Ані Лорак: Ми з Муратом розмовляємо різними мовами, але найчастіше – мовою кохання

Кореспондент УНІАН поспілкувався з Ані Лорак у її ресторані “Angel”, розпитавши в зірки про найбільш сокровенне… Нещодавно співачка закінчила зйомки кліпу “С первого взгляда”.

Кореспондент УНІАН поспілкувався з Ані Лорак у її ресторані “Angel”, розпитавши в зірки про найбільш сокровенне… Нещодавно співачка закінчила зйомки кліпу “С первого взгляда”.

Кароліно, Ви нещодавно зняли новий кліп. Коли відбудеться його прем’єра?

Режисер обіцяв ще до 1 квітня, але творчі задуми режисера (Алана Бадоєва) дуже великі й усе це дуже непросто, тому що в кліпі також буде використано комп’ютерну графіку... Через це презентація кліпу відтягнулася. Думаю, що ось уже цього тижня, у неділю, тримаємо кулаки…

Просто у творчому процесі кожен крок потребує багато часу. Уже під час перегляду робочих матеріалів кліпу Алан коментував свою роботу: ось тут, мовляв, має бути так, я цього не знав, а зараз відчув, що так було б добре...

Я маю надію, що кліп з’явиться. Зараз просто нагнітається обстановка, але все ж таки він вийде на екрани.

Хто написав музику й слова?

Музику написала я, а слова – спільно з Ларисою Архипенко.

Наскільки мені відомо, Ви готуєте новий альбом. Коли Ваші шанувальники зможуть його придбати?

Ані Лорак на зйомках кліпу ”С первого взгляда”

З альбомом така сама ситуація. Це – творчий процес, це не виробництво на заводі. Тому ми орієнтуємося на осінь. Зараз уже половина альбому записано, це приблизно 4–5 пісень. Але мені хочеться записати 15 і відібрати 11 найкращих, які б увійшли до альбому.

Можливо, перед випуском альбому буде максі-сингл... Досі в Україні максі-сингли добре не продавалися. Саме тому рекорд-компанії не пропонували це.

Мої прихильники вже скучили, бо останній мій альбом був торік – «Розкажи». Але це був переклад деяких треків з альбому «Smile», а повноцінний альбом буде тільки зараз.

Як процвітає Ваш бізнес, яку частину часу Ви йому відводите?

Безумовно, між концертами я буваю в ресторані (Ані Лорак нещодавно відкрила власний ресторан “Angel”. – Авт.), щоб зустрітися з друзями, контролювати загальну ситуацію, висловити свою думку.

Але керує цим бізнесом людина, якій я довіряю і яку поважаю – Мурат (громадянин Туреччини, наречений Кароліни. – Авт.). Мені самій, безумовно, це все не осилити. Але все по-трошки рухається: уже з’явилися постійні клієнти, люди люблять святкувати дні народження та весілля, на День святого Валентина саме в нас три дівчини погодилися на пропозицію руки й серця від своїх хлопців. Знаєте, тут є якийсь ореол, атмосфера позитиву, тому для такої події в житті –  зізнатися у коханні – обрали саме цей ресторан. Мені це дуже приємно.

Яка кухня у Вашому ресторані? Є якісь фірмові страви, напої?

У нас європейська кухня, але кожна страва має назву моєї пісні. Якщо ви візьмете меню, то, наприклад, салат називається «Мій ангел» або «Розкажи», стейк «Мрій про мене». Я придумала для салатів саме назви пісень – ось салат «Веселка», просто розмаїття кольорів овочів нагадує веселку.

Ви самі хоча б інколи стаєте до плити?

Мабуть, востаннє це було тиждень тому. Учора я приїхала з Одеси – відразу сюди. Мене нагодували, напоїли, я дала інтерв’ю, трішки відпочивала. Просто дуже насичений графік, і знайти в цьому ще час для кухні – неможливо. Приходжу додому, і єдине, що я хочу, – це змити макіяж, відпочити, переодягтись, простежити за якимись новинками по телевізору, тому що останнім часом події взагалі нагадують якийсь серіал, і ти за ними не встигаєш. Але хочеться знати, що відбувається.

Я довіряю шеф-кухарю свого ресторану, він знає всі мої смаки, і коли я приходжу й кажу «салат», він уже знає який. Хлопці й дівчата-офіціанти в ресторані вже знають, що та як, наприклад, якщо чай, то лише фруктовий...

Що у Вашому розумінні культурний відпочинок і який він у Вас?

Культурний відпочинок – це відпочинок не “обличчям у салат”. Можна піти в кіно, яке я полюбляю, поїхати кудись на природу та відпочити з друзями, спілкуючись з хорошими емоціями, шашликом, анекдотами. Можна піти на концерт, у театр, зарядитися позитивною енергетикою акторів, можна сходити в музей, на виставки відомих художників, які приїжджають до нас.

Ви з Вашим другом Муратом – люди різних культур і національностей. Чи бувають і у Вас якісь кардинальні розбіжності в поглядах щодо способу життя чи проведення вільного часу? Як Ви їх вирішуєте, хто першим поступається, як шукаєте компроміс?

Насправді в нас немає розбіжностей, незважаючи на те, що ми справді люди з різних країн світу. Нас об’єднує кохання – це те почуття, яке нас поєднало в принципі. Це щось чисте та справжнє, тому що в мене в житті було багато пропозицій, варіантів і досвіду спілкування.

Але що таке кохання? Це якась магія, це сила, яка допомагає подолати всі труднощі й негаразди. Коли я аналізую, що йому довелося пережити: покинув свою країну, сім’ю, роботу, геть усе. Йому довелося почати все спочатку – у іншій країні... Ми спілкуємося трішки англійською, трішки російською, зараз він навіть учить українську. Коли ми сидимо за столом, обов’язково один тост за Україну. І я скажу, що в нас немає взагалі жодних розбіжностей, навіть, якщо з’являються якісь непорозуміння, які часом бувають у всіх людей, то завжди допомагає мова кохання.

Торік Ви випустили дитячу книжку “Як стати зіркою”, наскільки проект був успішним, чи плануєте розвиватися в цьому напрямку в майбутньому?

Так сталося, що всі думають, що це я написала цю книжку, але насправді я написала в ній лише звернення до дітей.

Ця книжка є перекладом з англійської мови, це проект кількох продюсерів, і мені сподобалася ідея про те, як стати зіркою. Я можу сказати навіть дітям, дівчаткам, які хочуть стати зірками: потрібно бути зіркою у своїй справі, бути першою, бути успішною. Я написала в цьому зверненні, що потрібно працювати й ніколи не здаватися, вірити у свої сили, навіть якщо весь світ скаже: краще цим не займайся. Якщо ти хочеш, якщо ти віриш у себе, то йди до кінця і тільки за такої умови ти досягнеш успіху. А взагалі-то мені дуже близька тема дітей і саме тому я ще озвучила мультик «Карлсон», де грала Малюка. Цей мультфільм транслювався в усіх кінотеатрах України.

Гімнастка Лілія Подкопаєва назвала дочку на Вашу честь. Вас це тішить? Чи були вже хрестини?

Хрестин ще не було, «наша мама» танцює, зараз уся в проекті «Танці з зірками–2». Планували на березень, але весь вільний час займає цей проект. Це, мабуть, буде квітень або ближче до літа, бо до цієї події теж потрібно підготуватися. Мене, безумовно, не те що тішить, для мене це велика честь, бо я поважаю Лілію як людину, вона моя подруга. Відчувається якась така гордість – ось така маленька дівчинка носитиме ім’я на мою честь. Мене запросили бути хресною мамою, і в житті я допомагатиму їй, своїм ореолом обігріватиму її.

А що їй подаруєте?

Поки це секрет, я шукаю щось таке цікавеньке.

Як часто буваєте у Ваших рідних Чернівцях? Чи вистачає часу на рідних?

Часу не вистачає. Мама й тато частіше до мене приїжджають. Брат уже переїхав до Києва й уже освоює його, я його запросила до себе. Молодший брат живе й працює у Чернівцях. Востаннє була там на Новий рік, для мене – це розкіш, бо весь час розписаний, сьогодні, скажімо, інтерв’ю, тобто цілий день для преси. І так щодня.

Хочеться більше дізнатися про Ваше одруження, коли нарешті воно відбудеться? Це буде щось грандіозне чи надасте перевагу скромності?

Знаєте, хочеться зараз насолодитися цим романтичним періодом: ми йдемо тримаючись за руки, кажемо одне одному гарні слова, і це нагадує якусь казку. Я максимально налаштована бути зі своєю коханою людиною, хочеться всього-всього, що повинна відчути жінка, – материнства, зіграти роль дружини, гідної «Оскара». Безумовно, є плани вийти заміж, тому що цього хочеться. Якщо донедавна, я казала про те, що сама маю прийти до цього, і я не готова до заміжжя, – то зараз можу сказати, що мені  хочеться цього. Прийшов час, коли мені хочеться гарного весілля, дітей, великого будинку, собаку, а також будинок біля моря.

Плани і мрії є, але коли це збудеться, – ми поки конкретно про це не говорили, але думаємо, що це здійсниться.

Чия була ідея разом з Валерієм Меладзе зняти кліп “Верни мою любовь”? Як на мене, це було успішне починання. Чи співпрацюватимете якось надалі?

Це була ідея Кості Меладзе (брата Валерія. – Авт.). У мене саме закінчився контракт з продюсером, і Костя запросив мене до співпраці. Це був такий тандем...

То все творчий процес, якщо з’явиться гарна пісня, складуться зорі, – вийде добре.  Усе виникло просто з бажання це зробити. Костя почав писати пісню, довгий час не відгукувався. Потім він сказав, що, здається, знайшов пісню, яка мені сподобалася. Я знайшла свою партію вокалу й, можливо, він не очікував, що я привнесу щось у пісню нове...

Костя зараз знову працює, він попросив часу, але я тим часом записую свої пісні, оскільки мені цікаво зробити щось своє.

Чи є  амбіції заспівати з кимось із всесвітньовідомих зірок?

Амбіції, безумовно, в мене є – заспівати з такими світовими зірками, як Робі Вільямс, Джордж Майкл. Я чула, що Елтон Джон їде до Києва, і я думаю, що все-таки це збудеться... Звичайно, мені б хотілося зустрітися з ним і заспівати. Це моя мрія.

Уже кілька років у зв’язку з нестабільною політичною ситуацією в Україні вся увага суспільства прикута до політиків, чи не відчуваєте себе на периферії уваги?

Браку уваги не відчуваю, можу показати графік своїх гастролей, у мене завжди повні зали людей, багато листів, квітів, тобто любові й уваги мені вистачає, і мені нічого гнівити Бога. Я дякую за цю любов, незважаючи на те, що я завжди хвилююся, якщо деякий час немає кліпу, мені здається, що мене забудуть. Але насправді все відбувається навпаки:  люди не можуть забути, якщо ти справді знаходиш ключ до їхніх сердець. Це хвороба всіх артистів – три дні нема концерту, то вже вважають, що його забули. Але я не маю навіть можливості про це подумати, тому що постійно багато концертів, виїздів і уваги глядачів.

Щодо політики, безумовно, мене це засмучує – як громадянку України, як співачку, оскільки є багато питань у культурі, які ніхто не вирішує...

Чи Вас запрошували підтримати якусь політичну силу?

Постійно якісь політичні пропозиції лунають, але я дуже далека від політики, я нікому не довіряю. Я знаю, що в усіх політичних іграх артисти, прості люди – іграшки, ними маніпулюють.

Ось згадайте, як було з Євробаченням – за три дні вводиться група (ідеться про конкурс “Єврообачення” 2005 року, де Україну представляла група “Ґринджоли”, хоча за інтерактивним голосуванням перемагала Ані Лорак. – Авт.)... Ми пройшли всі етапи, і за три дні – якісь телефонні дзвінки... Я питаю, чи можна дізнатися, за кого ці дзвінки, мені відповідають, що за вас прийшло більше, але значно пізніше, тобто натискається кнопка, й вони приходять пізніше...

Мені було дуже боляче, тому що це сталося саме в Україні, причому безкарно. Усі знайшли якусь мотивацію. Той імідж країни, ті люди, ті обличчя, які представляли Україну – це була ганьба, і мені було соромно за це. Це було зроблено на рівні керівництва держави. І зараз відбувається усе так само, тобто хтось кимсь маніпулює.

Ще я не люблю політику, тому що мій брат загинув у Афганістані, і тоді це ще був “інтернаціональний обов’язок”. Зараз ніхто не може сказати, кому він був потрібен і для чого залинуло стільки людей. Тому в цьому сенсі краще триматися якомога далі (від політики) й займатися своєю справою. Утім, навіть якщо тобі здається, що ти береш активну роль у політиці, політика все одно бере активнішу роль у твоєму житті.

Розмовляла Оксана Климончук

Фото Дмитра Стаховського