Життя Тимошенко під загрозою?

Безоглядно навішуючи ярлики і проголошуючи Тимошенко причиною мало не всіх проблем Росії, Москва автоматично приймає на себе всі підозри щодо загроз для життя лідера української опозиції.

«Тимошенко готує переворот», «У всьому винна Тимошенко», «Росія передбачає кровопролиття», «Тимошенко готує змову проти Росії»... Достатньо побіжного погляду на заголовки з російського Інтернету за останні кілька тижнів, щоб зрозуміти, кого росіянам пропонується сприймати на Україні як головну загрозу слов`янській єдності та дружбі з Росією. В принципі нічого дивного: реакція на Тимошенко як на символ «кольорової» революції 2004 року зрозуміла і прогнозована. Дивує інше: захопившись інформаційною війною проти лідера української опозиції, в Москві ризикують не просто набити гулі, а нарватися на серйозну проблему, яка, боронь Боже, може призвести до глибоких негативних геополітичних змін і нестабільності в самій Росії і в цілому регіоні.

Місяць тому українська Служба безпеки повідомила, що володіє інформацією про підготовку замаху на Тимошенко. Заява виконуючого обов`язки глави СБУ Налівайченко потонула у вирі гучних подій. У Конституційному суді готувалися до розгляду законність Указу президента про розпуск парламенту, біля стін КС побили опозиційних депутатів, прес-конференції Ющенка, виступи Януковича...

Треба віддати належне, заходи безпеки в Києві видно на кожному кроці. Міліціонери вранці стоять довгими ланцюжками від станції метро «Поштова площа» до самого Хрещатика, живою огорожею охороняючи біло-сині колони мешканців шахтарських регіонів, яких привезли до Києва підтримати Верховну Раду та уряд. Досвідченому оку нескладно визначити, що правоохоронців у штатському також вдосталь на обох майданах: і на «помаранчевому», і на коаліційному. Між мітингами — розділові огорожі і бійці ЗМОП у чорних шоломах із забралами із скла. Втім, саме СБУ до матеріалів про можливий замах на Тимошенко поставилося відповідальніше, ніж місцева преса і МВС.

17 квітня 2007 року - вхід до будинку, де розташоване українське інформаційне агентство УНІАН. Тут має відбутися прес-конференція за участю Юлії Тимошенко. За п`ять хвилин до приїзду лідера опозиції з`являється молода людина в бейсболці, з собакою на повідку. Вівчарка обнюхує днища припаркованих машин. За два метри — машина «Швидкої допомоги». Здивований водій заглядає в дзеркало заднього виду, не розуміючи, з чого раптом його «амбюленс» нюхають по периметру. Здогадавшись, що вівчарка тут за службовим обов`язком, а не для вирішення своїх природних потреб, водій спокійно відкидається на спинку сидіння.

«Швидка допомога», заходи для виявлення вибухових речовин плюс оперативна зйомка, яка велася у відкриту зі сходинок інформагентства людьми, украй слабо схожими на справжніх телевізійників... Про снайперів на дахах можна було тільки здогадуватися. Після зухвалого вбивства кілером російського бізнесмена на подвір`ї районного суду Києва замаху, здається, можна чекати будь-якої хвилини і в будь-якому місці. Після прес-конференції Юлія Тимошенко виходить в щільному кільці телевізійних камер, сідає в машину і від`їжджає.

Уже за два дні планується виступ Тимошенко перед Конституційним судом, проте його оперативно відміняють з огляду на одержані дані про можливі провокації. Між мітинговцями видно корогви упереміж з прапорами Партії регіонів. Групка віруючих голосно співає. Виявляється, це загін православних, що серйозно намірився зірвати виступ лідера опозиції. Хто міг затесатися під корогви і прапори і з якою метою міг пробиратися до місця виступу — одному боові відомо.

Про те, що життя Тимошенко знаходиться під загрозою, свідчать і дані, що просочилися в засоби масової інформації, нібито до грузинів, які проживають в Києві, зверталися їх земляки з-поміж кримінальних авторитетів з проханням імітувати замах на лідера української опозиції. Київські журналісти, посилаючись на джерела в спецслужбі, стверджують, що замах справді готується. І готують його люди, які представляють так званий клан донецьких. А грузинів задіюють виключно як громовідвід: на них має лягти підозра і зрештою буде покладена провина за скоєне. В ідеальному варіанті замах повинен виглядати як побутовий, такий, що не має ніякого стосунку до політики.

Ще один варіант — використання «жертовного пішака». Кандидатом на роль останнього є епатажний український політик Михайло Бродській, такий собі «Жириновський-лайт». Зараз він грає роль викривача «леді Ю.». За сценарієм, Бродського можуть прибрати нібито за замовленням Тимошенко, а кримінал потім, мовляв, помститься за свого «дружка». Загалом, варіантів багато, але...

З урахуванням напруженої ситуації на Україні в цілому і життя Тимошенко зокрема істерична інформаційна війна проти лідера опозиції виглядає принаймні недалекоглядно. Не хотілося б нагадувати, що Перша світова війна почалася саме з політичного вбивства і що мільйонами життів було заплачено за авантюрність, історичну безвідповідальність, та й банальну тупість сильних світу цього. Безоглядно навішуючи ярлики і проголошуючи Тимошенко причиною мало не всіх проблем Росії, Москва автоматично приймає на себе всі підозри щодо загроз для життя лідера української опозиції. Історія повинна вчити. Російське керівництво повинне хотіти вчитися і на власному досвіді, і на досвіді інших країн.

Загибель у Лондоні від полонію колишнього офіцера КДБ Литвиненка не принесла Росії ні шани, ні міжнародного авторитету, ні довіри до країни як економічного партнера. Незалежно від того, хто і з яких причин віддав наказ знищити Литвиненка, так вийшло, що саме Росія прийняла на себе основну підозру у вбивстві, яке нажахало світ...

У цій ситуації у Росії є лише один спосіб відвернути катастрофічний розвиток подій у всій Східній Європі. Москві необхідно використовувати весь свій політичний вплив на Україні, щоб не дозволити спровокувати силові дії, наслідки яких можуть стати катастрофічними і незворотніми.

Сергій Росляков, газета "Версія" (Росія)

УНІАН в Google News