Чому Жак Фор ріже правду-матку Януковичу і Грищенку?

Бажання сказати щось неприємне й саркастичне нинішній владі чомусь неодмінно виникає в кожного, хто з нею близько познайомився… Але чому саме Франція?..

Жак Фор

Заяви посла Франції в Україні Жака Фора щодо суду над Юлією Тимошенко вирізняються своєю жорсткістю навіть на тлі тих застережень, які пролунали зі США, Канади, Великої Британії, Іспанії, Німеччини, Польщі. Чи не вперше високопосадовий західний дипломат, посол однієї з найвпливовіших держав Заходу, прямо поставив у залежність укладення ключових угод України з ЄС від перебігу справи Тимошенко та інших лідерів опозиції. Його попередні заяви були критичними, але не торкалися таких конкретних речей.

«Якщо з боку офіційного Києва не буде вжито потрібних заходів, громадська думка Європи може не зрозуміти укладення такої угоди (про політичну асоціацію та зону вільної торгівлі. – Авт.), ніби нічого не сталося й нічого не відбувається», - сказав Жак Фор у інтерв’ю. У перекладі з дипломатичної мови на нормальну, якщо саджатимете лідерів опозиції за надуманими звинуваченнями, буде вам замість асоціації та ЗВТ дірка від бублика.

Це вже трохи згодом, за кілька днів, радник Президента Польщі Роман Кужняр у статті в Gazeta Wyborcza видав схожий месидж: арешт Юлії Тимошенко може зірвати підписання договору про асоціацію України з Європейським Союзом у 2011 році. “Кримінальна справа проти Тимошенко, яка має ознаки переслідування демократичної опозиції, є незрозумілою не лише в багатьох західноєвропейських столицях, а й у Варшаві”, - заявив він.

І хоча офіційна Варшава сподівається на підписання договору про ЗВТ й асоціацію між Україною та ЄС ще цього року, коли Польща головуватиме в Євросоюзі, розвиток ситуації в Києві може зв’язати Польщі руки в цій справі. «Гору можуть взяти аргументи політиків і держав, які негативно ставляться до вступу України у Євросоюз», - написав Кужняр.

Погано прихований відчай, який проглядає у словах впливового польського експерта, можна зрозуміти. Польща вже давно з цілком зрозумілих геополітичних причин відіграє нелегку роль «адвоката України» в Європі. І польським політикам просто боляче дивитися на те, як недолуго-агресивна політика нинішньої української влади руйнує їхні багаторічні зусилля. Якщо слушна нагода головування Польщі в ЄС не буде використана, історія з угодою затягнеться ще на роки. Можливо, довгі.

Інше питання, чому саме посол Франції задав цю тональність і озвучив таку прив’язку. Звичайно, найпростіше було б усе списати на елементарне роздратування немолодого й солідного дипломата, який став мішенню брудних чуток про те, що його відкликають у Францію через критичні репліки на адресу української влади у зв’язку зі справами проти опозиціонерів. У вже згаданому інтерв’ю Жак Фор звинувачує в поширенні цих пліток МЗС України (водночас відомство Грищенка клянеться, що нічим таким не займалося). І пояснює, що відбувається звичайна ротація посла у визначений термін.

Але супердосвідчений дипломат 1947 року народження вже всякого наслухався в житті (наприклад, у бутність послом у Албанії в буремні 1992-1994 рр.) і навряд чи дозволив би собі жорсткі месиджі щодо влади з міркувань особистої помсти. Ні, Жак Фор міг сказати те, що сказав, лише маючи впевненість: це є офіційна позиція Франції.

Власне, він процитував у своєму інтерв’ю слова французького прем’єр-міністра, який перебував у Києві цього року 19 квітня: «Я зауважив президентові України, що в межах зусиль, яких вона докладає для досягнення Угоди про асоціацію з ЄС, надважливо приділяти потрібну увагу посиленню принципів правової держави в Україні. Я думаю, що президент України цілком свідомий цього». М’якше, але теж дуже недвозначно.

Чому ж Франція дозволяє собі такі висловлювання щодо України та її влади?

По-перше, на Францію не поширюється звична фобія інших європейських країн: «Якщо ми надто сильно натиснемо на Януковича, він розвернеться й кинеться в давно розставлені російські обійми».

Францію це не дуже хвилює. Вона сама вже чимало років перебуває в російських обіймах, маючи з-поміж країн Старої Європи чи не найтісніші стосунки з «північним ведмедем». Газ отримують, загадкову російську душу пізнають все глибше... На Рів’єрі основні прибутки – знову-таки від росіян.

А тому офіційна Франція може відверто ретранслювати Банковій месидж, який на думці у всієї Європи: «Будете саджати опозицію – Євросоюзу вам не бачити».

По-друге, Франція нині є чи не головним опонентом ідеї розширення ЄС, а також послідовним супротивником допуску в Європу «чужих» і «зайвих» у будь-якій формі. І недарма там знову набирає силу націонал-радикальний і ксенофобський Національний фронт.

Якщо політкоректна Західна Європа лає Саркозі за депортацію циган, то за недопуск українців у ареал демократії навряд чи матиме якісь претензії. І то – циганські барони свою опозицію по тюрмах не саджають.

По-третє, у Франції немає тут економічних обмежень на політичні месиджі: французький бізнес в Україну заходив дуже мало. А цементна галузь міцно монополізована французами (окреме спасибі мсьє Тігіпкові від «Лафаржу»,) і їх звідти навряд чи хтось посуне.

Тому й дозволяє собі пан Жак Фор різати правду-матку нашим можновладцям. А бажання сказати щось неприємне й саркастичне нашій нинішній владі чомусь неодмінно виникає в кожного, хто з нею більш-менш близько познайомився.

І з якого б то дива? Адже український президент принципово не втручається в перебіг судових процесів… Більш того – «виконає будь-яке рішення суду».

Микола Писарчук