Вчені виявили скельне утворення, яке виявилося набагато щільнішим і сильніше намагніченим порівняно з навколишнім матеріалом.
На зворотному боці Місяця виявили незвичайну породу, яка дає нові підказки для розгадки давньої наукової загадки: стародавнього місячного магнітного поля, пише CNN.
Проаналізувавши дані місячних зондів, вчені виявили скельне утворення, яке виявилося набагато щільнішим і сильніше намагніченим порівняно з навколишнім матеріалом. Згідно з дослідженням, цей підземний об’єкт може бути стародавнім вулканічним комплексом, який намагнітився, коли магма піднялася з надр Місяця й затверділа, не досягнувши поверхні.
За словами вчених, характеристики цього скельного тіла, шириною близько 60 кілометрів і глибиною близько 9 кілометрів, дають підстави припустити, що Місяць колись мав магнітне поле, коли ця порода сформувалася приблизно 4,2 мільярда років тому. Автори дослідження зазначають, що це поле, ймовірно, становило від однієї п’ятої до однієї третини розміру магнітного поля Землі.
Вчені вважають, що в минулому Місяць також міг мати магнітне поле, яке живилося ядром, але ця активність давно припинилася. За даними NASA, близько 3,2 мільярда років тому, у міру охолодження внутрішніх шарів Місяця, поле значно ослабло. Позбувшись надійного захисту, атмосфера Місяця була розірвана сонячним випромінюванням.
Викладачка Швейцарської федеральної політехнічної школи Цюріха, співавторка дослідження Анна Міттельхольц зазначила, що існування стародавнього магнітного поля вже давно є предметом дискусій в астрономії. Вона нагадала, що ці суперечки сягають корінням 1970-х років, коли в ході місій "Аполлон" вперше було доставлено місячні породи, на яких було виявлено ознаки збереженого магнітного поля.
Міттельхольц додала, що протягом тривалого часу експерти загалом погоджувалися з тим, що стародавнє магнітне поле Місяця було активним приблизно в період від 4,25 до 3,5 мільярда років тому.
"Ймовірно, у цьому, як і раніше, переконана більшість вчених, але в останнє десятиліття нові аналізи зразків, привезених місіями "Аполлон", не виявили жодного магнітного сигналу для окремих періодів того ж часу, а деякі дослідники зайшли так далеко, що поставили під сумнів саме існування раннього динамо", – сказала вона.
Нове дослідження вчених надає докази існування цього раннього динамо. Дослідники використали дані, зібрані з орбіти місячними зондами, для аналізу області під назвою "Дьюар", невидимої з Землі, де вони виявили магнітну породу.
Співавтор дослідження Адрієн Брок заявив, що точне встановлення історії минулого магнітного поля Місяця є ключем до розуміння самого Місяця.
"Геологічна історія Землі та Місяця кардинально відрізняється. Місяць був меншим за розміром і протягом тривалого часу перебував у повністю розплавленому стані. Крім того, на ранніх етапах на ній спостерігалася інтенсивна вулканічна активність, і є багато питань, на які ми не зможемо точно відповісти, якщо не знатимемо, як виглядала Місяць у той час", – підкреслив Брок.
Вчені вважають, що ці результати потенційно можуть вийти за межі Місяця і допомогти вивчати інші небесні тіла.
Раніше нове моделювання показало, що Місяць, ймовірно, сформувався набагато швидше, ніж вважалося раніше. Вчені вважають, що після зіткнення Землі з планетою розміром з Марс – Тейєю – супутник нашої планети міг утворитися всього за кілька годин.
Для нових розрахунків дослідники використовували сучасні обчислювальні моделі, що враховують механічну міцність планетарних тіл. У попередніх симуляціях Землю й Тейю для спрощення розглядали як рідини. Вважалося, що твердість таких великих тіл не має істотного значення під час зіткнення. Однак нові моделі показали протилежне.