В ГПУ заявляють, що заочного розслідування щодо Сергія Клюєва не було

У відомстві запевняють, що ніяких звернень щодо додаткових матеріалів від європейських структур щодо Клюєва не надходило.

Заочного розслідування щодо народного депутата України Сергія Клюєва не було.

Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив начальник Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України Євген Пікалов на засіданні Комітету Верховної Ради у закордонних справах.

«Заочне розслідування щодо Сергія Клюєва, за моїми відомостями, не було», - сказав він.

Народний депутат України Світлана Заліщук (фракція «БПП») зазначила, що «сьогодні послами ЄС вже ухвалено рішення, і це рішення мають підтвердити міністри, але все одно чекати на інше рішення не доводиться, тому ми можемо говорити по суті сьогодні про факт зняття санкцій і розмороження активів» Сергія Клюєва.

Вона підкреслила, що «були санкційні списки щодо 22 осіб з оточення колишнього президента Віктора Януковича».

За словами Заліщук, «за ці кілька років було знято санкції з 8 осіб».

«За останній рік було знято (санкції – УНІАН) з двох ключових людей, найближчих до Януковича – Юрія Іванющенка і Сергія Клюєва, який був реальним власником ТОВ «Танталіт», а відповідно, «Межигір’я», - наголосила вона.

Читайте такожПосли ЄС погодили продовження санкцій проти "сім'ї Януковича", але у списку не знайшли Лукаш і Клюєва

У відповідь Пікалов заявив, що «орган досудового розслідування вважає, що підозра Клюєву є обгрунтованою».

Він запевнив, що ніяких звернень щодо додаткових матеріалів від європейських структур щодо Клюєва не надходило.

Пікалов повідомив, що рішення Європейського суду справедливості щодо Клюєва не стосувалося того, що в його діях є ознаки злочину, а Євросуд досліджував виключно обгрунтованість дій інституцій ЄС, а саме Ради ЄС, яка ухвалювала рішення щодо продовження дії санкцій відносно Клюєва.

За його словами, суд дійшов висновку, що в 2015 і 2016 роках рішення Ради ЄС були обрунтованими, а в 2017 році Рада ЄС недостатньо дослідила розбіжності у позиціях сторони та обвинувачення.

Представник Генпрокуратури стверджує, що «в жодному випадку несвоєчасного чи неповного інформування сторони ЄС з нашого боку не було».