Генсек Ради Європи: Багато країн Ради Європи занепокоєні процесом проти Тимошенко

“Ця стурбованість стосується вибірковості правосуддя в Україні, яке спрямоване тільки проти опозиції... Це питання дуже жорстко висловлювалося на Комітеті Міністрів РЄ”... Інтерв’ю з Ягландом

“Ця стурбованість стосується вибірковості правосуддя в Україні, яке спрямоване тільки проти опозиції... Це питання дуже жорстко висловлювалося на Комітеті Міністрів РЄ”...

16-17 вересня Генеральний Секретар Ради Європи – організації, що об’єднує 47 європейських країн і опікується питаннями захисту прав людини – Торберн Ягланд відвідає Україну. У рамках візиту заплановано його перебування у Києві, а також у Ялті, де він візьме участь у конференції Ялтинської європейської стратегії. Напередодні свого візиту Генсек відповів на запитання УНІАН.

Пане Генеральний Секретар, яка основна мета цього візиту і що би ви хотіли сказати українським партнерам?

Головна мета візиту – започаткувати План дій, враховуючи що Україна головує в Раді Європи (на рівні міністрів закордонних справ. – Ред.). Цей план визначає, як Рада Європи може допомогти Україні в її зусиллях у реформуванні і, зокрема, у сфері юстиції та законодавства.

Якщо ми говоримо про План дій, чи не могли б ви дати трохи більше деталей, скажімо, скільки грошей планується витрати, на якій період, на які цілі?

Розумієте, План дій – це передусім не гроші, а те, як ми можемо використати наші експертизи в реформуванні судової системи, оскільки є потреба, наприклад, у реформуванні Кримінального кодексу, і цей план якраз визначає, які експертизи та експерти можуть бути використані для цього.

Це також може стосувати цілей, заявлених українським головуванням у Раді Європи, зокрема, щодо захисту прав дитини та реформування місцевого самоврядування.

План дій, як відомо, реалізується спільно Радою Європи, Європейським Союзом та Україною. Нещодавно Посол ЄС в Україні, пан Тейшейра, заявив, що ЄС з 2008 року витратив на створення в Україні виборчого кодексу 3,5 млн. євро, однак, коли всі експертизи були завершені, українська влада вирішила відмовитися від напрацьованого проекту й почала створювати новий. У цьому контексті, що необхідно зробити, щоб забезпечити ефективне використання коштів у рамках Плану дій?

Я би хотів ще раз сказати: План дій – це не питання коштів. Передусім це питання участі наших експертів – разом з українською владою... Таким чином, я переконаний, що базуючись на цьому плані, який ми погодили, ми можемо отримати щось дуже позитивне і дуже конструктивне. Й однозначно цей план дасть конкретні результати. Україна не є членом Європейського Союзу, але є членом Ради Європи. І таке членство несе передбачає багато відповідальності, але також дає багато переваг. Саме тому я й переконаний у тому, що цей план дасть позитивні конкретні результати.

Ми згадали про парламентські вибори. Наступні вибори мають відбутися в Україні за рік. Чи обговорюватимете ви це питання з українськими партнерами, зокрема питання виборчого законодавства, системи виборів?

Ні, звичайно, я не говоритиму про деталі й не висловлювати свою думку.

Яна мене, важливо, щоб нове законодавство було схвалено, щоб воно було детально обговорено разом з опозицією в парламенті, аби мати виборчий кодекс, прийнятний для всіх. Найгірша річ у демократії – мати Конституцію чи виборче законодавство, яке не є прийнятним для всіх. Це має бути визнано всіма політичними силами в країні. Думаю, це має бути точкою відліку для процесу реформ, який починається зараз.

Чи рекомендуватиме ви, як мінімум, схвалити новий виборчий кодекс якомога швидше?

Так, звичайно, це буде важливо мати його якомога швидше, щоб усі політичні сили знали, якими будуть правила.

З травня місяця Україна головує в Комітеті Міністрів Ради Європи. Здається, уже зараз можна зробити перші висновки: що вдалося зробити, а що ще має бути зроблено...

Перш за все, мені здається, це дуже важлива річ для України – головувати в Комітеті Міністрів, оскільки це чудова нагода продемонструвати, що Україна – європейська держава. І до останнього часу головування було дуже конструктивним і дуже продуктивним. Той факт, що ми започатковуємо цей План дій, ще раз підтверджує це. І цілі щодо захисту прав дитини та реформування місцевого самоврядування, які поставило перед собою українське головування, – є важливою частиною роботи Ради Європи.

Багато українських та європейських політиків кажуть про погіршення ситуації з демократією в Україні за останні рік-півтора. Чи бачите ви ознаки такого погіршення, і якщо так, то які?

Є ще певні проблеми, які стосуються як того, що ми вже обговорили (маю на увазі виборчий кодекс, кримінальний кодекс, Конституцію), але також тривають скарги на те, що свобода слова перебуває під тиском. Крім цього, зараз є також велике занепокоєння в Європі щодо судового процесу проти Юлії Тимошенко.

Чи плануєте ви порушити питання справи Тимошенко під час зустрічей в Україні?

Торберн Ягланд і Юлія Тимошенко

Оскільки я зустрічаюся з міністром закордонних справ України завтра (14 вересня. – Авт.), а також у Києві в п’ятницю, я продовжу обговорювати це з ним. Я поінформую його про стурбованість, яку я помітив у Комітеті Міністрів і яку висловили ряд країн-членів Ради Європи щодо судового процесу проти Юлії Тимошенко. І ця стурбованість стосується можливої вибірковості правосуддя в Україні. А також поінформую про їхнє очікування на чесний процес. Усе це я передам, бо це було дуже жорстко висловлено на Комітеті Міністрів.

Я так розумію, що ви не можете назвати конкретні країни, які висловлювали таку стурбованість?

Ні, я не називатиму окремих країн, однак це дуже поширена стурбованість серед країн-членів. І ця стурбованість стосується вибіркового правосуддя, яке спрямоване лише проти представників опозиції. Однак, сподіваємося, що судові процеси будуть чесними.

Наступне запитання до вас як до політика з великим досвідом. Як ви знаєте, зараз Україна та ЄС обговорюють нову угоду про асоціацію. Останнім часом думки розділилися: дехто каже, що угоду не варто підписувати, доки Україна не виконуватиме всі демократичні стандарти, інші – навпаки вбачають в угоді можливість впливати на українську владу з метою дотримання демократії. Яка точка зору вам ближча?

Звичайно, це справа України та Європейського Союзу, і я не можу давати будь-яких порад щодо цього. Однак моє бачення завжди полягало в тому, щоб мати якомога кращі зв’язки між націями. Питання реформ та демократичних стандартів в Україні – це тривалий процес, де ми можемо допомагати, у тому числі певним впливом на напрямок цих реформ. Однак у будь-якому разі – це стратегічне питання для ЄС та Україні. Нормально, коли в такій ситуації кожна зі сторін має свій інтерес, який має враховуватися.

Ще одне запитання, яке стосується однієї з небагатьох “білих плям” на мапі Ради Європи, я маю на увазі Білорусь. 6 місяців тому ви казали українським журналістам тут у Страсбурзі, що сподіваєтеся на підтримку України в налагодженні контактів з Мінськом. Чи вдалося Україні під час головування в РЄ допомогти в таких контактах?

Не можу сказати, щоб був певний прогрес у цьому плані, оскільки Україна має такі самі проблеми, як і інші. Це не так просто, навіть сусіду, знайти, що може бути зроблено в такій ситуації.

Зараз, коли Білорусь перебуває в економічній кризі, білоруські очільники вже знову заявляють про готовність співпрацювати з Європою. Чи може така співпраця поновитися хоча б до того рівня, що був до подій 19 грудня 2010 року?

Я не думаю, що нам варто багато думати про минуле. У будь-якому разі я не бачу можливостей негайно повернутися до того, що ми мали, наприклад, коли Білорусь мала статус гостя в Парламентській Асамблеї, тому що багато чого змінилося. І для повернення до цієї ситуації Білорусь, щонайменше, має запровадити мораторій на смертну кару й не виконувати вже оголошені вироки. Можливо, ми вивчимо інші можливості, яким чином наблизити Білорусь до Ради Європи.

Записав Сергій Воропаєв, власкор УНІАН