Азербайджану для України нафти і газу не шкода, скільки – скажуть потім

Янукович без упину висловлював захоплення розвитком Азербайджану в умовах стабільності. Правда, не уточнив, допомогла б ця стабільність, якби не було в Баку енергоресурсів...

Янукович  без упину висловлював захоплення розвитком Азербайджану в умовах стабільності. Правда, не уточнив, допомогла б ця стабільність, якби не було в Баку енергоресурсів...

Президент України Віктор Янукович здійснив 28 квітня свій перший офіційний візит до Азербайджану у якості глави української держави. Хоч це й не перший його приїзд у Баку - п`ять років тому Янукович був у столиці Азербайджану як керівник українського уряду.

Сьогодні він звернув увагу як за ці п`ять років змінилося місто. «Мене від щирого серця тішить оновлений вигляд Баку», - відзначив Янукович на прес-конференції після переговорів з азербайджанським колегою. Президент України  розповів пресі, що під час переїзду з аеропорту до резиденції Президента Азербайджану Ільхама Алієва у членів делегації була можливість обмінятися враженнями щодо того, як змінилося місто за останні роки. За словами Януковича, українська делегація прийшла до висновку, що якісні зміни стали можливими завдяки швидким темпам розвитку азербайджанської економіки.

«Для нас це яскравий приклад того, як може ефективно працювати система державного управління, яка не зазнає ніяких різких змін внутрішньополітичних і зовнішньополітичних. Стабільність - це основа розвитку держави», - підкреслив Президент України. Правда, він не уточнив, допомогла б ця стабільність Азербайджану, якби там не було нафти і газу.

Переговори в розширеному складі та прес-конференція після них проходили в атмосфері повного взаєморозуміння, дружби, а також прагнення двох держав активно розвивати всесторонньо співпрацю не тільки у сфері енергетики. Так, обговорювалася співпраця у військово-промисловому комплексі, взаємодія в аерокосмічній сфері, сільськогосподарській галузі і багато іншого.

Незважаючи на запевнення Президентів України і Азербайджану про те, що в Баку пройшли дуже конструктивні і плідні переговори, реальної конкретики преса так і не почула.

Хіба що Янукович розповів про плани - будувати спільні підприємства, як на території Азербайджану, так і на території  України. Країни планують вкладати інвестиції порівну -  50% на 50% - і, відповідно, підприємства будуть у спільній власності двох держав. Серед іншого, наголошувалося, що на таких умовах на території Азербайджану можуть бути побудовані машинобудівні заводи. Зокрема, виробництво сільськогосподарської техніки, автомобілів, тоді як в Україні можуть з`явитися азербайджанські заправні станції.

Та все ж щодо співпраці у сфері  енергетики Президенти обмежилися лише декларативними заявами -  співпраця розвивається успішно, йдуть плідні переговори, сторони зацікавлені в подальшому розвитку відносин.

Фактично всі слова глав держав зводилися до того, що зараз ідуть консультації про практичну реалізацію, підписаного на економічному форумі в Давосі 28 січня, Меморандуму щодо організації постачань на територію України скрапленого газу і нафти.

Також згадувалося засідання спільної міжурядової українсько-азербайджанської комісії з питань економічної співпраці, яке відбулося в Баку за кілька днів до офіційного візиту Януковича.

Тоді в пресі з`явилося повідомлення від прес-служби першого віце-прем`єр-міністра Андрія Клюєва, про те, що завдяки старанній роботі урядів і підписанню Давоського меморандуму створено всю необхідну правову основу для транспортування  азербайджанської нафти для потреб українських НПЗ, а також відкрито нові можливості для експорту цієї нафти на ринки країн східної і Центральної Європи. Але конкретні цифри і об`єми поставок не вказувалися.

Ймовірно, це пов`язано з тим, що на сьогодні частина пропускної спроможності трубопроводу «Одесса-Броди» законтрактована під транспортування в основному нафти для білоруського Мозирського НПЗ. Проте не так давно білоруська влада заявила про продовження до травня-червня планового ремонту НПЗ (завод зупинили в кінці березня). І експерти вже висловлюють думки, що поставки нафти до Білорусі по «Одесса-Броди», вже фактично зірвані, можуть і не поновитися. Як докази на користь цієї версії наводять вкрай недипломатичні висловлювання білоруського президента в Києві. І припускають, що емоційна реакція Олександра Лукашенка, як і штучне затягування ремонту, на НПЗ може бути прикриттям для зриву контракту.

Також, залишається незрозумілим чи здійснюватимуться поставки каспійської нафти, окрім Кременчуцького НПЗ на західноукраїнські НПЗ: ВАТ «НПК-Галичина» і ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття».  

Не вніс ясності щодо того, в яких об`ємах надходитиме каспійська нафта в нафтопровід «Одесса-Броди» і сьогоднішній офіційний візит. Сьогодні цей нафтопровід не завантажений на повну потужність, навіть з урахуванням нафти для Білорусі, хоча в делегації запевняли, що Україна стрімко просувається до його заповнення, а також натякали, що відсутність офіційної інформації не означає відсутності конкретних домовленостей.

Побічно це підтверджує заяву Януковича, який висловився за необхідність продовжити будівництво нафтопроводу  до Балтійського моря. Він повідомив, що це питання обговорювалося під час його зустрічі з Президентом Азербайджану. Відмовившись говорити про деталі, Президент України лише сказав, що «ми працюватимемо над реалізацією цього проекту».

Не більше інформації одержали журналісти і щодо проекту будівництва в Україні LNG-терміналу з прийому скрапленого газу.

Державне агентство з інвестицій і національних проектів України планувало до кінця I кварталу 2011 року оголосити тендер на розробку ТЕО, яке має бути готове до початку IV кварталу. На підставі цього документа передбачається скласти бізнес-план проекту, а в 2012 р. — розпочати будівництво.

На сайті «UA Energy» також розписуються плани агентства щодо того, що перша черга терміналу потужністю 2 млрд куб м газу на рік повинна розпочати роботу вже в 2014 р., надалі передбачається довести цей показник до 5-7 млрд куб м в рік. Швидше за все, сам об`єкт буде розміщений в районі порту "Південний", недалеко від діючого нафтового терміналу. Орієнтовна вартість будівництва складає близько $1.2 млрд.

Під час прес-конференції глав двох держав журналіст УНІАН попросив Президентів конкретизувати, чи є просування в переговорах про транспортування до України азербайджанського скрапленого газу і будівництва на нашій території   LNG-терміналу з його прийому, Алієв пообіцяв, що Азербайджан братиме активну участь у реалізації цього проекту. За його словами, Азербайджан сьогодні активно розвиває свою газову галузь і планує вкласти в неї десятки мільйонів доларів інвестицій. Також він підкреслив, що Азербайджан зацікавлений в диверсифікації постачань газу і у виходах на нові ринки. Але знову ж таки, окрім запевнень - братимемо участь – нічого конкретного сказано не було. Хоча, справедливості ради треба відзначити, що сьогодні хоч і не розкривають карт, але вже обговорюють конкретні механізми реалізації проекту, чого раніше не було.

Дещо більше про те, що зараз відбувається в переговорній сфері з цього питання вдалося почути від глави Державного агентства з інвестицій і національних проектів України Владислава Каськіва. За його словами, Янукович передав Алієву офіційні пропозиції щодо будівництва терміналу з прийому скрапленого газу.

«Ця пропозиція вивчатиметься Азербайджаном найближчим часом. Судячи з настрою цей процес, дуже швидко розвиватиметься», - розповів він журналістам.

Можливо, конкретика є в підписаних в ході візиту Президентами України і Азербайджану трьох офіційних документах (План заходів всебічної співпраці між Україною і Азербайджаном на 2011-2015 роки;  Спільна заява Президентів про подальший розвиток відносин стратегічного партнерства і Протокол Третього засідання Ради Президентів України і Азербайджану), але, на жаль, нічого окрім їх назв пресу про ці документи не повідомили.

Сподіватимемося, що сторони лише перестраховуються, не розкриваючи всіх карт, в усякому разі, українській делегації було надано дійсно теплий прийом, як говорять в Азербайджані «в режимі повного сприяння».

Олена Гітлянська

УНІАН в Google News