Нові наукові дані ставлять під сумнів давні уявлення про мегалодона — найстрашнішого морського хижака в історії. Дослідження під керівництвом Джеремі Маккормака з Університету Гете показало: мегалодон не був виключно "вершиною харчового ланцюга", як вважалося раніше, а мав набагато гнучкіший раціон, пише Newsweek.
Вчені проаналізували ізотопи цинку у скам’янілих зубах мегалодона — доісторичної акули довжиною до 24 метрів, яка жила 3–20 мільйонів років тому. Виявилося, що рівень цинку в зубах мегалодона не відповідає показникам хижаків найвищого рівня, а отже, він міг споживати і здобич нижчого trophic level — не лише китів чи дельфінів, а й велику рибу чи морських безхребетних.
"Наше дослідження радше схиляється до того, щоб зобразити мегалодона як екологічного універсала", — зазначив Джеремі Маккормак.
Учені також встановили, що місце проживання впливало на раціон: скам’янілості з Пассау (Німеччина) свідчать, що мегалодони в тому регіоні харчувалися меншою здобиччю, ймовірно через нестачу великої риби.
"Це дає нам важливе розуміння того, як морські спільноти змінювалися протягом геологічного часу, але що ще важливіше — навіть "суперм’ясоїди" не застраховані від вимирання", — додав Кеншу Шімада, палеобіолог із США.
Дослідження дозволяє краще зрозуміти роль мегалодона в давніх морських екосистемах і те, як зміни у харчовому ланцюгу могли вплинути на його вимирання.
Що відомо про мегалодона?
Мегалодон (Otodus megalodon) — це вимерлий вид гігантської акули, яка вважається найбільшою хижою рибою в історії Землі.
Розмір: за оцінками, досягав довжини до 18–20 метрів (деякі джерела — до 25 м), що більше за довжину шкільного автобуса чи вантажівки з причепом.
Вага: могла важити понад 50 тонн.
Період існування: жив приблизно від 20 до 3,6 мільйонів років тому (міоцен — пліоцен).
Живлення: вважався вершиною харчового ланцюга — полював на великих морських ссавців, зокрема китів, дельфінів, морських черепах і велику рибу.
Зуби: один із найвідоміших елементів — трикутні зуби розміром з людську долоню, що часто знаходять у вигляді скам’янілостей. Один мегалодон міг мати понад 250 зубів.
Вимирання: точна причина зникнення невідома, але серед факторів називають: охолодження океану, зміну рівня моря, конкуренцію з іншими хижаками (зокрема з предками косаток і сучасних акул), та зменшення кількості здобичі.
Сьогодні мегалодон — символ морських глибин у поп-культурі, часто зображується як легендарне чудовисько. Але в науці він є важливим ключем до розуміння давніх океанських екосистем.
