Кримські комуністи повернули крісло Грачу. Чи надовго?

Леонід Грач був усунений від керівництва кримським рескомом КПУ. Кримські соратники повернули йому посаду. Симоненко обіцяє взагалі виключити Грача з Компартії...

Леонід Грач, який з групою комуністів Криму вже у середині 1992 року створив першу легальну комуністичну організацію на пострадянському просторі, рішенням пленуму центрального комітету КПУ вигнаний з ЦК і усунений з посади першого секретаря кримського республіканського комітету партії. Проте кримські соратники повернули йому крісло лідера рескому. Симоненко у відповідь обіцяє виключити Грача з Компартії.

Грач, Симоненко

Відносини Петра Миколайовича і Леоніда Івановича були натягнутими вже давно і помітно погіршилися за останні два роки. Прикрощі посипалися на Грача в лютому 2009-го – тоді його вивели зі складу президії ЦК Компартії за заяви, які могли спровокувати розкол КПУ. Подія збіглася за часом із смакуванням в ЗМІ змін в особистому житті Симоненка.

Після зміни влади в Криму за підсумками перемоги на президентських виборах Віктора Януковича, Грач кинувся в бій з макіївською командою «регіонала» Василя Джарти, яка прийшла на півострів. Незабаром комуністи позбулися двох з чотирьох посад в уряді республіки.

У той час, коли керівництво Компартії обережно заявляло про нерозуміння позиції «регіоналів» з того чи іншого питання, Грач у своїх численних інтерв`ю вимагав від КПУ залишити коаліцію, що нагадує, за його словами, «неїстівний вінегрет».

– Леонід Іванович не тільки переносить внутріпартійні проблеми на сторінки буржуазних друкованих видань і на екрани олігархічних телеканалів, а, перш за все, активно сприяє ворогам партії брехати на партію, тобто займається політичним штрейкбрехерством. На пленумах ЦК відмовчується, а все красномовство і бажання поговорити без розбору проявляє в «помаранчевих» ЗМІ, – сказав Симоненко у вересні, наголосивши, що такі дії вже стали системою. Кримський комуніст тоді не відповів.

Під час виборчої кампанії Грач сконцентрував увагу на «регіоналах» півострова. Особливо діставалося кримському прем`єрові Джарти.

– Чудово розумію, що на виборах ви, окрім як на адмінресурс, на фальсифікацію, на підкуп, ні на що більше не здатні. Ніхто не намалює «регіоналам» за підсумками виборів, як вони заявляли, 70 відсотків голосів. 70 відсотків, Василю Георгійовичу, навіть якщо б фашисти тут раптом проводили вибори (не дай Боже уявити таке!), все одно б ці відсотки з нашого народу поліцаї, зрадники не вибили б. А ви думаєте вибити? Не вдасться, – сказав тоді комуніст.

ПР за підсумками виборів одержала в парламенті Криму 80 місць із 100, комуністи – 5 і кримінальну справу проти депутата Вячеслава Захарова, якому «шили» хуліганство. Комуніст, захищаючи «червоних», посварився з групою людей, які пікетували реском і Грача. Соратника Леоніда Івановича впевнені: активісти діяли за указкою «регіоналів».

Леонід Грач

Грач на мітингу з нагоди роковин Жовтневої революції заявив, що у комуністів вкрали 20% голосів у Криму, тому вони вимагатимуть перерахунку бюлетенів і мають намір проводити протестні акції, зокрема, вибираючи крайні форми – аж до страйків і перекриття доріг.

На першій же сесії новообраної ВР Криму 75 депутатів прийняли звернення до керівників СБУ, Генпрокуратури і КПУ з вимогою дати оцінку заявам лідера кримських комуністів про можливі страйки і назвали наклепом його слова про фальсифікацію виборів. Кримський реском Компартії розцінив це звернення як спробу партії влади заборонити критикувати її.

Президія ЦК 10 грудня виключила з КПУ другого секретаря кримського рескому Юрія Аксютіна «за грубе порушення статуту і дії, спрямовані на розкол парторганізації».

11 грудня пленум у Києві позбавив Грача партійних посад «за серйозні порушення партійної дисципліни і дії, що ведуть до дискредитації партії». Зв`язатися з Леонідом Івановичем після цього рішення не вдалося – його мобільний не відповідав. Не коментувала ситуація і прес-служба політика.

14 грудня пленум кримського рескому за участю 68 з 84 його членів засідав у центрі Сімферополя майже шість годин у закритому від преси режимі. Посаду першого секретаря Грачу повернули одностайно.

– Альтернативи не було, – підкреслює Аксютін, якого той же пленум знову обрав другим секретарем рескому.

Політик стверджує, що його (Аксютіна) виключали з партії з порушенням статуту, а відновився він чітко за правилами: «первинка» прийняла його до лав Компартії із збереженням партійного стажу, це рішення було затверджене центральним райкомом, а потім – пленумом.

– Ні Грач, ні я, ні кримський республіканський комітет ніколи не діяли на шкоду Комуністичній партії в цілому, – говорить Аксютін. – Ми ні на йоту не відступали від статуту, від виконання рішень центрального комітету партії. Але наша позиція завжди була принциповою, завжди була твердою. Ми, за статутом, мали право критикувати центральний комітет партії і його керівництво за ті недоліки, які виявлялися в діяльності. Мабуть, комусь це не дуже подобалося. Що прийматиме керівництво центрального комітету партії з приводу наших рішень на пленумі? Поживемо-побачимо. Ми заявили представникам центрального комітету партії, що готові починати з чистого аркуша, давайте припинимо інсинуації, нападки на кримський комітет партії, на Грача, і все буде нормально.

Кримська організація КПУ, запевняють її члени, налічує більше 10,5 тисяч членів і є найбільшою серед регіональних структур партії. Всього в Компартії понад 100 тисяч українців.

Петро Симоненко вважає рішення кримського пленуму нелегітимним і обіцяє вирішити долю Грача вже найближчим часом. Він стверджує, що ініціатива щодо усунення нардепа від лідерства в рескомі належала 21 першому секретареві обкомів партії, які є членами ЦК.

– Ця ініціатива була результатом постійного системного невиконання рішень партії Леонідом Грачем, порушення ним дисципліни, прояви авантюризму. І ось 11 грудня було розглянуто питання його поведінки. Більше того, це питання розглядалося неодноразово і в різні роки. У 2009 році його вивели зі складу центрального комітету. І мені шкода, що висновків він не зробив, - сказав лідер КПУ в одному з інтерв`ю. – Рішення, які провели на пленумі рескому, поставили Грача поза партією. Але ми не допустимо порушень дисципліни, тому що вона одна для всіх членів КПУ. Відбудеться засідання центрального комітету партії, де президія комітету партії проаналізує ситуацію і ухвалить рішення щодо членства Грача в партії і членства у фракції у ВР.

ДУМКИ КРИМСЬКИХ ПОЛІТОЛОГІВ

Андрій Нікіфоров:

ПАРТІЯ РЕГІОНІВ «ЗАМОВИЛА» СИМОНЕНКУ ГРАЧА

Конфлікт, на мій погляд, багатоступінчатий. Він доволі довго тягнеться і пов`язаний з тим, що у Петра Миколайовича були завжди присутні певні ревнощі до Леоніда Івановичеві. Річ у тому, що Компартія в Криму була відновлена дещо раніше, ніж в загальноукраїнському масштабі, і в перші роки компартія Криму, яка входила до складу КПУ, загалом, була такою автономною одиницею і була найбільш сильним загоном українських комуністів. Ну, і потім Грач достатньо публічний і яскравий політик, чого не скажеш про Симоненка. Хоч би що Симоненко про себе думав, але десь у глибині душі він усвідомлює, що з цілого ряду позицій як публічний політик програє Грачеві. Є момент особистого конфлікту, пов`язаного з сімейними обставинами Симоненка, про це чимало писалося.

На мій погляд, спусковим механізмом того, що відбулося, є особлива позиція Грача під час останніх виборів до місцевих органів влади. Леонід Іванович серйозно намірявся повернутися в крісло голови Верховної Ради Криму. До того ж йому, судячи з усього, вдалося переконати певних політичних спонсорів у тому, що це завдання йому до снаги, хоча, загалом, тверезий аналіз одразу давав абсолютно однозначний результат: це – нереальна мета. Незважаючи на це, йдучи до її здійснення, Леонід Іванович рішуче діяв і протиставив себе місцевим «регіоналам», які намірилися мати монопольний контроль над Кримом. Причому протиставив у достатньо епатажній, жорсткій формі. На мій погляд, на Грача було оформлене політичне замовлення з боку нинішнього керівництва Криму і керівництва місцевої організації Партії регіонів, а Симоненко виступив у ролі політичного кілера, який мав виконати це замовлення.

Те, що кримські комуністи, особливо ближнє коло Грача, не змиряться покірно з таким рішенням своїх старших партійних товаришів, можна було передбачити, оскільки Грач збудував кримську організацію КПУ під себе. Грач не побажав змиритися з тим, що його політично вбили, і спробував заявити, що, хоч би що транслював Симоненко і його ближнє коло, він як і раніше політично живий і на щось там ще здатний. Є абсолютно зрозумілим його бажання чинити опір.

Далі потрібно звертатися до тлумачень нинішнього партійного статуту: на що мають право вищі організації і на що мають право низові первинні організації КПУ. Винесення цього «політичного трупа» може відбуватися неодноразово. Грача зніматимуть з посади і навіть виключати з партії, а кримські комуністи його відновлюватимуть – відновлювати в партії, відновлювати на посаді, - а його доведеться знову звідусіль виганяти? Одним словом, все це може вилитися у фарс, що, звісно, на політичних перспективах комуністів в Україні навряд чи позначиться позитивно.

Хоча в цілому таке враження, що вони облишили піклуватися про свій реальний рейтинг, бо хоч би що вони роблили – він падає. Зараз набагато важливіше для них (це моя особиста оцінка) співпрацювати з Партією регіонів і одержувати від неї, зокрема, віртуальний рейтинг, який Партія регіонів може намалювати не тільки собі, а й своїм політичним сателітам.

Крім особистої дуелі Симоненко – Грач, за всім цим стоять і такого роду еволюції, пов`язані з тим, що одна з найбільш популярних у минулому політичних сил України перетворюється, по суті справи, в охвістя партії влади.

Симоненко, принаймні в даний момент, докладе зусиль, щоб останнє слово лишилося за ним. Тому, думаю, спроба виключити Грача з партії – цілком вірогідна. Наскільки це вдасться? Подивимося, чия політична воля виявиться сильнішою, хоча це більше схоже на змагання політичних дистрофіків: жодна політична сила, яка має повагу до себе, ніколи не вивернула б спіднє на загальний огляд, вона б діяла пристойнішими і акуратнішими методами. Цей скандал у верхах Компартії показує, що, мабуть, у КПУ на все махнули рукою, і вже тим, щоб мати якийсь гідний вигляд, не дуже переймаються.

Сергій Кисельов:

БЕЗ ГРАЧА КРИМСЬКІЙ КОМПАРТІЇ ЗНАДОБИТЬСЯ ТРИВАЛИЙ ПЕРІОД ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ

Причина конфлікту – особисті відносини між двома лідерами і нічого більше. Опортуністична політика керівництва КПУ відкидає партію в маргінали. У тіні Партії регіонів Комуністична партія не виживе, бо тінь надто густа і щільна, її там просто не буде видно. У наступному виборному циклі за комуністів можуть не проголосувати, вони не подолають тривідсотковий бар`єр, і їх у парламенті не буде. Ця партія не займається тим, чим повинні займатися комуністи (так званий бойовий передовий загін робітничого класу), абсолютно не захищає інтереси робітників, входить у змову з верхівкою. Партія збуржуазіла, і перспективи та політика, яку проводить Петро Симоненко, не має. Ми чуємо тільки слова. Демагогією займаються і Симоненко, і Грач. Тільки один критикує якихось олігархів, а другий конкретно називає прізвища і партію, яку він критикує. За великим рахунком, діяльність цих політичних лідерів – політична симуляція. Є люди, на яких агресивна риторика Грача впливає, але в Криму комуністи, знову ж таки, окрім інформаційного шуму, нічого не виробляють. Я не знаю, і навряд чи сам Леонід Іванович назве конкретних людей, хоч би більше десятка прізвищ, яким партія надала реальну допомогу, – захистила їх права, брала участь у судових процесах, допомогла вирішити життєві проблеми.

Усе це йде за інерцією, спирається на людей певного вікового прошарку, хоча я знаю серед молоді, яка вступила в партію. Але Леонід Іванович зжив навколо себе всіх можливих конкурентів, а ті, що з`являються з лідерськими якостями, довго в партії не затримуються, знаходиться маса приводів, щоб їх прибрати. Це режим особистої влади, звичайна українська історія, партія фюрерського типу. Коли виникають проблеми з кимось із вождів, то проблеми переходять на всю партію.

Грача можуть виключити з КПУ, але багато що свідчить про те, що якщо в партії щодо цього не виникне дискусій, якщо вона не візьметься за свою кадрову політику, то проблема Грача може призвести до того, що КПУ в нинішньому вигляді – партія парламентська – припинить існувати.

Проблема Граяа – це проблема виживання Компартії. Тут Петру Симоненкові треба було свої амбіції обмежити і все-таки спробувати знайти якийсь компроміс з Грачем, тому що без Грача кримській Компартії знадобиться дуже тривалий період для відновлення. Не приймуть тут нікого. А все інше – буде просто комедія.

Володимир Джаралла:

КОНФЛІКТ НЕ ВИГІДНИЙ НІ СИМОНЕНКУ, НІ ГРАЧЕВІ

Рішення на пленумі в Криму однозначно свідчить про те, що зараз розколу в кримській організації не буде. Грач справді постарався, він нині контролює організацію. Ухвалене рішення виглядало б відносно розумним, якби було прийняте не так зухвало. Леонід Іванович вирішив іти на конфлікт. Симоненку кинутий виклик, і тепер стоїть питання, як він на це відреагує – найлогічнішим було б дисциплінарне стягнення і виключення Грача з партії.

Кримська організація своїм рішенням продемонструвала, що вона не підконтрольна Комуністичній партії України, вона підконтрольна Леоніду Грачу. Тут питання дисциплінарної підлеглості.

З іншого боку, сам конфлікт може призвести до того, що почнеться обговорення всієї ситуації в КПУ. Хто тут виграє? Велика частина організації, наскільки можна судити, перебуває під контролем Симоненка. Що має кримська організація Компартії? І результати, і вплив хоч і значні, але скоротилися за минулий час. Результати виборів не набільш вражаючі.

Таким чином, конфлікт виявляється, не вигідний нікому. Для Грача він закінчиться виключенням з партії, в цьому разі розкол у самій організації практично неминучий. Для Симоненка спроба ігнорувати цю ситуацію також може обернутися конфліктом і обговоренням у самій парторганізації.

...«КоммерсантЪ» пише, що Грач і «раніше вів самостійну гру з прицілом на створення кримської партії комуністів з центром в Сімферополі», і тепер, мовляв, готуються документи для звернення в Мін’юст щодо її реєстрації. Утім, експерти в цьому сумніваються.

Віра Стриж