Цю ідею всерйоз розглядали в 50-х роках минулого століття.
Зараз NASA та ще кілька космічних агентств змагаються за те, щоб знову висадити людей на Місяць. Та були часи, коли американці подумували підірвати на супутнику Землі водневу бомбу.
Про цю маловідому історію розповідає ресурс Wion. Згідно з документами, в рамках надсекретного проекту A119 Штати планували підірвати бомбу на Місяці задовго до того, як Ніл Армстронг висадився там у 1969 році.
"У 1950-х роках СРСР наближався до висадки своїх перших астронавтів на Місяць. Для США це означало б величезну втрату. Тому вони задумали вирити на Місяці величезний кратер за допомогою водневої бомби, набагато потужнішої за атомну", – йдеться в матеріалі.
Стверджується, що у такий спосіб США хотіли "позначити свою територію на Місяці". Автори розповідають, що 4 жовтня 1957 року СРСР запустив у космос перший у світі супутник "Спутнік-1". Тоді ВПС США обʼєднали зусилля з вченим Леонардом Рейфелем та з травня 1958 року по січень 1959 року аналізували доцільність підриву бомби.
У матеріалі сказано, що NASA хотіло підірвати водневу бомбу прямо на межі між світлою і темною сторонами Місяця. Тоді утворився би настільки потужний спалах світла, що його побачили б усі на Землі, пише ресурс.
"Ця акція та досягнення мали б довести всім, особливо Радянському Союзу, що США володіють технологією, яка забезпечить їм перевагу у війнах, і ніхто не повинен ставитися до них легковажно", – пояснюють автори.
На щастя, план такого удару NASA таки не реалізувало. У ВПС цілком справедливо побоювалися, що така дія може мати наслідки і для Землі.
Примітно, що це була лише одна ідея, яку висунули як відповідь на запуск "Спутніка-1". Одна з пропозицій навіть передбачала збиття радянського супутника.
У зразках породи з Місяця знайшли сліди радіоактивної сірки. Примітно, що вчені досліджували зразки, які були зібрані ще під час місії NASA "Аполлон" у 1972 році.
Не так давно вчені вперше зафіксували тріск від блискавок на Марсі. Відповідний запис передав на Землю марсохід Perseverance. Електричні розряди тривали від кількох секунд до 30 хвилин.