Темою номер один у вівторок ввечері в інформаційному просторі України стало затримання Віктора Медведчука. Ні багато ні мало - основного політичного партнера (і протеже) Володимира Путіна на українському напрямку.
Ще з травня 2021 року Медведчук перебував під цілодобовим домашнім арештом за підозрою у державній зраді та замаху на розграбування національних ресурсів. У жовтні додалася ще одна підозра - у держзраді та сприянні діяльності терористичної організації. Домашній арешт був встановлений для депутата від ОПЗЖ до 10 березня 2022 року. Але 27 лютого правоохоронці підтвердили, що Медведчук втік за кілька днів до повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
За інформацією президента України Володимира Зеленського, СБУ затримали народного депутата від ОПЗЖ у момент, коли він, замаскувавшись під українського військового, намагався втекти за кордон. У Володимира Путіна на цю новину відреагували повідомленням від імені його спікера Дмитра Пєскова: "Фото з нібито затриманим Медведчуком потрібно перевіряти у зв'язку з великою кількістю фейків".
У цілому ж тут виникають відразу кілька тем для міркування.
Медведчук може розповісти про внутрішньополітичні договорняки
Перше. Віктор Медведчук - дуже цінний кадр, оскільки володіє колосальним обсягом інформації про ресурси впливу РФ в Україні. Ну і, можливо, про плани Путіна (первинні).
Друга. Медведчук може розповісти про внутрішньополітичні договорняки, завдяки яким після 2014 виліз, як чорт з табакерки, в ТОП української політики.
Третя. Цікавий збіг - Медведчук "заворушився", що і дозволило його затримати, після чуток (або не зовсім чуток) про домашній арешт російського куратора "українського питання " Владислава Суркова. А це вже проблеми на російському напрямку - Путін явно злий. Адже розрахунок на ефективність сурковсько-медведчуковської політичної гри не виправдався - російські війська з квітами не зустрічають. А ресурсів було витрачено багато. Є привід задати питання: "де гроші?".
Для Путіна "кинути" кума, який проштрафився, буде викликом
І, нарешті, Медведчук як обмінний фонд. Зеленський вже допустив можливість обміну. Для Путіна "кинути" кума, який проштрафився, буде викликом. Адже в такому випадку багато його партнерів зрозуміють, що їх теж готові викинути як відпрацьований матеріал. Питання тільки у часі. Обміняти і поплакати на похоронах після "раптової смерті" - теж не добре: партнери не зовсім ідіоти.
Медведчуку в цій ситуації страшно.
В Україні будуть ставити багато запитань і, можливо, посадять на довго (заарештувати його заочно український суд дозволив ще 18 березня). Проте відкритим залишається питання дій його українських партнерів, про які він може розповісти (і які бояться розголосу).
У РФ, втім, питання теж поставлять. Але про інше. А потім... до цього дожити б. І, ось, гримаса долі. Можливо, найбезпечнішим місцем для Віктора Медведчука дійсно буде ізолятор СБУ.
Ігар Тишкевич, політичний аналітик Українського інституту майбутнього
