Чи врятує армію міцна рука міністра Саламатіна?

Він не виправдав надій на його менеджерські здібності ... Його поведінка характеризує не міністра, а владу... У чому «мужність і відвага» забіяки з ПР?

Учора колишній казахстанський шахтар, колишній росіянин, який прибув в Україну 1999 року і так вдало зайнявся політикою, що вже в 2006-му, а потім і в 2007 році став нардепом від ПР, парламентський рекордсмен за кількістю завданих своїм опонентам стусанів, переломів і синців, зять колишнього віце-прем`єра Російської Федерації Олега Сосковця, голова «Укроборонпрому» Дмитро Саламатін призначений міністром оборони України.

«Він - чисто людина президента, тому його призначили», - поспішив висловитися хтось із політологів. Політологи не уточнювали, що вони мали на увазі під фразою «людина президента»: манеру, в якій керівник оборонного відомства веде діалог з опонентами, чи особисту відданість першій особі. Про всяк випадок ніхто не став заглиблюватися в тему, ймовірно, пам`ятаючи, що «мужність і відвага» колишнього задираки з Укрспецекспорту були винагороджені ще однією людиною президента, екс-міністром внутрішніх справ Анатолієм Могильовим, який відзначив чесноти збройового чиновника іменною вогнепальною зброєю - пістолетом "Форт ". Такі нагороди тільки підвищують мужність і відвагу будь-якого власника з Партії регіонів.

Чим примітний новий міністр оборони? Згадувати його активну участь в період ратифікації Харківських угод (це коли парламент ухвалив здачу на 25 років Севастополя) було б банальністю. Те, як голова Укрспецекспорту і паралельно депутат-сумісник, який до цього не тішив парламент ні присутністю на засіданнях, ні законопроектами, проривав блокаду президії, викладено багато разів і медиками постраждалих, і журналістами. Півроку потому Саламатін знову розбушувався в парламенті, що послужило приводом для публічної пропозиції бютівця Володимира Бондаренка перевірити Саламатіна на предмет садизму...

Але за тринадцять років своєї життєдіяльності на території Україні Саламатін залишив політичний слід не тільки на обличчях і носах своїх супротивників. Він запам`ятався службовцям Укрспецекспорту, наприклад, тим, що заборонив ходити на адміністративний поверх цього відомства людям, які мають посаду нижче голови департаменту. Самі подумайте, навіщо ділити царський туалет з якимось клерком... Документоборот це ускладнило капітально: чиновникам рангом нижче на цей адміністративний поверх замовляли перепустку (так звану «візу»).

Ще запам`ятався тим, що наказав спорудити великий кований паркан. Нібито це рішення було прийнято після того, як одного разу хтось необачно зайняв його місце на автостоянці. Саме за пана Саламатіна мало не був зірваний контракт на поставку військової техніки до Іраку. Але прес-служба звинуватила у зриві неточність попередників, які укладали контракт, і сказала, що відомство докладе всіх зусиль для виконання.

Натомість за Саламатіна (або під нього?) в кінці 2010 року була створена структура «Укроборонпром». Цей концерн був створений "з метою підвищити ефективність функціонування державних підприємств, які здійснюють господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової та спеціальної техніки і боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами".

До складу концерну увійшли сім підприємств, що відають експортом та імпортом продукції і послуг військового та спеціального призначення. Два роки на посаді торговця зброєю в такій закритій структурі не дають широкої бази для експертних оцінок. І все ж ми попросили військових експертів оцінити перспективи такого призначення для армії і військової галузі.

Валентин Бадрак, Центр дослідження армії, конверсії та роззброєння:

ВІН НЕ ВИПРАВДАВ НАДІЙ НА ЙОГО МЕНЕДЖЕРСЬКІ ЗДІБНОСТІ

Кадрові призначення останніх двох років важко назвати логічними. І призначення міністра оборони не виняток. Хотів би звернути увагу на його попередню діяльність на посаді керівника створеного при ньому концерну «Укроборонпром». Ця структура була покликана виконувати не тільки завдання збройового експорту. На неї покладалися надії щодо підвищення обороноздатності країни і налагодження управління й координації підприємств у всьому оборонному секторі. І щодо виконання двох останніх функцій Укроборнпром виявився нездатними. За час існування не було хоч скількись помітних ініціатив, пов`язаних з розвитком обороноздатності або з питаннями управління оборонної промисловістю. Саламатін не виправдав надій на його високі менеджерські здібності.

Нагадаю, що оборонна промисловість розкидана по трьох відомствах: щось у Міністерстві оборони, щось у Державному космічному агентстві, а щось у Укроборонпромі. Можливо, призначення Саламатіна пов`язане з подальшим посиленням статусу людини, яка візьметься за вирішення завдань. Не виключаю, що компетенцією нового міністра стане і військово-технічня співпраця та управління оборонною промисловістю. Ця модель дуже схожа з російською.

При цьому я не пов`язую з цим призначення ймовірність швидких і якісних реформ в армії. Причини не лише в особистості Саламатіна. У держави немає ресурсів, армія внаслідок нефінансування перебуває в жорстокому глухому куті. А всі проекти переозброєння нині - довгобуд, за винятком проекту модернізації вертольота Мі-24. Ще в 2010-му мала з`явитися модернізована машина. Але вона не з`явилася. Проблема обороноздатності і модернізації армії проблема №1. Успішність реформ залежить від політичної волі президента і прем`єра, від того, наскільки є сильним бажання вивести армію з кризи.

При цьому відомо, що Дмитро Саламатін здійснював вчинки, несумісні зі статусом чиновника. Але це стало поганою українською традицією. Задля справедливості нагадаю, що і Луценко на посаді міністра внутрішніх справ здійснював подібні неприпустимі вчинки.

Микола Сунгуровський, директор військових програм центру Разумкова:

ЙОГО ПОВЕДІНКА - ЦЕ НЕ ХАРАКТЕРИСТИКА МІНІСТРА, ЦЕ ХАРАКТЕРИСТИКА ВЛАДИ

Якщо говорити про нове призначення, то Збройним Силам воно, швидше за все, не допоможе. А окремим групам, які сприяли призначенню, допоможе напевно.

На посаді глави Укроборонпрому Саламатін нічим себе особливо не виявив. Ніяких проривних ідей не висловив, ніяких помітних дій не було. Із спілкування з працівниками відомства знаю, що справи там ішли геть погано. Коли призначали Саламатіна, у мене були сподівання, що він добрий кризовий менеджер. Хоча я точно розумів, що він не стратегічний менеджер. Але мої сподівання не виправдалися. Те, як він поводиться з опонентами, - це характеристика не міністра, це характеристика влади або навіть країни. У нормальній країні така поведінка вважалося б несумісною з посадою урядовця.

При цьому не варто тиражувати думку, що біди армії у відсутності грошей. Біди в армії через поганий менеджмент. Людина з системним мисленням і моральними основами заробить для армії і авторитет, і кошти. Це те, що я називають стратегічним менеджером.

Утім, стратегічного менеджера немає не тільки в армії, його в державі немає.

Маша Міщенко

УНІАН в Google News