У МЗС вказали на фундаментальну відмінність Революції гідності в Україні від протестів в Білорусі

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що фундаментальна відмінність Революції гідності в Україні, яка сталася у 2013-2014 роках, з протестами, які наразі тривають у Білорусі, полягає в тому, що українці виступали за зміну вектору розвитку країни, а білоруси висловлюють своє невдоволення лише правлячою елітою.

Читайте такожКулеба підкреслив, що ключ до миру в Україні - в Москві

Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав на спільній з федеральним міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом прес-конференції в Києві.

«Я б не порівнював ситуацію 2014 року в Україні – Майдан, Революцію гідності – і нинішні події в Білорусі. Ззовні вони можуть здаватися подібними, але між ними є одна фундаментальна відмінність: у 2014 році українці повстали за розвиток своєї держави як європейської, це було питання вибору – повернення в простір, контрольований Росією, або продовження руху у велику європейську родину», - пояснив Кулеба.

Він відзначив, що «ми не бачимо цього вибору зараз в Білорусі».

«Ми вважаємо, що білоруси насамперед висловлюють своє невдоволення правлячою елітою, яка десятиліттями утримує владу в країні, але не йдеться зараз в Білорусі про вибір руху цієї країни», - додав голова МЗС.

Кулеба наголосив, що в цьому полягає фундаментальна відмінність і на неї потрібно зважати.

«Що стосується рівня підтримки Заходу, то справжню дієву підтримку Україна почала відчувати вже після перемоги Революції гідності. В ході Майдану та Революції гідності ми відчували політичну підтримку, заяви, які лунали із Заходу, але по-справжньому машина підтримки розгорнулася, коли була підписана Угода про асоціацію між Україною та ЄС», - наголосив він.

Кулеба підкреслив, що вибір має зробити насамперед білоруський народ. Міністр додав, що вже на основі того вибору, який буде зроблений білорусами, ЄС буде ухвалювати рішення щодо того, як надалі їх підтримувати.

Революція Гідності в Україні

• Після відмови влади України від підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом у листопаді 2013 року на центральних вулицях Києва й інших міст України почалися масові акції протесту. Подальша ескалація протистояння призвела до вимог відставки уряду і президента країни Віктора Януковича, а також до зіткнень протестувальників з співробітниками правоохоронних органів.
• Найбільше людей загинуло у лютому 2014 року під час зіткнень з силовиками в центрі Києва, а також від куль снайперів - більш як 100 осіб, сотні були поранені.
• Акції протесту, що тривали з кінця листопада до кінця лютого 2014 року, отримали назви Євромайдан, Майдан, а пізніше – Революція гідності.

Ситуація в Білорусі: чому спалахнули протести

• 9 серпня в Білорусі відбулись президентські вибори.
• Згідно з офіційними даними ЦВК, Лукашенко набрав 80,1% голосів виборців, його основний опонент Тихановська - 10,1%, інших трьох кандидатів підтримали менше 2%.
• Тисячі жителів Білорусі, незгодні з підсумками виборів, вийшли на акції протесту, відбулись зіткнення з силовиками. 11 серпня в країні оголосили загальнонаціональний страйк.
• У перші дні учасників акцій жорстоко розганяв міліцейський спецназ, тисячі людей затримали, багатьох із них під час затримання та в СІЗО сильно били.
• 14 серпня затриманих почали відпускати.
• Європейський Союз не визнає результатів виборів президента Білорусі.
• 16 серпня у Мінську відбувся наймасштабніший в історії Білорусі Марш за свободу. На вулиці вийшли сотні тисяч людей.

• 17 серпня підприємства по всій Білорусі почали страйки.
• Чинний президент Лукашенко перед працівниками МКЗТ заявив: "поки ви мене не вб'єте, інших виборів не буде".
• Білоруська опозиція створила Координаційну раду, мета якого - забезпечити транзит влади.
• Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін заявив, що може залучити армію для розгону протестувальників.