Вона має форму крихітного кільця і накопичує в собі купу хімічної енергії, тому вчені порівнюють її зі стиснутою пружиною.
Дослідники з Массачусетського технологічного інституту (MIT) першими у світі змогли створити унікальну молекулу з великим вмістом кисню, створення якої раніше вважали практично неможливим, повідомляє угорське видання HVG.
За оцінками експертів, цей успіх відкриває шлях до екологічно чистого виробництва та дозволить суттєво вдосконалити технології вилучення вуглекислого газу з атмосфери.
Як зазначає портал Interesting Engineering, створена сполука належить до рідкісної родини боровмісний пероксидоподібних молекул, а самі вчені дали їй назву діоксаборіран.
Головне диво цього відкриття – простота реакції. Зазвичай такі нестійкі молекули вимагають лютих морозів або шаленого тиску, інакше вони одразу розпадаються. Проте американські хіміки обійшли це правило: молекула утворилася сама і майже миттєво за звичайної кімнатної температури.
Вона має форму крихітного кільця і накопичує в собі купу хімічної енергії, тому вчені порівнюють її зі стиснутою пружиною.
Під час детальних випробувань діоксаборіран продемонстрував два сценарії поведінки:
Фармацевтика: він легко ділиться киснем з іншими молекулами. Це дозволить хімікам робити ліки та іншу продукцію за допомогою набагато простіших і безпечніших реакцій.
Екологія: молекула вміє реагувати з вуглекислим газом. Завдяки цьому можна буде створити нові системи, які ловитимуть шкідливі викиди з атмосфери та перероблятимуть їх на корисні речовини. На таку очистку витрачатиметься значно менше енергії, ніж зараз.
Розробники тверезо оцінюють масштаби відкриття і наголошують, що сама по собі нова сполука не подолає кліматичну кризу. Водночас вона стане базою для створення нових енергоефективних систем.
Раніше УНІАН писав, що міжнародні археологи виявили у Східній пустелі близько 260 раніше невідомих гігантських споруд. Йдеться про круглі кам’яні комплекси, які, ймовірно, є давніми братськими похованнями з людськими та тваринними останками. Багато з цих структур мають центральне поховання та оточені кам’яними кільцями або стінами, а їхній вік оцінюють приблизно у 4,5–6,5 тисяч років. Дослідники вважають, що їх могли створити кочові скотарські спільноти під час періоду, коли Сахара була значно більш вологою та придатною для життя.
Додамо, що вчені досліджують унікальний кристал, який утворився після першого у світі ядерного випробування "Трініті" у 1945 році. Його знайшли у застиглому радіоактивному склі (тринітіті), яке виникло, коли вибухова хвиля розплавила пустельний пісок і металеві елементи конструкції. Усередині цього матеріалу виявили кристалічні структури, які не зустрічаються в природі в звичайних умовах. Вони сформувалися через надзвичайні температуру та тиск під час вибуху, які на короткий час змінили властивості речовини.