Примарний мер

Леонід Черновецький обдурив журналістів, ветеранів і пацієнтів психіатричної лікарні. Він не прийшов на жоден із заявлених заходів. Журналісти втратили час, ветерани - надію і одному Богові відомо, про що подумали хворі...

Чесно, так і хотів написати: якщо Олександр Омельченко проводив пафосні виїзди «на місця» в оточенні численних журналістів лише ближче до виборів, то Черновецький влаштовує такі акції одразу по тому, як мером став. Ще б пак, на середу у Леоніда Михайловича було намічено екскурсія на спорудження Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Об 11.00 близько двох десятків журналістів провідних українських ЗМІ з нетерпінням чекали міського голову на Трухановому острові, де мала відбутися зустріч. Після того, як пройшло півгодини, журналісти вирішили, що зайнята людина просто затримується. А за годину розсерджені колеги стали жорстко дошкуляти мостобудівникам запитанням: куди поділи мера? Мера не було. Хтось пустив такий поголос: 1. він був на Трухановому острові, але не доїхав до місця будівництва, 2. Черновецький відмовився зустрічатися з журналістами, образившись на них, 3. Леонід Михайлович на богослужінні у Сандея Аделаджі.

Так чи інакше, після півтори години очікування розчаровані репортери почали залишати Труханів. Проте надії на зустріч з мером не втрачали: у програмі Черновецького було ще заплановано цього дня (Всесвітній день свободи преси, до речі) відвідати урочистий концерт у госпіталі інвалідів Великої Вітчизняної війни о третій годині. Проте і там Леоніда Михайловича не дочекалися. Гаразд би журналісти, але до візиту мера готувалося п`ятсот пацієнтів закладу. Ветерани війни навіть пообідали не о другій годині дня, як зазвичай, а о першій, щоб заходи не перетиналися. Немолоді люди марно прочекали високого гостя годину в прохолодному актовому залі, концерт довелося починати без нього.

- Судячи з того, що мер у госпіталь так і не приїхав – його дуже “хвилює” доля інвалідів ВВВ, - сказав головлікар госпіталю Дудар.

Журналісти, ще раз ухопивши облизня, залишили госпіталь. Утім, була у Леоніда Михайловича запланована ще одна зустріч – він мав відвідати психоневрологічну лікарню N1. Ще з ранку третього травня акули пера і шакали мікрофонів хотіли посмакувати тему «Черновецький у психіатричній лікарні» (хоча чого тут смакувати), але, бачачи повну необов`язковість мера, туди вже ніхто не зважився їхати. Ми подзвонили до лікарні: виявилось, справді, його там чекали, але він, за традицією, туди не прибув.

Виявилось, вранці Леонід Михайлович був на виїзному засіданні, де заявив, що відмовився оглядати Подільсько-Воскресенський міст. Причина в тому, що він вважає авантюрою попередньої столичної влади початок його спорудження без попереднього узгодження з власниками Русанівських дач. Він також доручив підготувати судові позови про примусове відселення власників дач. А відбулося це на під`їзді до території будівництва. Тобто одна з чуток виявилася все ж таки правдою, але чому він про це не сказав тим, хто його чекав, адже серед них були не тільки журналісти, а й мостобудівельники?

Трохи пізніше з`явилася і відповідь на запитання, що мер робив замість того, щоб відвідувати госпіталь і лікарню. Деякі ЗМІ повідомили про те, щоЧерновецький цього дня вітав свого сина Степана з отриманням нової посади – в.о. голови Ради АКБ "Правекс-банк". До цього син був лише старшим віце-президентом зазначеного банку. Хто б сумнівався, що банк Черновецького-старшого дістанеться Черновецькому-молодшому.

Насамкінець хотілося б сказати таке. Леоніде Михайловичу, якщо ви читаєте ці рядки, то знайте: ми згодні з тим, що сімейні цінності для Вас – над усе, і подарунок синові банку – гідний привід для того, щоб, як кажуть, забити і на журналістів, і на ветеранів, і на пацієнтів психіатричної лікарні. Але повідомляйте, будь ласка, про такий форс-мажор наперед. І, будь ласка, не зникайте: нам так не вистачає Вашої щирості та безпосередньості.

УНІАН в Google News