Як зазначається, «за його вказівкою представники ДАІ попереджають перевізників про позбавлення ліцензій, а очільників районних організації ВО «Свобода» на Черкащині викликають на «співбесіди» до міліції та повідомляють, що перешкоджатимуть руху автотранспорту до Холодного Яру».
«Голова Черкаської ОДА довго вагався, яку ж тактику йому вибрати – з одного боку, мовби не годиться зривати вшанування на честь Гетьмана України Богдана Хмельницького, козацьких отаманів Максима Залізняка та Василя Чучупаки, але з іншого боку – цей захід проводить опозиція, та ще й на території, за яку він відповідає перед Партією регіонів. Тож С.Тулуб ухвалив, на його думку, соломонове рішення – дав добро на участь у заходах керівникам Чигиринського району, на території якого відбудеться народне свято, але наказав керівникам інших районів Черкащини за допомогою міліції не допускати автобуси з українськими паломниками до Холодного Яру», – повідомив організатор вшанувань, очільник Історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль.
На співбесіди в міліцію викликають керівників українських організації. Зокрема, в Кам’янці до міліції запросили керівника місцевої «Свободи» Сергія Воронова та отамана місцевої козацької організації Олександра Зайцева.
Міліція здійснює тиск не тільки на тих, хто хоче взяти участь у вшануваннях борців за волю України, а й на автоперевізників. Так, свободівці різних районів Черкащини отримали низку відмов від приватних перевізників, «яких залякала черкаська влада».
«Міліція попередила, що блокуватиме рух, принаймні на дорозі до Грушківки, через яку планують добиратися паломники. Тож, просимо учасників свята, яке влада прагне зіпсувати, фіксувати на камери та фотоапарати всі спроби офіційних осіб перешкоджати вільному волевиявленню громадян», – закликає Р.Коваль.
На цю тему: У Холодному Яру увічнять селян, які боролись із більшовиками
*** 20–21 квітня 2013 року у Чигиринському районі відбудуться вшанування борців за волю України різних епох – Гетьмана України Богдана Хмельницького, керівника гайдамацького повстання 1768 року Максима Залізняка та отамана полку гайдамаків Холодного Яру Василя Чучупака. Гостей прийматимуть села Медведівка, Івківці, Мельники та хутір Буда.
У 30-х роках XVIII століття в Холодному Яру була організована Холодноярська Січ. Цей ліс на десятки років став головною базою гайдамаків. У тридцяті роки їх очолювали Верлан, Матвій Грива та Іван Жила, в 40-х роках Гнат Голий, Г. Похилий, Семен Неживий.
В історію Холодний Яр ввійшов також гайдамацькою Коліївщиною 1768 року на чолі із запорізьким козаком Максимом Залізняком і сотником Іваном Гонтою. Тут почалося найбільше повстання проти польської шляхти.
У 1918 році на Чигиринщині з центром у Холодному Яру діяли загони, які боролися проти денікінців (революційний комітет «Чигиринська республіка» під проводом Свирида Коцура), і повстанські загони прихильників УНР, що вели боротьбу проти радянської влади. Повстанські загони Холодного Яру оперували на відтинку Черкаси — Чигирин — Знам'янка — Дніпро, їхнім осередком був Мотронинський монастир, а командував ними вчитель із села Мельники отаман Василь Чучупака. Серед повстанців Холодного Яру, які нараховували кілька тисяч, крім селян з навколишніх сіл, були і вояки з Кубані (отаман Федір Уваров), Київщини і Галичини.
У 1920-22 роках у Холодному Яру діяли повстанські загони отаманів Завгороднього, Петренка, Хмари, Ламайярмо, Нагірного, Деркача та інших. Відстоюючи незалежну Україну, організувавши за козацьким принципом повстанські загони під керівництвом отаманів, холодноярці під гаслом «Воля України — або смерть» з 1918 по 1922 роки утримували незалежність самопроголошеної Холодноярської Республіки.
