Розчавлений помаранч, або Український урок для єгипетських демократів

Уряд Януковича тепер чимдуж намагається анулювати демократичні права, тиснути на пресу... Досвід України, хоча він і є протверезним та застережним, є причиною для пильності, і аж ніяк не фаталізму...

Віктор Янукович і Микола Азаров

Шість років тому Україна мала свій «єгипетський» момент. Народне повстання, яке стало відоме як Помаранчева революція, повалило авторитарний режим. Це був яскравий момент. Все, що відбулося після цього, включаючи загрози політичній свободі, яка виникли останнім часом, може стати уроком для цілеспрямованих арабських демократів.

Після того, як ейфорія в Україні загасла, її вільно-обрані лідери виявили свої недоліки, загрузнувши у суперечках, корупції та політичних помилках. Минулого року українці змістили помаранчевих лідерів на чесних виборах. До влади прийшов президент Віктор Янукович, на користь якого попередній режим намагався сфальсифікувати вибори.

Уряд Януковича тепер чимдуж намагається анулювати демократичні права, тиснути на пресу, він також вніс зміни у конституцію для збільшення президентських повноважень та продовжив термін повноважень парламенту на рік. Тепер його погляд спрямований на опозицію.

Юлія Тимошенко відповідає на запитання журналістів перед початком допиту у Генпрокуратурі

Проти героїні київського Майдану Незалежності 2004 року, колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко проводиться кримінальне розслідування. На минулорічних президентських виборах її підтримали 45% виборців, але тепер їй заборонили залишати межі країни. Один з міністрів її уряду Богдан Данилишин нещодавно отримав політичний притулок у Чеській Республіці після того, як українська прокуратура порушила проти нього справу за корупцію.

Янукович, якого попередня влада не притягнула до відповідальності за його роль у фальсифікації виборів 2004, заявляє, що Україна просто дотримується закону. Це звучить так само переконливо, як виправдання Кремлем його переслідувань олігарха Михайла Ходорковського, який перетворився на дисидента. Президент Європейського Парламенту Єжи Бузек минулого тижня різко розкритикував Україну за «вибіркове застосування кримінального правосуддя» проти політичних опонентів.

Демократія вимагає чогось більшого, ніж просто вільні вибори. Як розуміли це засновники Америки, вільне суспільство захищає голоси меншості від більшості при владі. Крім того, свобода потребує незалежну судову систему, якої в Україні не існує, а також енергійну пресу та громадянське суспільство, які наразі піддаються утискам.

Демократичний експеримент України не провалився, але йому загрожують біженці з радянської доби, які виросли зі звичкою до однопартійного правління і так і не вподобали плюралістичну політику. Народний гнів та іноземні протести повинні змусити уряд подумати двічі, перш ніж висувати кримінальні звинувачення проти Тимошенко. Брутальне поводження з нею може дати новий поштовх її політичній кар’єрі.

Незважаючи на останній регрес, 2004 рік залишив у спадок те, що українці тепер мають власну думку щодо того, хто і як повинен ними управляти. Вони не можуть сприймати все як належне. В останні тижні тунісці та єгиптяни послали своїм давнім лідерам такий же сигнал.

Хоча ці країни сильно відрізняються, всі демократії, що розвиваються, стоять перед важким шляхом, на якому чекають неправильні повороти та можливі зміни курсу. Однак, від Японії і Німеччини до Східної Європи й Індонезії велика кількість країн, які вважались недорозвиненими щодо політичних свобод, зробили цей перехід. Досвід України, хоча він і є протверезним та застережним, є причиною для пильності, і аж ніяк не фаталізму.

 The Wall Street Journal