Україна передала Єврокомісії свої пропозиції щодо політики в сфері нацменшин, які викликали занепокоєння в Угорщині.
Угорщина ще не зняла своє вето щодо перемовин по вступ України до ЄС. Про це сказала віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина на брифінгу в парламенті країни.
Вона нагадала, що минулого тижня Україна разом з Молдовою виконала всі умови, які необхідні для того, щоб відкрити щонайменше три кластери перемовин.
"Це половина всього переговорного процесу – перший блок – основи вступу до ЄС, а також найважливіші кластери, які стосуються участі України у внутрішньому ринку ЄС або які стосуються зовнішньої або безпекової політики. Всі ці кластери ми можемо відкрити ще за польського головування [в Євросоюзі]. Для цього Україна і Молдова виконали абсолютно всі умови. На сьогодні документи, надані двома країнами, розглядаються державами- членами ЄС і Європейською комісією, яка через 2 тижні надасть висновки, на основі яких ми зможемо говорити про конкретні дати. Ми налаштовані опимістично", - розповіла вона.
При цьому зазначила, що Угорщина ще не зняла своє вето стосовно рішення про відкриття кластерів. За її словами, урядова команда проводить технічні консультації щодо питань, які піднімає Угорщина на рівні ЄС стосоно національних меншин.
Стефанішина розповіла, що в парламенті на розгляді є законопроект щодо цих питань, який враховує ці параметри.
"Україна передала Єврокомісії пропозиції щодо політики в сфері нацменшин, які враховують всі 11 пунктів, які викликали занепокоєння в Угорщині. Ми сподіваємось, що діалог буде віднайдений", - додала вона.
При цьому зазначила, що діалог веде не тільки Україна, але й Єврокомісія, а також колеги з інших країн допомагають.
Як повідомляв УНІАН, з 12 травня на регулярній основі працюють команди, які працюють над переліком завдань у рамках 11 рекомендацій, які є предметом занепокоєння угорської сторони.
Будапешт використав принцип одностайності, необхідний для ухвалення рішень щодо розширення ЄС, щоб заблокувати відкриття першого переговорного кластера з Україною, відомого як "Фундаментальні питання", який охоплює верховенство права та права нацменшин.
Країна вимагає від Києва додаткового документа - плану захисту національних меншин, зокрема угорської громади на Закарпатті.