У часи спікерства у парламенті четвертого скликання Володимир Михайлович навіть Різдво зустрічав у Москві. Сьогодні він вчинив майже так само. Литвин вирішив зайти з козирів...
Свій перший закордонний візит у віднайденій спікерській якості Володимир Литвин здійснює до Москви. 28-29 грудня голова Верховної Ради на чолі делегації з представників всіх фракцій проводить переговори з політичним керівництвом Росії.
Їх у нього чимало – з головами палат Федеральних Зборів Борисом Гризловим і Сергієм Міроновим він знайомий давно, власне, як і з Володимиром Путіним. Роки перебування у статусі найближчої довіреної особи Леоніда Кучми і подальше чотирирічне спікерство дозволили Володимирові Литвину якщо не перейти на «ти», то гарантувати йому спілкування в Москві без перекладача. До того ж у чутливих для Кремля питаннях другої державної мови в Україні і вступу нашої країни до НАТО спікер Верховної Ради займає зважену позицію. Оперативно організований візит свідчить, що Володимира Михайловича в російській столиці чекають не лише для того, щоб голосно покартати за відсутність прогресу в справі підписання контракту про постачання газу до України. Хоча не виключено, що Литвину доведеться виступати в ролі громовідводу для спалахів кремлівського гніву.
Сьогодні інтереси Росії в Україні достатньо зрозумілі. Москві вдалося добитися помітного охолодження європейських країн по відношенню до Києва, і тепер залишається розіграти другий акт комбінації з неквапливого приручення України. Для цього, до речі, можна і ціною газу на деякий час пожертвувати. Приїзд Володимира Литвина виглядає своєчасним, наче під замовлення. Не секрет, що у нинішньої російської влади відносини з Віктором Ющенком не складаються, і позитивних тенденцій не видно. Віктор Андрійович викликає у Кремля стійке роздратування, яке навіть не намагаються приховувати. Спроби Юлії Тимошенко зачарувати кремлівських жителів розбилися об неготовність українського прем`єра тримати дане енергетичне слово. Та й загравання лідера БЮТ із Західною Європою не до смаку ревнивому до своїх протеже Кремлю. Віктор Янукович постійно розчаровує російських партнерів своєю нездатністю добиватися публічно заявлених цілей. Є і ще один нюанс: претензії Росії на статус наддержави не дозволяють їй робити ставку виключно на маргінальних політиків в Україні.
Литвин прибув до Москви з непоганим політичним багажем. Він став спікером парламенту і неформальним лідером парламентської більшості, яку неможливо назвати пропрезидентською. Його заяви про недоцільність імпічменту президента Ющенка не можуть приховати напруги у відносинах між Верховною Радою і президентським секретаріатом. Тому для російського керівництва сьогодні в будівлі під куполом на Грушевського кожна дрібниця може стати в пригоді. На тлі обкатаних закликів деполітизувати роботу законодавців Володимир Литвин здатний згладити і нейтралізувати як мовне, так і натівське питання, а мовчання в цьому напрямі, безумовно, порадує його російських візаві.
Є і ще один нюанс – на неформальному конкурсі політичної краси і інвестиційної привабливості акції Литвина незмінно високі завдяки непоганій підготовці і відомій гнучкості. І хай попадання в спікерське крісло не є чистою заслугою Володимира Михайловича, викорчувати його звідти буде непросто. У Москві, власне, можуть і не знати, що парламентська президія – невдалий плацдарм для старту президентської кампанії, зате здатні оцінити спритність і уміння шукати компроміси у виконанні голови Верховної Ради. Втім, навіть якщо російські політики будуть упевнені, що вони грають Литвином, той постарається використати їх підтримку задля реалізації власних інтересів. Принаймні, необхідний досвід у нього вже є.
Євген Магда