Три найближчі суди для уряду Януковича

Невдовзі МВФ розпочне  переговори про відновлення програми з Україною. Перегори будуть завершені успішно, якщо на перешкоді не стануть тривожні сигнали про згортання демократії...

В уряду Януковича – Азарова зовні все складається добре. Кадрова контрреволюція набирає обертів, президент у кремлівському стилі приймає за приставним столиком чолобитні від своїх підлеглих і дає їм імперативні настанови, а західні інвестори, не в силах протистояти стадному інстинктові, наввипередки волають: «Купуй українське!» – себто українські єврооблігації. Вийди завтра Мінфін на зовнішні ринки – черга бажаючих придбати українські папери, які ще вчора котирувалися на рівні «сміттєвих», виструнчиться від Лондона до Сан-Франциско. Можна навіть заощадити на відрядженні, адже не буде особливої потреби влаштовувати традиційні роуд-шоу, щоб привабити потенційних інвесторів.

Від «купуй» до «спродуй українське» – один крок

Триває медовий місяць взаємин між новою українською адміністрацією та Заходом, під час якого запевнення в рішучості проводити реформи від Тігіпка та Акімової ще захищені від інфляції. Пільговий період завершиться перед Великоднем комюніке місії МВФ, яка на той час має закінчити переговори про відновлення програми з Україною. Якщо, звісно, на перешкоді не стануть тривожні повідомлення в світових ЗМІ про спроби тиснути на свободу слова та згортання демократії.

Після того настане час діяти, і про реформаторський потенціал уряду Азарова – Януковича вже судитимуть за конкретними звершеннями.

Безперечно, в особі Акімової “Регіони” отримали компетентного речника – який запам’ятався ще й тим, що під час останнього телевізійного ток-шоу не дозволив собі жодного екзальтованого випаду на адресу уряду Тимошенко, що стало нині частиною урядового протоколу. Однак пояснювати втрати населення від реформ і перекладати біль від їх проведення на зрозумілу мову буде куди важче.

Окрім загрози непопулярних реформ (якщо “регіонами” на такі зважаться), на долі уряду може позначитися також рішення трьох судів. Ці вердикти, власне, важливі не стільки для самого уряду, скільки для західного інвестора, якому достатньо двох-трьох негативних сигналів з України, щоб діаметрально змінити свою стратегію – з «купуй українське» до «мерщій спродуй українське».

Конституційний суд

Сумніви в тому, що Конституційний суд освятить формування парламентської коаліції на індивідуальній основі, мало в кого залишилися. Тим часом цього рішення чекають з нетерпінням в західних амбасадах. Хто знайомий з мовою жестів дипломатичного протоколу, той застеріг: вітання західних урядів Януковичу надійшли, однак не Азарову (за деякими винятками). Визнання судом нового порядку формування неконституційним зіб’є інвестиційні рейтинги України, позбавить уряд легітимності й продовжить кризу в Україні щонайменше на рік.

Стокгольмський суд

Так само поширюється думка, що в “РосУкрЕнерго” є всі шанси домогтися визнання нікчемним рішення про передачу Нафтогазу 11 мільярдів кубів газу, що тій посередницькій компанії належали. За інших обставин на й без того небездоганній фінансовій репутації Нафтогазу можна було б ставити хрест, оскільки він неспроможний повернути 1,7 млрд. доларів, за які було придбано цей газ – не кажучи вже про повернення газу як товару, що коштує на сьогодні вже втричі дорожче. Насправді Фірташ може скористатися таким рішенням для свого остаточного посилення на газовому ринку України й, погодившись на реструктуризацію боргу, матиме всі шанси зробити Нафтогаз своїм заручником на довгі роки. Усередині України нові господарі газового ринку між собою розберуться, а ось на Заході рішення міжнародного арбітражу, якщо воно буде на користь РУЕ, здатне обвалити рейтинги корпоративних облігацій Нафтогазу й позначитися на суверенному рейтингу України.

Імовірний перегляд суверенного рейтингу буде неприємним і тимчасовим, водночас падінням котировок корпоративних облігацій Нафтогазу особливо не перейматимуться. В інвестиційному середовищі побутує усталена думка, що більшість цих облігацій і без того належить тим, хто, власне, й ініціював розгляд справи в Стокгольмському суді.

“Комуністичний суд”

Водночас попередні “судові засідання” вже розпочалися всередині самої коаліції. «Золоті акціонери»-комуністи вже встигли затаврувати одинака-реформатора Тігіпка як буржуазного угодовця, що віддався на поталу МВФ, а невдоволеність вирішенням кадрових питань уже спонукає червоних радикалів до шантажування виходом з коаліції. Парадоксально, але деякі економічні постулати комуністів (Леонід Грач: «Території пріоритетного розвитку і вільні економічні зони – це дірки для крадіжки, це наше минуле») припали би до душі навіть їх, комуністів, антиподам з МВФ.  Тріщини в коаліції помітні й на Заході, однак вони ще не стали настільки тривожними, аби почати говорити про її дезінтеграцію.

Водночас тим, хто наважився повірити в Україну Януковича, ескапади комуністів впадають в око, оскільки все це відбувається ще до розгляду ключових питань економічної реформи в парламенті. Без голосів симоненківців там не обійтися, а на БЮТ та НУ–НС складно розраховувати. Тяжко уявити, що комуністи голосуватимуть за надання центру права встановлювати тарифи на теплопостачання, за відновлення штрафів і пені за невчасно сплачені комунальні послуги, за обмеження в пенсійному забезпеченні, за скорочення бюджетних видатків, за перегляд системи спрощеного оподаткування. Якщо КПУ гратиме в мовчанку, їм це дорого коштуватиме на наступних виборах, можливо, і дострокових, адже й так, перебуваючи в тіні “Регіонів”, вони тупцяють на межі непроходження.

Тож “регіоналам” доведеться шукати щораз нові аргументи для утримання “судового засідання” в справі «комуністи проти реформ» у закритому режимі.

Це якщо справу не доведеться закривати за відсутністю відповідача – власне, самих реформ.

Станіслав Голубенко