СТУДЕНТИ ПОВСТАЛИ ПРОТИ ТИМОШЕНКО

Не зважаючи на те, що Президент зупинив дію окремих положень постанови Кабміну щодо розширення переліку платних послуг у ВНЗ, студенти обіцяють боротися до кінця…

Не зважаючи на те, що 5 травня Президент України Віктор Ющенко зупинив дію окремих положень постанови Кабміну від 14 квітня щодо розширення переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, представники студентських організацій мають намір боротися до кінця.

По-перше - до повного скасування постанови Кабінету міністрів України, якою навчальним закладам дозволяється брати плату за відпрацювання студентами практичних, лабораторних та семінарських занять з дисциплін, що були ними пропущені без поважних причин.

По-друге, у процесі боротьби з постановою випливли й інші претензії  до уряду Тимошенко. Фактично, виглядають вони наступним чином:

Стипендія – менша прожиткового мінімуму

«Прожити на стипендію, яка менша від прожиткового мінімуму, – неможливо», - заявляє голова організації ”Студентський захист” Андрій Черних

Добре, якщо студента підтримують батьки, однак, якщо це джерело відсутнє, студент повинен працювати, щоб вижити. Так в переважній більшості випадків роблять студенти-старшокурсники: поєднують навчання із роботою.

Окрім того, частина студентів взагалі стипендії не отримує.

Що ж робити тепер тим, хто працює, пропускаючи частину пар без поважних причин: віддавати останню копійку за неякісно проведену пару замість купівлі буханця хлібу?

Порушення конституційних гарантій

На думку Національного студентського союзу, ця постанова суперечить ст. 53 Конституції України в частині гарантій громадянам безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі та ст. 42 закону “Про освіту”.

Згідно з постановою №369 у перелік платних послуг “від вишів” серед іншого потрапили: користування бібліотечною літературою понад установлені навчальними закладами строки; організація та надання послуг, пов’язаних з  проведенням фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів, коли це не передбачено навчальними планами; забезпечення доступу до Інтернету, локальних і корпоративних комп’ютерних мереж; відшкодування витрат на виготовлення студентських та учнівських квитків, залікових книжок тощо.

Ідея Юлії Володимирівни не дуже користується підтримкою і серед політиків-освітян.

- За Інтернет – плати, підручник чи посібник взяв у бібліотеці, на один день перетримав – плати, йдеш в будинок культури – плати, симпозіум чи конференцію організували поза межами плану – плати, в спортзал йдеш не на парі фізкультури –  плати. Це виходить, що 53 стаття Конституції повністю ігнорується!.., - обурюється колишній міністр освіти Станіслав Ніколаєнко. -  Якщо я вступив на бюджет, а з мене хочуть здерти на кожному кроці, то якщо на контракті - дві плати будуть брати?! Замість того, щоб діяти педагогічними, науковими методами, ми йдемо шляхом репресій, запровадженням якогось дикого ринку в освітній галузі. Освітня галузь не може бути ринковою.

Екс-міністр наголошує: у статті 53 Конституції, яка проголошує право на освіту, йдеться про те, що “громадяни  мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі”. Постанова явно суперечить цій тезі.

А судді хто?

А ось ще одна слушна причина, чому не спримається ініціатива щодо оплати за проведення додаткових індивідуальних занять та додаткових консультацій. На думку Національного студентського союзу, це може призвести до фактичної легалізації корупції у вишах.

“Застосування норм постанови може призвести до фактичної легалізації тих корупційних дій (змушування студентів до “добровільних” додаткових занять, побори за студентські і дипломи, захист дисертацій тощо), які охопили вищу освіту, та проведення студентських акцій протесту в різних регіонах”, - йдеться у листі, який Національний студентський союз надіслав листа першим особам держави.

Лист з вимогою залишити освіту доступною підписали понад 50 представників органів студентського самоврядування, молодіжних громадських організацій та студентських профспілок із 17 регіонів України.

“Я категорично проти додаткових занять за гроші. Викладачі вищих навчальних закладів будуть змушувати студентів до “добровільних” консультацій та індивідуальних занять (якщо не за власним бажанням заробити, то за вказівкою адміністрації та спущеним на них “плановим” показником додаткових занять)”, - каже, зокрема перший віце-президент Національного студентського союзу Григорій Кузьмін.

Вторять студентам і політики:

- Це нововведення дестабілізує ситуацію в університетах. Ми будемо спостерігати явище, коли в окремих навчальних закладах будуть цифри виводити: скільки треба поставити двійок і незаліків, щоб поповнити казну університету, - вважає колишній міністр освіти Станіслав Ніколаєнко.

З ним погоджується і депутатка від ЄЦ, член комітету ВР з питань освіти і науки Леся Оробець, яка вважає, що уряд негайно має призупинити дію “освітньої” постанови до проведення консультацій з представниками  студентського самоврядування. 

- Кардинальне збільшення платних послуг, що надаватимуть державні навчальні заклади, провокує виші до розширення “позастатутних стосунків” між студентами і викладачами, які в умовах кризи штучно завищуватимуть академічні  вимоги, - коментує урядову постанову УНІАН Леся Оробець. - Подібне нововведення лише додасть законних підстав і мотивації до зловживань: і казну навчального закладу треба поповнити, і про себе не забути. Ясно, що вищій школі треба виживати, але ж не за рахунок виключно найменш захищеної ланки, тобто студента.

Хто «жируватиме» на студентські копійки?

Деяких студентів обурює не сам факт здирання державою коштів у такий незвичайний спосіб, а на що ці гроші будуть витрачатися.

- Можливо і слід застосовувати якісь санкції до недисциплінованих студентів. Але куди ці гроші підуть? – дивується п’ятикурсниця КНУ ім. Т. Шевченка Леся. - Адже кожного року вартість навчання на контракті зростає трохи не в геометричній прогресії, а в бібліотеці навіть немає необхідних книжок. 

Є серед запропонованих урядом платних послуг і цілком доречні, але їх не багато. Наприклад, за окрему плату мають проводитися (звісно, за бажанням студентів) додаткові індивідуальні заняття або викладатися дисципліни, не передбачені навчальним планом. Але, з іншого боку, приватні уроки вже давно стали звичним явищем як в школі, так і у ВНЗ. Це додає трохи знань і балів учням і живої копійки викладачам. Тож навряд чи вони захочуть мати посередником у своїх бізнес-стосунках державу. 

УНІАН в Google News