Дмитро Медведєв зізнався в кримінальному злочині

«Ми Україну годуємо, але в дуже завуальованій формі», - заявив учора президент Російської Федерації студентам-журналістам Московського державного університету...

«Ми Україну годуємо, але в дуже завуальованій формі», - заявив учора президент Російської Федерації студентам-журналістам Московського державного університету.

Зізнатися, прочитавши ці рядки президента Росії, я сторопів, більш того, у моєму серці поселилася тривога. Я уявив, як Дмитро Анатолійович і Володимир Володимирович, разом з урядом і Державною Думою таємно від власного народу прокопали в державному кордоні Росії – України тунель під землею, проклали там залізницю і, як Радянський Союз напередодні війни з фашизмом, женуть ешелони з продовольством у бік Києва.

Причому, як каже президент (а кожне його слово «в граніті відлито») у «завуальованій формі». Я так розумію, на вагонах, ящиках і упаковках написано зовсім інше, що є там, усередині, у реальності. Тобто звичайна, тривіальна контрабанда. На мішку написано «пісок пляжний», а там цукор, на вагоні «добрива», а в ньому повно добірної краснодарської пшениці, на цистернах 60-тонних написано «чисте сибірське повітря», а там нафта й газ газпромівский і Роми Абрамовича.

І все це прямо з рота рідного виробника-селянина вихопила російська влада. Ось така державна конспірологія!

Що й казати, передвиборна риторика завела нинішнього тимчасового господаря Кремля в нетрі високого державного патріотизму й небаченої у світі філантропії. А враховуючи, що його діалог зі студентами розміщено на офіційному сайті президента Росії, фальсифікації, як і суперечки, як казав Остап Бендер, «тут недоречні».

Цинізм сказаного Дмитром Медведєвим у тому, що заявлена тема зі студентами була - «національні відносини в Росії». Тому його провокаційна репліка – це не політична дурість.

Можна, звичайно, пригадати слова англійського класика, що «патріотизм – це релігія скажених», що патріотизм часто переходить в агресивний шовінізм, імперську зарозумілість. Але це називається ескалація війни слів і сенсів, які нам, простим обивателям, нав`язує головний політик Росії. Але чи тільки через нерозуміння чи з якимись нам не відомими цілями та завданнями?

У Росії передвиборні жнива, і на носі парламентські вибори. І знаємо, що Дмитро Медвєдєв і Володимир Путін оголосили про те, що залишаються, не питаючи у виборця, при владі, на чолі держави й уряду, правда, пересівши в крісло одне одного. Ось така демократія по-російськи.

Загальновідомо й давно всім зрозуміло, що під час виборчої кампанії політики кажуть багато всіляких дурниць. Але що заважає їм обговорювати власні проблеми, тим більше зі студентами? Здавалося б, є про що розмовляти кандидатам у президенти і прем`єр-міністри з народом, що обіцяти народу!

Але немає! Краще обдурити виборця. Розповісти про те, що всі проблеми в Росії з маленькими пенсіями, поганою медициною, убогістю освіти, безробіттям «маленького громадянина Росії» мають зовнішню причину – важким ланцюгом висять сусіди (передусім Україна) на добробуті росіян. І президент Дмитро Медвєдєв розповідає небилиці про те, як він годує Україну «в завуальованій формі». Це називається політичний цинізм, брехня державного діяча. Думаю, якби український народ – робітники, селяни, пенсіонери, домогосподарки, студенти – годувалися з рук президента Медвєдєва, то давно б простягнули ноги. Тобто померли б від голодної смерті.

P.S. Нещодавно був у своєї двоюрідної сестри Галини, яка живе сама в селі на Житомирщині. На дворі величезна гора картоплі – 157 мішків. У хліві мукали дві корови, рохкали три великі свині, вищало порося. На току – шість центнерів пшениці, горище забите запасами сіна. По городу мирно ходили кури, індики й гусаки. Каюся, я забув у неї запитати: яким транспортом з Росії все це привезли?

Віктор Тимошенко

УНІАН в Google News