Погана новина з Москви

Сьогодні головна слабкість Росії - це кандидат в президенти Володимир Путін ... Нічні переговори в дрімучих лісах Росії пройшли для офіційного Києва погано і деструктивно...

Сьогодні головна слабкість Росії - це кандидат в президенти Володимир Путін ... Нічні переговори в дрімучих лісах Росії пройшли для офіційного Києва погано і деструктивно ...

Дуже дивно, навіть загадково, детективно. Переговори з першими особами української держави в Росії в дрімучих лісах Підмосков`я традиційно проходять в темряві, ночами. Якісь масонські зустрічі з перевдяганням і розкішною вечерею. Причому для офіційного Києва завжди безрезультатно, невигідно, погано, деструктивно.

З Москви прийшла погана новина. «Газове питання» знову зависло. Угода про ціни, обсяги, транзит російського газу, про яку могли оголосити президенти і мріяли Віктор Федорович і Микола Янович, відкладається на невизначений термін. Нічні переговори між першими чиновниками Росії та України завершилися нічим.

Це означає, що бюджету на новий 2012 рік в Україні не буде, ціни на російський газ залишаться незмінними, а за транзит свого газу Росія буде платити, як і колись, копійки. Ні на які консорціуми з Європою по газовій українській інфраструктурі Кремль не погоджується. Тільки 50 на 50. «Якщо хочете з Європою, віддайте частину своєї частки», - кажуть у Москві.

І взагалі, навіщо було президенту Віктору Януковичу і прем`єр-міністру Миколі Азарову летіти до Москви? Щоб вислухати хамські фрази Володимира Путіна про те, що ви нас дістали, «кров нашу п`єте!». Дізнатися, як сказав Путін, що «Юра» (Бойко - український міністр палива та енергетики) працює зовсім в іншому місці, ніж думав його начальник Азаров? Як прийнято казати, «обмовка за Фрейдом».

Переможні реляції і оптимістична заявана сьогоднішньому засіданні уряду прем`єр-міністра Миколи Азарова про підсумки своєї поїздки до Москви - це особливий політичний цинізм, коли бажане видають за результат, за очевидне. Проти українського прем`єра свідчить пан Міллер, який повідомив журналістам, що «нових угод з Україною щодо газу в цьому році не буде».

Відповідно до формули нині діючого контракту, укладеного в 2009 році, ціна на газ для України сьогодні становить близько $ 550. З урахуванням знижки в $ 100, яку надала Росія в обмін на продовження перебування в Криму Чорноморського флоту, все одно виходить вище середньої ціни на російський газ, наприклад, для Німеччини.

Зрозуміло, що в цих умовах Кремль проігнорує всі пропозиції української сторони і спробує домогтися створення спільних підприємств за участю Газпрому. Тобто, доручення є: контролювати транзит газу через територію Україну, а також легітимувати поставки свого газу на внутрішній український ринок. Це стратегічне завдання Росії - політика, яку на Заході називають «енергетична експансія Москви».

Як казала героїня Островського, «у всякого неподобства повинні бути свої пристойності». Те, що відбувалося в Москві, - це ніякі не переговори. І до економіки вони жодного відношення не мають. Це акт приниження, побиття жебраків і бездомних.

Президент і прем`єр-міністр приїжджають на підписання документа, який готовий до того, щоб стати законом, нормою, правилом, - це аксіома дипломатії. А так лише - поводили «наших» мордою по батареї, посадили на літак і відправили додому!

Отже, новий 2012 рік у відносинах України та Росії знову починається зі скандалу. Дежа вю. Але на відміну від 2009 року, сьогодні Росія натягла ковдру на себе.

Віктор Янукович та Микола Азаров забули, що Росія знаходиться напередодні президентських виборів, і умови Володимиру Путіну зобов`язаний диктувати Київ, а не навпаки.

Без благополуччя Газпрому Путін ніколи президентом Росії не стане, тому що Росія - це і є Газпром. А запевнення української сторони в тому, що «Україна дає гарантії транзиту російського газу до Європи», передчасні і нерозумні, з точки зору національних інтересів України.

Сьогодні не Росія, а Україна повинна диктувати політичні умови тим, хто в Москві знаходиться в стані нестійкості і невизначеності. Авторитет Путіна як лідера нації захитався, враховуючи останні події в Москві.

Слабкість Росії випливає з її «сили». А Володимир Путін напередодні президентських виборів - головна слабкість нинішньої Росії. Ті її позиції, які здаються сильними, насправді найбільш слабкі і вразливі.

Навіть нинішній «співець Газпрому», німецький аналітик російського походження Олександр Рар вимушений констатувати: «Шокує, коли стаєш свідком того, з якою легковажністю російська еліта і суспільство відмовилася від ледь досягнутих ліберальних цінностей в обмін на авторитарну політику наведення порядку».

Добре відомо, що Москва дуже обмежена в можливостях реалізувати природні багатства, що дісталися їй при розділі імперії - колишнього СРСР. Насправді газовидобувна галузь Росії (її головний європейський козир і «національне надбання») дуже вразлива, оскільки її благополуччя повністю залежить від можливості продавати видобутий газ.

Головний на сьогодні і найбільш перспективний, з точки зору розвитку бізнесу, споживач цієї сировини знаходиться в країнах Європейського Союзу. Проте без газотранспортної системи України російський газ перетворюється на товар, який неможливо реалізувати, тобто в щось, що не має господарського застосування.

І ще. Російська влада зуміла сформувати домінуюче в російській громадській думці уявлення про те, що Україна - це «падаюча країна», недружня держава. Зробити з України маріонеткову державу - це не тільки ідеологічна, а й практична мета нинішньої російської бюрократії та спецслужб. Чи пам`ятають про це в Києві на Банківській?

P.S. Ще я подумав, що пройде час, на зміну нинішній владі прийдуть інші і запитають нинішніх небожителів: «А чому ви не підписали договір з Росією напередодні 2012 року? Чому завдали такої величезної шкоди державі? »І ухвалять рішення посадити бідних на нари. І в`язницю спеціальну побудують - для міністрів, прем`єр-міністрів і президентів.

І ще. Переговірників у Москві треба терміново міняти! Тих, хто сьогодні в Москві представляє інтереси українських олігархів, поміняти на тих, хто буде служити (щиро і самовіддано) державі Україна. На переговорах потрібні державники, а не представники української компрадорської буржуазії.

Віктор Тимошенко

Фото УНІАН

УНІАН в Google News