Віхи тижня. Європа відмовила Януковичу, Росія, як завжди, - кинула

Янукович всю провину поклав на ЄС... Апеляційний суд, що відмовив Тимошенко в оскарженні вироку, посилив її позиції... Парламент гарячково прийняв бюджет... 

Янукович всю провину поклав на ЄС... Апеляційний суд, що відмовив Тимошенко в оскарженні вироку, посилив її позиції... Парламент гарячково прийняв бюджет...

Повчання Януковича

Українському президенту довелося відчути на собі, що концентрація влади всередині країни далеко не завжди забезпечує повагу в навколишньому світі. Наприклад, саміт Україна - ЄС, покликаний продемонструвати прихильність офіційного Києва євроінтеграції, виявився майже проваленим. Двогодинна розмова Віктора Федоровича з лідерами Європейського Союзу за зачиненими дверима навряд чи нагадувала світську бесіду. Євросоюз чітко вказав на недоліки в правосудді і загальному демократичному розвитку країни. І угода про асоціацію, яка здатна стати козирем для офіційного Києва, не була навіть парафована.

У Москві, де куди менше говорять про демократію, демонструють зразково-показовий прагматизм в енергетичних питаннях. Цікаво відзначити, як глузливо глава правління Газпрому Олексій Міллер оголосив про небажання робити новорічний подарунок Україні у вигляді нових газових угод після того, як Янукович і Азаров провели в Росії переговори, які виявилися безрезультатними. У Москві давно перестали соромитися імперських інтонацій у спілкуванні з українським керівництвом. Російська сторона не збирається домовлятися, терпляче чекаючи, коли стан економіки України дозволить взяти голими руками і її газотранспортну систему, і стратегічні підприємства, і суверенітет на додачу. Але чи дочекається? У самій Росії з приходом Путіна перспективи вимальовуються не дуже райдужні...

Не варто дивуватися, що Віктор Янукович на підсумковій прес-конференції в Українському домі помітно нервував і перемежовував скарги на високу ціну газу з збуреннями на адресу ЄС, який виявився готовим до співпраці з Газпромом. Віктор Федорович нагадав батька «балуваної Галі», яка так і не зуміла знайти собі підходящого нареченого, коли почав пошук винуватих в масштабах всієї вулиці. Традиційно нервова реакція на запитання про Межигір`я і Юлію Тимошенко незабаром і зовсім зможуть претендувати на статус візитної картки українського президента.

Озирнутися у гніві

Юлії Тимошенко вдалося порушити режим практично повного мовчання і нарешті висловитися про наболілі політичних питаннях. Вийшло ефектно... Обурення відеозйомкою в тюремній санчастині зрозуміле, а ось поради з облаштування опозиції виглядають дещо відірваними від реальності. Об`єднати противників режиму Януковича на основі нейтральної партії і умовити очолити цю збірну солянку особистість масштабу Ліни Костенко - завдання майже непідйомне. Схоже, Юлія Володимирівна ніяк не визначиться, кому довірити «сердечний» партійний штурвал: Євгенія Тимошенко-Карр від перспективи вести «Батьківщину» на парламентські вибори відмовляється, а колишня «вірна рука» Олександр Турчинов не тягне на роль лідера.

«Принциповий» апеляційний суд, який залишив у силі вирок Печерського суду, дає Юлії Володимирівні підстави розраховувати тільки на президентську амністію. Її особиста популярність повільно зростає...

Щоправда, Віктор Федорович поспішати не стане - відносини з ЄС і без того зіпсовані, а «Батьківщина» поки не розвалилася. Серйозний крок до її розпаду зробила Наталія Королевська, яка очолила УСДП в кінці минулого тижня. Хоча Наталія Юріївна стверджує, що докладе всіх зусиль для звільнення Тимошенко, політичні експерти трактують її прихід до керівництва партії інакше. УСДП може стати центром тяжіння для «знедолених» бютівців, які не бачать для себе перспективи під прапорами Турчинова - Тимошенко.

Час жити згідно доходів

Як не старалися законодавці забезпечити якісний бюджетний процес, ще у вересні почавши розгляд проекту кошторису доходів і витрат держави, нездатність уряду і президента домовитися з Росією про нову ціну на газ змусила Верховну Раду діяти за принципом «хапай мішки - вокзал відходить». Настільки оперативного затвердження головного фінансового документа країни важко й пригадати. Втім, нічого дивного немає: з одного боку, у багатьох парламентаріїв горіли новорічні путівки, з іншого - особливо ділити в бюджеті-2012 нічого, там все вже встигли перерозподілити до внесення документа на затвердження парламентом. Обіцянка Миколи Азарова не дозволити поставити Україну на коліна може сподобатися тільки вузькому прошарку оптимістів: мільйони реалістів і песимістів знають, що наша економіка чекає можливого удару світової кризи лежачи, щоб хоч якось пом`якшити удар.

Мабуть, розуміє всю складність ситуації і Віктор Янукович, який назвав своїм досягненням збереження стабільності в Україні. Куратором стабільності поки залишається пенсіонер-мільйонер Микола Азаров, а інші мультимільйонери, з числа його підлеглих по Кабміну, продовжать неформальний кастинг на право оголосити про відхід Миколи Яновича на заслужений відпочинок.

Євген Магда, Оксана Охрімчук

УНІАН в Google News