Партія регіонів точить зуб на Порошенка?

Що такого мав зробити міністр економічного розвитку, перебуваючи на посаді лише 30 днів, щоб отримати «запрошення» на розбірки в штаб регіоналів?

23 квітня, рівно через місяць після підписання указу Януковича про призначення Петра Порошенка на посаду міністра економічного розвитку, той відвідав спільне засідання політради та фракції Партії регіонів.

Подія набула розголосу. Одне із впливових видань одразу ж “виписало” Порошенку квиток Партії регіонів, пов’язавши його візит на партзібрання зі вступом до партії блакитно-білих.

Після цього з’явилася реакція самого міністра. Як пояснив Порошенко, його поява на засіданні фракції “регіоналів” – просте спілкування урядовця із законотворцями. Мовляв, міністр має підтримувати контакт з усіма фракціями парламенту для забезпечення підтримки важливих економічних реформ у парламенті.

Але ні одне, ні друге пояснення не проливає світло на присутність Порошенка на внутрішньопартійному засіданні партії влади.

Порошенка банально викликали на килим… Цю інформацію паралельно підтвердили і в Кабінеті Міністрів, і в апараті фракції Партії регіонів. Причому виклику Порошенка передувала істерика, на тему «он зарвался», яку закатали депутати від ПР у Секретаріаті фракції “Регіонів” на вулиці Садовій.

Що такого мав зробити міністр, перебуваючи на посаді лишень 30 днів, щоб отримати «запрошення» на розбірки в штаб “регіоналів”?

Народне прислів’я про Держзакупівлі: тому дав, тому дав, а тому голівку скрутив

Петро Порошенко, Микола Азаров

Жартують, що корпоративною піснею українських бюрократів, пов’язаних із тендерами, стала легендарна пісня Елвіса Преслі “Лав мі, тендер” (Love me tender). За офіційними зізнаннями чиновників, під час держзакупівель у рік з бюджету вимивається 8 мільярдів гривень. Незалежні експерти кажуть, що при 100 мільярдах гривень у рік, які витрачаються на держзакупівлі, 40-50% коштів осідає в кишенях чиновників, а це близько 50 млрд. гривень.

І якщо Петро Олексійович думав, що йому вдасться за 30 днів зупинити маховик зловживань під час держзакупівель, то одне з двох: або він дуже наївний, абу дуже сміливий.

Порошенко одразу боляче вдарив по донецьких. Перший крок – звільнення Вадима Копилова з посади свого заступника. Людини Азарова. Він, після відставки Хорошковського і впритул до призначення Порошенка, курував держзакупівлями в міністерстві. Копилов – персонаж цікавий та веселий. Масової публічності він набув, практично оголосивши Україні дефолт. Заява Копилова про те, що Україна веде перемовини з МВФ про реструктуризацію боргів, призвела до пониження прогнозу України до «негативного» рейтинговим агентством S&P. Після чого за одну ніч вартість кредитно-дефолтних свопів підскочила на 30 базових пунктів.

Що відповідно зумовило зростання відсотків на облігації і коштувало Україні недешево.

Відсторонивши від держзакупівель людину Азарова, Порошенко зробив ще один небезпечний крок. Заявив про необхідність відкликання з парламенту ухваленого в першому читанні закону №9634.

Щоб не вдаватися в довгий аналіз – головний сенс змін зводиться до того, що з-під дії закону про держзакупівлі виводяться всі підприємства, а саме: державні, комунальні, казенні підприємства, госптовариства з держчасткою понад 50%.

Можна уявити, скільки зусиль доклали добре відомі парламентські «тендерні експерти» для того, щоб протягнути цей закон у першому читанні. І подейкують, що ці «зусилля» були далеко не морально-психологічні.

Кажуть, що після цих кроків приймальня фракції ПР нагадувала Смольний 1917 року.

Вагони роздору

Петро Порошенко

Наступний крок Порошенка, який впритул наблизив його до візиту на вищезгадане засідання політради Партії регіонів, – озвучення на урядовому засіданні висновків комісії, яка досліджувала причини зростання вартості вантажних перевезень залізничним транспортом на 30-50%.

Дані, наведені Порошенком, шокували навіть прем’єр-міністра. Виявилося, що практично весь парк залізничних вагонів в Україні передано шістьом посередницьким структурам. А держскарбниця недорахувалася більш як півтора мільярда гривень.

Перед доповіддю на уряді Порошенко провів зустріч із керівниками підприємств-вантажовласників. Під час неї він публічно заявив, що причиною зростання вартості стало залучення до організації перевезень приватних експедиторських компаній, які застосовують у розрахунках додатковий підвищувальний коефіцієнт 1,3 і стягують плату за експедиторські послуги.

Ну а хто в нас займається реформуванням інфраструктурної галузі? Правильно, міністр інфраструктури Борис Колесніков.

Напруги між двома важковаговиками додали дискусійні питання повноважень у зв’язку з ліквідацією Мінпромполітики. Зокрема щодо проведення експертизи й погодження проектів державного значення в промисловості.

Після такого нахабства новопризначеного міністра на Смольний перетворилася вже приймальня Адміністрації президента.

Третій дзвінок

Остаточно краплею стала поки що не публічна, але озвучена на урядовому рівні проблема щодо заниження мінімальної добавленої вартості на продукцію, яка йде на експорт. Передусім це стосується металургії. Кажуть, цього разу на Смольний перетворилися кабінети на Банковій та Садовій одночасно. А самому Порошенку передавати «привіти» і питання типу «тебе больше всех надо?» люди з першої десятки українського «Форбса».

Петро Порошенко та Микола Присяжнюк

Ще один подразник для груп впливу всередині Партії регіонів – активність Порошенка в міжнародному напрямку. Успішні міждержавні перемовини з російською стороною щодо зняття заборони на експорт українського сиру до Російської Федерації поставили під сумнів професійну придатність міністра закордонних справ Грищенка й міністра агарної політики та продовольства Миколи Присяжнюка, які безуспішно намагалися розв’язати цю проблему практично півроку. Останнього взагалі відмовилися приймати в Москві.

Сукупність усіх цих фактів і привела Порошенка на килим до політради Партії регіонів. І наразі не зрозуміло, чи це просто випускання пару, чи серйозне попередження міністрові економіки. Але те, що Порошенко перетворився для розрізнених і ворогуючих груп впливу всередині донецьких на спільного ворога, уже не викликає сумніву, здається, ні в кого.

Валерій Димов, директор центру «Форум», спеціально для УНІАН

УНІАН в Google News