Ернест Хемінгвей хвалив сон, але не за відпочинок і відновлення. Видатний письменник вважав, що піти подрімати – це хороший захист від шкоди.
«Я люблю спати. Тому що коли я прокидаюся, моє життя зазвичай йде шкереберть», - говорив він. Як не дивно, але спостереження літератора можуть бути більш правдивими, ніж йому здавалося. Вчені виявили, що в світлий час доби в мозку накопичуються розбиті ДНК. А відновлення відбувається лише тоді, коли ми спимо, пише The Guardian.
Читайте такожСпростовано міф про користь довгого сну на вихідних
«Гадаю, це одна з ключових причин, чому нам потрібно спати. Період «вимкненого стану» дає нам час розчистити все для наступного дня, щоб оновитися, перш ніж доведеться мати справу з активною діяльністю після сну», - сказав Ліор Еплбаум з Університету Бар-Ілан в Ізраїлі.
Вчені підмітили, що сон характерних для широкого спектру організмів: від мух до черв’яків і медуз. Цей процес допомагає тілу відновитися, а також покращує пам’ять і здатність до навчання. Однак, попри всі масштабні дослідження, функція сну лишається до кінця невивченою. Еплбаум і його студент Давід Зада припустили, що оскільки сон як механізм еволюційно виник у всіх організмів з нервовими системами, тоді, напевне, він працює на рівні окремих нейронів.
Щоб перевірити цю тезу, вони генетично створили невелику прозору рибку даніо-реріо, хромосоми у нейронах якої мали кольорові хімічні мітки. Дослідники використали потужний мікроскоп, щоб простежити, як хромосоми рухаються в нейронах і як часто ДНК розбиваються, коли рибка спить чи ні.
Читайте такожВчені визначили, скільки вільного часу людям потрібно для щастя
Коли рибка була бадьора, хромосоми рухалися не дуже інтенсивно і часто. А нитки ДНК зношувалися і ламалися в ході життєдіяльності. Коли рибку позбавляли сну, стукаючи по акваріуму і не дозволяючи їй зупинятися, деякі нейрони накопичували критичну кількість генетичної шкоди і опинялися на межі відмирання. Але коли рибці дозволили спати, картинка різко змінилася. Вчені помітили, що хромосоми змінювали форму частіше під час сну, а кількість пошкоджених ниток ДНК різко скорочувалася. Те ж саме відбулося, коли вчені дали рибці препарат, який змусив її спати вдень.
«Гадаю, коли ми дуже втомлені, нейрони накопичують так багато пошкоджень, що вони подають сигнал цілому мозку про потребу поспати, щоб можна було виправити шкоду і уникнути небезпечних ризиків», - пояснив Еплбаум.
