"Драконова діра" - одна з найбільших океанічних карстових воронок, які коли-небудь були зареєстровані.
У Південно-Китайському морі знаходиться величезна підводна воронка - "Драконова діра", що обривається майже на 300 метрів вниз. У цьому місці немає кисню, і сонячне світло не проникає на глибину. Однак вчені встановили, що в таких неможливих умовах існує життя, проте зовсім не таке, до якого ми звикли, пише dailygalaxy.com.
Глибина Драконячої діри становить 301 метр, а ширина - 162,3 метра. Це одна з найбільших океанічних карстових воронок, коли-небудь зареєстрованих. Як повідомляється в дослідженні, опублікованому в журналі Nature, дослідники вважають, що вона утворилася в період, коли рівень моря був значно нижчим. Дощова вода повільно розчиняла вапняк під нею, висікаючи круті стіни у формі підводних сходів. Пізніше, коли рівень моря піднявся, діра затопилася і набула свого нинішнього вигляду.
Що робить Драконячу діру справді незвичайною, так це її нерухомість. Оскільки отвір вузький, а стінки круті, звичайне перемішування океанічної води не відбувається. Вода з поверхні не досягає дна, і свіжий кисень не проникає всередину. Китайські дослідники виявили, що рівень кисню різко падає нижче поверхні і повністю зникає задовго до середини глибини. Це створює кілька різних зон у воді, кожна зі своїм хімічним складом і формами життя.
Нижче 100 метрів все змінюється. Ні риба, ні водорості, ні рослини не виживають далі цієї позначки. Але, згідно з даними Environmental Microbiome, цю прогалину заповнюють бактерії, використовуючи хімічні реакції для виробництва енергії. У першому глибокому шарі, відомому як Аноксична зона I, всюди зустрічаються сіроокислюючі бактерії. Два типи, Thiomicrorhabdus і Sulfurimonas, складають майже 90 відсотків всього мікробного життя в цій ділянці.
На більшій глибині, понад 140 метрів, дослідники виявили аноксичну зону II. У цій області нітрати зникають, а сірководень починає накопичуватися. Бактерії там переходять до нового типу метаболізму, відомого як відновлення сульфатів.
У лабораторії дослідникам вдалося виростити 294 штами бактерій із зразків, взятих всередині нори. Більше 22 відсотків виявлених ними анаеробних бактерій раніше ніколи не були ідентифіковані.
Вчені також досліджували віруси, що мешкають у цій дірі. Вони виявили 1730 різних типів, в основному з родин фагів, таких як Caudoviricetes і Megaviricetes. Але глибше в безкисневих шарах вірусний ландшафт змінюється. Багато з виявлених там вірусів не вдалося віднести до жодної відомої групи. Ці невідомі віруси можуть відігравати важливу роль у функціонуванні мікробного життя в екстремальних умовах.
Раніше на півдні Ефіопії вчені виявили крихітну землерийку, яка важить стільки ж, скільки кубик цукру. Це виявився абсолютно новий вид.