Борис Колесников: Я відправлю за ґрати тих, хто свого часу відправив туди мене…

Один з найміцніших представників Донецького регіону, успішний менеджер, колишній голова облради, народний депутат після "незручного" запитання, розвернувся й пішов геть, супроводжуючи це фразою: «Ладно, усе…» 

Сьогодні я набула цікавого досвіду спілкування з Борисом Вікторовичем Колесниковим. Один з найміцніших представників Донецького регіону, успішний менеджер, колишній глава облради, народний депутат України після чергового запитання, яке йому, мабуть, не сподобалося, розвернувся й пішов геть, супроводжуючи це фразою: «Ладно, все…» 

Утримаюся від коментарів. Скажу лише, що вміння спілкуватися з пресою - це частина загальної політичної культури…

Нижче подаємо частину нашої розмови...

Борисе Вікторовичу, коли Лобановського запитували, чому збірна України програла Німеччині, він відповідав: тому що Україна була слабкішою. Скажіть як футбольний експерт: у нас був шанс розпочати чемпіонат з меншою ганьбою?

Футбол – річ непередбачувана. Я думаю, що ми могли стартувати сильніше. І тренерський штаб повинен проаналізувати все, що відбулося, щоб до наступної гри зробити відповідні висновки.

В Україні всі великі підприємці, які стали політиками або які ними ще не стали, мають історію становлення свого бізнесу. Впливові в країні люди свого часу дуже детально розказували про те, як вони виводили з підпілля цеховиків або привозили з Китаю електроніку. А про Вас відомо не багато…

Я вже розказував про це…

Ви відповідали на це запитання одним-двома рядками. І тим самим давали можливість журналістам писати про цей Ваш період дуже різне…

Наприклад?

Наприклад, як бритоголові хлопці завойовували центральні ринки для Вашої продукції…

Я цього не читав. Я розказував, що за часів Радянського Союзу ми працювали з Союзплодімпортом, і перший бізнес був поставлений на імпорті цитрусових з Туреччини, Греції.

Ви займалися цим особисто?

Так, ми літали до Туреччини, Греції, Італії, Іспанії, укладали контракти, отримували продукцію. Тоді це було і тяжче, і легше.

А як Ви перейшли до кондитерського бізнесу?

Ми знали ринок. Що стосується кондитерського бізнесу… Тоді існувало багато давальницьких схем. І в результаті однієї з таких схем ми одержали великий обсяг цукру. І тут ми майже стихійно спрямували погляд на кондитерську промисловість. У нас були великі обсяги цукру, залишки продати через мережу було неможливо, тому ми звернулися до київської кондитерської фабрики. Це був 1992 рік, грошей тоді ні в кого не було,  і ми цукор поміняли, здається, на печиво…

Отже, Ви придбали першу партію печива, яка розійшлася в Донецьку?

Так. Потім орендували декілька ліній у Донецьку, потім у 1997 році купили власну фабрику, потім побудували вже дві нові, потім купили в Росії. Становлення йшло не так уже швидко. До 1998 року я всім займався сам. Вивчав ринок, у той час більше купували карамель, зараз більше купують шоколад, і кондитерів-професіоналів це радує. Кондитерові приємніше зробити складніший виріб.

Олена Бондаренко, народний депутат, колишній прес-секретар облради, зараз медіа-координатор фракції партія Регіонів, присутня на інтерв`ю, каже:

Борисе Вікторовичу, не скромничайте, Ви ж колись самі рецепти надиктовували…

Так, але зараз мене чекає Віктор Федорович (Янукович. – Автор )…

Колесников відлучився на декілька хвилин, далі ми продовжили розмову.

Борисе Вікторовичу, як Ви згадуєте період керівництва облрадою…

Нашому скликанню дуже багато що вдалося. Ми ще у 2000 році написали законопроект з прибуткового податку, який згодом був прийнятий і який «обілив» зарплати в України. Ми створили авіакомпанію «Донбасаеро» і розвинули її…

Про донецький регіон і його еліту розповідають багато чого, зокрема про могутній нелегальний бізнес… Ваш арешт намагалися якось пояснити участю в такому бізнесі…

Нехай назвуть і покажуть, якими видами нелегального бізнесу я займався! Влада показала, що Луценко – шахрай, який заради свого крісла пішов на фальсифікацію кримінальної справи. І де далі докази? Де відірвані ноги? Де шахраї-потерпілі, яких зараз судитимуть як здирників, котрі за допомогою Луценка, Москаля і Корнича намагалися отримати (нерозбірливо. - Автор )? Людей катували…

7 травня прокуратура закрила справу проти Щучкіна, і зараз Щучкін подаватиме до суду, щоб притягати Луценка до кримінальної відповідальності. Де факти? Це дешевий популізм, який не прикрашає жодну владу - ні синьо-білу, ні помаранчеву.

А хіба міністрові внутрішніх справ не довелося посилати літак до Донецька, щоб урятувати свідків?

Є квитки, підшиті до справи. Не було ніякого чартеру (тобто працівники міліції були відправлені до Донецька рейсовим літаком. – Автор ) . Крім того, що його величність Юрій Луценко власною персоною прилетів у Донецьк, зробив піар-шоу. Луценко відповідатиме за кожною статтею кримінального кодексу, який він порушив неодноразово.

Ви по-своєму могли б бути йому вдячні за паблісіті…

Ні, я йому не вдячний. Мені соромно за нього і за Україну, що таких поганих папуг тримають міністрами внутрішніх справ.

А як Ви згадуєте час, проведений у СІЗО? Пам`ятайте в`язня часів Кучми - керівника банку “Слов`янський” Фельдмана? Він виявив себе в СІЗО як дуже мужня людина, став там просто легендою: читав книжки, робив фізичні вправи…

Книжки я читав, спортом не займався, тому що не дали. Усе нормально було…

А як проходив день у в`язниці?..

Ну, це треба читати справу.

Але ж Ви пам`ятаєте?

Я не хочу про це розповідати, я хочу відправити туди всіх, хто мене відправив.

Ви раніше говорили про міністра стриманіше, гадаючи, що його підставили…

Я ніколи про нього стримано не говорив. Я завжди казав, що Луценко, Москаль, Корнич і Шокін з прокуратури - це організоване злочинне угрупування. Наявні всі ознаки злочину, є ті, хто фабрикував документи, ті, хто катував свідків, хто надавав підтримку уявним потерпілим. Я завжди говорив про Луценка жорстко.

Претензій до керівництва в`язниці у мене немає. Усе було нормально, наскільки це можливо…

Чи дотримувалося в СІЗО…

Ладно, все…

На жаль, на цьому наше інтерв`ю закінчилося.

Довідка. Борис Колесників, народний депутат України, колишній голова Донецької обласної ради, вважається неформальним керівником фракції «Регіони України». Народився 25 жовтня 1962 року в Маріуполі, закінчив  Донецьку державну академію управління, економіст-менеджер. У 1991 - 1997 роках – генеральний директор торговельої компанії «Південь». З 1997 року – гендиректор виробничого об`єднання «Київ-Конті», з 1998-го – віце-президент ФК «Шахтар» і депутат облради, з 2001-го – голова облради, у квітні 2002 року знову обраний головою Донецької облради. Під час Помаранчевої революції був одним з активних учасників з`їзду «біло-блакитних» у Сєверодонецьку. У квітні  2005 року був допитаний Генпрокуратурою у справі щодо посягання на територіальну цілісність України, а після цього затриманий за підозрою у здирництві. У серпні цього ж року звільнений з-під варти. До Верховної Ради пройшов за партійним списком партії Регіонів.

Лана Самохвалова

УНІАН в Google News