішньої та безпекової політики та віце-президента Єврокомісії пані Ештон унікальна, і її сутність відрізняється від ролі всіх інших членів комісії. Наша співпраця насправді є дуже тісною. Водночас я хотів би наголосити, що потреба у співпраці та партнерстві поширюється й на всіх інших членів комісії. Ми – колегіальний орган, і, відповідно, діємо також колегіально.

Щоб бути ефективним у питанні відносин з Україною, я підтримую якомога тісніші контакти з кількома з мої колег…

Розмовляв Сергій Воропаєв

УНІАН в Google News