ПАРЄ обрала українську народну депутатку Забуранну доповідачкою щодо звіту про безпеку критичної інфраструктури

Удари по енергетиці, теплопостачанню, водопостачанню та зв’язку мають не лише гуманітарні наслідки, переконана політик.

Нардеп від партії "Слуга народу" у Верховній Раді Леся Забуранна рішенням політичного комітету Парламентської асамблеї Ради Європи була обрана доповідачем звіту "Безпека критичної інфраструктури як основа демократичної стабільності в Європі".

Як зазначила політик, цю тему вона запропонувала Асамблеї сама після досвіду української зими 2025/26 років, а також минулих років, протягом яких російські війська регулярно обстрілювали ракетами та дронами критичну інфраструктуру, через що мешканці міст були змушені місяцями жити в багатоповерхівках без світла, опалення та газу.

"Удари по енергетиці, теплу, воді та зв'язку несуть не лише гуманітарні наслідки. Це пряме посягання на наш суверенітет і на саму спроможність української демократії функціонувати: коли держава не може забезпечити базові умови життя своїм громадянам, підривається довіра до інституцій, до виборів, до самої ідеї демократичного врядування. Саме на це Москва і розраховує", - зазначила Забуранна у своєму дописі в соціальній мережі Facebook.

За її словами, питання терору проти цивільних осіб з боку ворога виходить далеко за межі України і також може торкнутися інших європейських країн:

Росія десятиліттями використовує енергетику та інфраструктуру як інструмент шантажу європейських демократій - від газових криз і відключень до диверсій на трубопроводах, кабелях у Балтійському морі та об'єктах в країнах-членах ЄС. Сьогодні ця практика поширюється на весь спектр критичної інфраструктури - енергомережі, транспорт, цифрові системи, водопостачання. І якщо Європа не дасть на це системної відповіді, ця модель стане новою нормою гібридної війни проти будь-якої демократії"

Забуранна зазначила, що запропонувала включити до резолюції шість напрямків:

  • зафіксувати атаки на критичну інфраструктуру як окрему категорію загроз демократії, а не лише гуманітарну проблему;
  • виробити спільні стандарти захисту та стійкості для держав-членів Ради Європи;
  • посилити механізми відповідальності – юридичну кваліфікацію, фіксацію для ЄСПЛ, інтеграцію в компенсаційні механізми;
  • створити рамку для обміну розвідданими та оперативною інформацією про гібридні загрози між державами-членами;
  • інтегрувати український досвід захисту, відновлення та децентралізації енергосистеми в європейську архітектуру безпеки;
  • запровадити механізми протидії енергетичному та інфраструктурному шантажу як інструменту зовнішнього тиску на демократії.

Раніше віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи Дон Туїг заявив, що Володимир Путін намагається створити враження більшої військової потужності, ніж у нього є насправді, і водночас перевірити реакцію НАТО та європейських країн, висловивши переконання, що ці демонстрації – частина стратегії тиску та перевірки готовності Заходу відповісти.

Вас також можуть зацікавити новини: